Олімпіада в Парижі стала справжнім фіаско для Франції

Директор Паризького центру перспективних досліджень (PARC) та викладач Університету GSRL-EPHE-PSL доктор Невзет Челік проаналізував скандальні Олімпійські ігри у Парижі – 2024, господаркою яких була Франція.

Олімпійські ігри – не просто спортивне змагання. Ця міжнародна подія, що відбулася цього року за участю 200 країн і майже десяти тисяч спортсменів, перетворилася на виклик, за допомогою якого країни хочуть заявити про себе у світі, продемонструвавши свою м'яку силу у різних видах спорту. Коли спортсмени тих чи інших держав, які виграли золото, піднімаються на найвищий подіум, майорить національний прапор і звучить національний гімн, це має підвищити вплив і престиж цих держав в очах суспільних мас. Чим більше медалей, тим сильнішим є враження, що ця країна знаходиться попереду в економічному, соціальному та культурному відносинах. З цієї точки зору Олімпіада в Парижі перетворилася на шоу економічного і геополітичного суперництва, що триває, між США і Китаєм на міжнародній арені. Жорстоке протистояння двох країн, які йшли врівень, отримавши по 40 золотих медалей – це сигнал двох конкуруючих економічних і військових держав світу на такому міжнародному змаганні, як Олімпійські ігри: "Ми найсильніші та найуспішніші".

Зворотний бік медалі

Організатором цього заходу, який встановлює його правила, виступає Міжнародний олімпійський комітет — некомерційна та неурядова організація зі штаб-квартирою у швейцарській Лозанні. Багато членів МОК належать до різних королівських родин. Комітет має дохід від телерадіомовлення та спонсорства у розмірі сотень мільйонів доларів. Хоча він стверджує, що стоїть над політикою, насправді це організація з політичною метою, яка водночас має статус в Організації Об'єднаних Націй. МОК, який перебуває під пануванням певних країн і лобі, набуває все більше влади, багатства, ідеологічного та політичного контролю

Натомість для західних країн Олімпіада поступово втрачає свою привабливість і стає подією, прибуток від якої не покриває витрат. Наприклад, фаворитом серед кандидатів на проведення літніх Олімпійських ігор - 2024 вважався Гамбург, проте німецький народ на референдумі виступив проти їх проведення, і це місто вибуло з-поміж претендентів. Аналогічно цьому Швеція та Швейцарія також зняли свої кандидатури через високі витрати. У результаті на сесії МОК у 2017 році залишилося лише два міста, які претендують на звання олімпійської столиці: Париж та Лос-Анджелес. Париж виграв право прийняти Ігри у 2024 році, а Лос-Анджелес – у 2028 році.

Країна – господиня Олімпіади, як правило, прискорює реалізацію проектів з підготовки до Ігор, виділяючи великий бюджет та витрачаючи величезні державні ресурси для підвищення свого міжнародного іміджу. Це викликає невдоволення місцевого населення та критику щодо корупції та невиправданих витрат. Наприклад, державний борг Франції станом на 2024 досяг 112,3% від валового внутрішнього продукту. Держборг неухильно зростав із 2005 року, інтерес до державних облігацій знизився, що зробило Францію однією з країн із найвищим рівнем заборгованості в Євросоюзі. Незважаючи на це, Олімпіада, за оцінками, коштуватиме Франції приблизно десять мільярдів євро. При цьому, щоб загальмувати держборг, що зростає, і збалансувати державний бюджет, там пішли на скорочення в охороні здоров'я, житловому будівництві та освіті.

Презентувати в черговий раз таке місто, як Париж, яке і так реклами не потребує і не бракує туристів, немає необхідності. При цьому в місті, що страждає від високих цін на оренду і відчуває дедалі гострішу потребу в доступному житлі, тільки на очищення річки Сена було витрачено близько 1,5 мільярда євро, що не дало очікуваних результатів і обурило парижан.

Низка скандалів

Франція знайшла можливість вивести паризьку Олімпіаду за рамки спортивного змагання та показати світові унікальну красу міської архітектури Парижа, а також те, наскільки дбайливо вона зберігає свою історичну спадщину. Французи, що пишаються своїм минулим і демонструють його як культурне багатство, у той же час змогли уявити і своє власне розуміння ідентичності та свободи. Тому церемонія відкриття Олімпійських ігор вперше пройшла за межами стадіону, на річці Сена, що протікає через місто. Було дано відсилання до історичної та культурної спадщини країни, згадані важливі музеї, палаци, монументальні споруди столиці.

Водночас виступи дивної масовки та пропаганда ЛГБТ, пародія на Ісуса Христа та його апостолів та образу священних для християн цінностей викликали розчарування у різних регіонах світу. Зокрема, колишній президент США Дональд Трамп назвав церемонію відкриття ганьбою, тоді як прем'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні та багато інших політичних лідерів розкритикували цю ситуацію. Хоча організатори заявили, що аналогія тут проводилася з давньогрецьким богом Діонісом, а не з картиною Леонардо да Вінчі "Таємна вечеря", і Олімпійський комітет не хотів нікого образити, інцидент спричинив бурхливу реакцію в усьому світі.

Висміювання на Олімпійських іграх, включаючи релігійні цінності, розглядається французами як свобода. Тим часом вони також показали під виглядом світськості, що для французької спортсменки в хустці та сама свобода не діє. Франція, яка приймала Олімпійські ігри – 2024, не дозволила мусульманкам, які виступають під її прапором, одягати хіджаб чи будь-який інший релігійний головний убір. Amnesty International у доповіді, опублікованій перед Іграми, зазначила, що заборона на участь французьких спортсменок у хустках в Олімпіаді суперечить міжнародним законам про права людини, демонструє дискримінаційне ставлення французької влади та неспроможність МОК. "Жоден політик не повинен диктувати, що жінці можна носити, а що не можна, і жодна жінка не повинна бути вимушена обирати між улюбленим видом спорту і своєю вірою, культурною ідентичністю чи переконаннями", - заявила у відповідь на це дослідник Amnesty International правам жінок у Європі Анна Блус. Однак це не мало особливої ​​дії.

Ще одна важлива критика щодо організації Ігор стосувалася мігрантів та безпритульних. У спробі приховати той факт, що тисячі мігрантів та осіб без постійного місця проживання борються за виживання у вкрай несприятливих умовах під мостами на вулицях у різних частинах Парижа, включаючи передмістя Іль-Сен-Дені, де було розташоване Олімпійське село, французька влада евакуювала їх у інші місця, щоб не зашкодити іміджу Франції. Мер Орлеана звинуватив уряд у спробі приховати бездомних та мігрантів під час Олімпійських ігор. У 2023 році понад 80 неурядових організацій, які підтримують цю категорію знедолених, об'єдналися для створення парасолькової організації під назвою "Інша сторона медалі" на знак протесту проти цієї ситуації, яку вони назвали "соціальним чищенням" на паризьких вулицях перед Олімпійськими іграми. На створеному сайті і в ході протестів у різних частинах міста вони намагалися розкрити ці нелюдські дії і бути почутими.

Anadolu Ajansı , Туреччина