Кривавий удар під Одесою, три сценарії Кісінджера: підсумки 128-го дня війни в Україні

Кривавий удар під Одесою, три сценарії Кісінджера: підсумки 128-го дня війни в Україні

Кривавий удар під Одесою, три сценарії Кісінджера: підсумки 128-го дня війни в Україні

Аналізуємо 128 день війни в Україні.

Ситуація на фронті 1 липня

Сьогодні публікують мало офіційної інформації щодо Лисичанська, де йде основне бойове напруження.

Генштаб зранку повідомив, що противник намагається взяти під контроль ділянку дороги Бахмут-Лисичанськ, "успіху не має". А губернатор Гайдай повторив дані зі вчорашніх зведень про те, що противник зайняв частину Лисичанського НПЗ на південних підступах до міста (там же поруч проходить та сама дорога на Бахмут). Щодо желатинового заводу, то у вечірньому зведенні Генштабу ЗСУ повідомляється, що атака на нього противника була відбита.

Тим не менш, місто очевидно намагаються взяти в "кліщі" з півночі та півдня, перерізавши основні комунікації.

Український військовий експерт Олег Жданов заявив, що у Лисичанську є ризик повторення ситуації у Сєвєродонецьку, звідки ВСУ довелося відступити. За його словами, такого сценарію "уникнути не вдасться".

Жданов заявляє, що Україні поки що нічого протиставити російській тактиці "вогневого валу", який "видавлює наші війська з позицій". Виправити цю ситуацію можуть лише значні артилерійські підкріплення та засоби контрбатарейної боротьби.

На Луганщині ЗСУ продовжують активно обстрілювати цілі у далекому тилу противника. Сьогодні прилетіла ракета нафтобазою в Ровеньках приблизно за сто кілометрів від лінії фронту в Бахмуті. Передбачається, що били "Точкою-У"

На Донеччині на схід від Бахмута йдуть спроби наступати на Покровське. Навколо Соледара теж йдуть зіткнення, але до штурму поки далеко.

У разі втрати Лисичанська, ЗСУ, зважаючи на все, організують нову лінію оборони на лінії Сіверськ-Бахмут-Соледар, постаравшись не пропустити далі на захід війська противника.

Ближче до Донецька тривають бої за трасу Авдіївка-Костянтинівка.

На півдні фронт виглядає позиційним. А ось обстріл дуже потужний. Миколаєвом сьогодні прилетіло десять ракет.

На Одещині вночі був удар трьома ракетами. Потрапило житловою багатоповерхівкою та двома базами відпочинку в курортному селі Сергіївка, загинула 21 людина.

Міноборони РФ заявляє, що ракети вразили "радіолокаційну станцію виявлення повітряних цілей".

У цьому контексті все частіше з української та західної сторони йдуть заяви, що росіяни стали бити старими ракетами повітряного базування Х-22, які призначені для поразки авіаносців і високоточними не є (вони можуть помилково захоплювати будь-яку велику мету, яка знаходиться в районі удару). наприклад, торговий центр чи житловий будинок). Звідси і кількість жертв. А для обходження ППО та гарантованої поразки мети удари завдаються великою кількістю ракет, що неминуче спричиняє великі жертви серед мирного населення. На Заході та в Україні пояснюють це вичерпанням запасів високоточної зброї у Росії.

Але повернемось до фронту. Сьогодні в Росії та на Заході аналізували наслідки відступу російських військ з острова Зміїний. Американський "Інститут вивчення війни" вважає, що це не вплине на морську блокаду чорноморської акваторії України.

Залишення Зміїного "послабить тиск біля узбережжя України за рахунок виведення з острова російських систем ППО та протикорабельних ракет". Однак сам собою відступ не покладе край морській блокаді.

"Російські сили мають доступ до наземних протикорабельних систем у Криму та на заході Херсонської області, які, як і раніше, можуть націлюватися на українські вантажі", - йдеться у звіті організації.

Також Росія зможе використати для продовження блокади кораблі Чорноморського флоту, додають військові експерти.

Зазначимо, що офіційна версія міноборони РФ дещо інша – там подають залишення острова як "жест доброї волі" для розблокування експорту зерна з України. Але очевидно, що причина залишення острова таки військова — постійні ракетно-артилерійські удари з боку ЗСУ.

На північних кордонах також неспокійно.

Курська обласна адміністрація сьогодні попередила мешканців Глушківського району, що неподалік селища Тьоткіне, яке межує із Сумською областю, російські військові "виконують бойові завдання в рамках спецоперації в Україні" - ведуть вогонь "за заздалегідь виявленими цілями".

Тобто російська влада фактично підтвердила, що з території Курської області завдаються удари по Україні.

Жителів Сумської області сьогодні, до речі, попросили не наближатися до кордону ближче ніж на 10 кілометрів та прислухатися до сигналів повітряної тривоги.

На захід триває тривожне спостереження за українсько-білоруським кордоном. Там зосереджено сім батальйонів білоруської армії, і загроза їхнього вторгнення на територію нашої країни зберігається, повідомляє українська розвідка (до того ж білоруси продовжили військові навчання, які мали закінчитися в республіці сьогодні).

Втім, ймовірність вторгнення з боку Білорусі невисока, уточнюють у ГУР.

"Сьогодні прямої загрози з боку Білорусі немає, тому що не створено угруповання військ, не розгорнуто систему управління цим угрупованням. Це основний елемент того, що йде безпосередня підготовка до бойових дій", - заявив в інтерв'ю військовому телебаченню України представник ГУР Міноборони Вадим Скибіцький.

Прогнози та перспективи

Сьогодні продовжилася історія з нібито особистим посланням Зеленського Путіну.

Позавчора у Києві президент Індонезії Відодо запропонував Зеленському передати послання до російського президента. Наступного дня він поїхав до Москви і заявив, що передав Путіну таке послання.

Проте речник Зеленського Сергій Никифоров спростував "Країні" факт передачі послання Путіну.

Водночас речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив, що таке послання було передано, проте не в письмовій, а лише в усній формі.

Але в будь-якому випадку зрозуміло, що до якихось серйозних переговорів з питань війни та миру між країнами дуже далеко.

У "ЛДНР" починають готуватися до проведення "референдуму" про входження до складу РФ, пише видання "РБК" з посиланням на свої джерела.

Повідомляється, що у Кремлі не ставлять завдання провести "референдуми" одночасно на всіх захоплених українських теренах. Основний варіант, який розглядається сьогодні, - організувати їх спочатку у "ЛДНР", проте концепція може змінитись, повідомляє видання.

Незважаючи на те, що в Кремлі ще не визначили остаточну дату "референдуму", у "ЛДНР" уже триває попередня підготовка. На території "республік" працюють російські політтехнологи, готуються списки та нормативна база, підбираються люди до "виборчих комісій".

Дата "рефередума", за даними видання, залежатимуть від того, чи російські війська зможуть вийти на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей.

Крім того, у Луганську відкрили перший пункт видачі російських паспортів. У Херсоні сьогодні почали видавати рублеві пенсії, а до Харківської області приїхав перший заступник голови адміністрації Путіна Сергій Кирієнко, який курирують політичною лінією захоплені українські території.

Тобто, мабуть, ці території готують до приєднання до Росії. Що вже викликало тривожні коментарі на Заході - щодо того, що спроба відбити "нові російські землі" тому може натрапити на ядерну відповідь (оскільки Москва їх вважатиме своєю територією).

Колишній держсекретар США Генрі Кісінджер озвучив три сценарії розвитку ситуації в Україні.

1. Якщо російські військові залишаться на поточних позиціях, то вони "отримають 20% України та більшу частину Донбасу, основні промислові та сільськогосподарські райони та смугу землі вздовж Чорного моря", зазначив екс-держсекретар.

На його думку, це означатиме перемогу Росії, "незважаючи на всі невдачі, які вона зазнала на початку", а роль НАТО "не буде такою вирішальною", як раніше.

2. Якщо Росію "спробують вигнати" з території, яку вона отримала до початку військової операції, у тому числі з Криму, то, на думку Генрі Кісінджера, "постане питання про війну із самою Росією".

3. Якщо Україна "зможе утримати Росію від будь-яких військових завоювань", а "лінію фронту відсунуто" до державних кордонів станом на 24 лютого, це означатиме програш РФ.

У цьому випадку Україна буде "переозброєна і тісно пов'язана з НАТО", або навіть стане частиною альянсу, а решту питань вирішать за допомогою переговорів, вважає політик.

На його думку, висловленому в журналі The Spectator, Зеленський зараз намагається діяти за третім варіантом.

Леволіберали зі США проти Джонсона

Однією із ознак різних підходів до України всередині західного світу стала сьогоднішня колонка на CNN. Вона має назву "Не дайте Борису Джонсону себе обдурити підтримкою України".

Автор, міжнародний кореспондент каналу Сем Кіллі стверджує, що "Джонсон має дві спільні риси з Путіним, які служать стратегічним цілям російського президента набагато більше, ніж його підтримка України загрожує їм".

Кіллі пише, що основна мета, за яку бореться Україна - це можливість набути членства в Європейському союзі і бути частиною "заснованого на правилах світового порядку". А Джонсон, навпаки, вивів Британію з ЄС та "з гордістю розриває на частини" світовий порядок. Також наводиться свідчення сестри Джонсона, яка говорила, що у дитинстві він хотів бути "королем світу".

"Українці вмирають за право приєднатися до Європейського союзу — міжнародного органу, за вихід із якого боровся Джонсон, і який Путін старанно намагався підірвати його", - каже Кіллі.

На його думку, Джонсон давно прагнув стати схожим на прем'єр-міністра Великої Британії часів Другої світової війни Вінстона Черчілля. Але переконати в цьому він може дуже небагатьох, хоч би як привітно його приймали в Києві, оскільки він розуміє, що багато свобод, яких прагнуть українці, перебувають у ЄС.

Кіллі пише, що у Британії Джонсона можуть відправити у відставку протягом найближчого року, і саме проблемами всередині країни можна пояснити його "пристрасний інтерес до України".

"Але він старанно уникає будь-якої згадки про сутність її (України - Ред.) боротьби з Росією, яка в глибині душі полягає в бажанні України приєднатися до Європейського союзу", - пише Кіллі.

Стаття із жорсткою критикою політики Джонсона щодо України, яка з'явилася на CNN, насправді не дивна.

Західний світ і західні еліти зовсім не єдині. Усі останні роки наростала війна між двома умовними партіями – леволіберальною (глобалізм, права меншин, BLM, зелений курс) та правоконсервативною (згортання глобалізації, протекціонізм, націоналізм, традиційні цінності).

І після російського вторгнення в Україну протистояння нікуди не поділося, а в деяких аспектах через загострення соціально-економічних проблем навіть посилилося.

При цьому найактивнішими прихильниками України у протистоянні з Росією є саме представники правоконсервативного крила (Джонсон та польська влада). Саме в них живий імперський дух Заходу, який настільки неприйнятний для ліваків. Хоча правий табір щодо війни в Україні не однорідний. Частина його представників (Орбан, деякі республіканці США) навіть бачать у Путіні союзника у боротьбі з глобалістськими елітами.

Але провідну роль ЄС та США зараз грає ліволіберальний табір – Байден, Демпартія США, Макрон, Шольц.

І хоч на час війни внутрішньозахідні протиріччя вони і намагаються не педалювати, але не забувають час від часу нагадувати про те, що Джонсон чи Дуда з Качинським знаходяться не зовсім на правильній стороні історії. І натякають, що активність прем'єра Британії йде всупереч стратегії євроінтеграції або навіть на шкоду їй (ймовірно, маються на увазі ідеї Джонсона про створення нового альянсу у складі Британії, Польщі та України, які багато хто сприймає як створення альтернативи Євросоюзу).

І саме у ліволіберальному таборі і починає варитися зараз головна "зрада" у вигляді закликів до компромісного миру з Росією. Тому що подальша мілітаризація Заходу та дефрагментація глобальної економіки через "вимикання" з неї Росії – це цілком комфортне майбутнє для таких як Джонсон, але зовсім не та картина світу, яку бачили у своїх планах ліберали. І саме тому (а також через наростання економічних проблем у країнах Заходу) ліволіберальна партія хоче закінчити війну якнайшвидше. Але при цьому так, щоб її кінець не виглядав перемогою Росії (щоб не заохочувати ні її, ні інші незахідні країни до нових воєн).

Щоправда, як так це все влаштувати – поки що ніхто не придумав. Але, судячи з публікацій у західних ЗМІ, розумовий процес у цьому напрямі триває активно.

"Північний потік" закривається

Сьогодні стало відомо, що Північний потік з 11 по 21 липня буде зупинено на планове техобслуговування. Тобто газу в Європі стане ще менше – після того, як Росія скоротила постачання цим трубопроводом на 60%.

Тому в червні країни ЄС вперше в історії імпортували більше зрідженого газу зі США, ніж трубопровідного із Росії, повідомив голова Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль.

"Нещодавнє різке скорочення Росією постачання природного газу до ЄС означає, що це перший місяць в історії, коли ЄС імпортує більше газу через ЗПГ із США, ніж трубопроводом із Росії", - написав Біроль у Twitter.

Також він додав, що падіння російської пропозиції потребує зусиль щодо зниження попиту в ЄС, щоб "підготуватися до суворої зими".

Як саме знижується цей попит – вже показують німецькі ЗМІ. У Німеччині виробники птиці попереджають, що через можливу нестачу газу під загрозою виявилися поставки м'яса та яєць, повідомляє Neue Osnabrücker Zeitung.

У Нижній Саксонії асоціація птахівничої галузі направила до Федерального мережевого агентства листа, в якому описала можливі проблеми, які через брак газу можуть виникнути на фермах. Усі підприємства птахівничої галузі, від інкубаторію до бійні, залежить від джерела енергії, готується у ньому. У разі енергетичних обмежень птах опиниться під загрозою.

І це не поодинокі випадки. Нещодавно, наприклад, повідомлялося, що через скорочення постачання російського газу німецький концерн BASF розглядає питання про закриття найбільшого та у світі хімічного комплексу в Люквігсхафені.

strana.news

Додати коментар
Коментарі доступні в наших Telegram и instagram.
Новини
Архів
Новини Звідусіль
Архів