Екстрене роз'яснення Нацбанку щодо обміну доларових купюр

Національний банк України у вихідні видав для банків та населення роз'яснення щодо обміну готівкової іноземної валюти.

Щодо цього було багато скарг з боку українців: голова комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев повідомив, що до нього надійшло понад 400 звернень населення через відмови фінустанов приймати готівкову зношену інвалюту та інвалюту старих випусків, а також -за завищених комісій за такого обміну. Тому НБУ довелося втрутитися у ситуацію та давати публічні роз'яснення.

В останні місяці у людей виникло з валютообмінним три проблеми:

Банки та небанківські обмінники чіплялися до кожної купюри, перевіряли їх дуже прискіпливо і відмовлялися приймати на обмін зношені іноземні банкноти. Найчастіше це долари.

Якщо стару інвалюту і приймають, то по-перше, на інкасо — з подальшою перевіркою не лише в українському банку, а й за кордоном (у США та Європі), через що обміну треба чекати на тижні або місяці. По-друге, такий валютообмін відбувається за надзвичайно високу комісію. Якщо раніше це коштувало 10-15% від суми, то зараз уже 30%. А іноді комісія сягає і 50%. Людина втрачає від третини до половини суми, що обмінюється.

Банки та фінкомпанії або не змінюють, або змінюють із комісією старі доларові банкноти. Цілком нормальні, не пошкоджені та не зношені. Тільки через те, що вони 1996 року випуску, їх називають "білими доларами". Зазвичай, за їх обмін стягують комісію в 0,5% суми. При цьому без комісії обмінюються не пошкоджені долари 2010 року випуску – такі називають "синіми" через тривимірну синю стрічку.

Фінансисти пояснювали таку політику тим, що білий долар майже повторно не використовується. Люди не хочуть його брати при купівлі "американця" у касах або при видачі валютних депозитів, він не має подальшого ходіння. А різке зростання комісій за обмін зношених банкнот виправдовували високими витратами на їхнє вивезення за кордон. Банкіри не хочуть займатися цим.

"Це не лише дорого через закриття в Україні неба після 24 лютого 2022 року. Літаки доларів більше не літають, їх треба возити броньовиками з підвищеними вимогами з безпеки. Але ще виникла додаткова проблема з фінансовим моніторингом. У ході бойових дій було багато банківських грабежів, і в обороті багато не тільки краденої готівки, а й міченою або залитою/оббризканою фарбою, білизною, олією та ін. Коли від нас йде потік таких купюр, то західні банкіри та їх фінмоніторинг починають ставити питання про походження такої готівки. і може навіть поставити під загрозу обслуговування коррахунків наших банків за кордоном, у той час як ніхто не хоче ризикувати своєю репутацією або доводити до погіршення відносин з іноземними колегами", - пояснили в одному з банків.

Через все це в українців виникла маса проблем із валютообміном і знадобилося втручання Нацбанку.

У своєму роз'ясненні НБУ видав чотири ключові тези:

Старі іноземні банкноти люди мають здавати на інкасо до українських банків, які мають відповідні договори про таку послугу з іноземними банками-кореспондентами. Вони зможуть вивести готівку до країн-емітентів, у тому числі в США, до його Федеральної резервної системи. Вона перевірить, чи зношена банкнота є підробкою. Якщо та не виявиться фальшивкою, то обміняє її на нову хрумку купюру, а підробка буде вилучена.

Українцям варто звертатися до різних наших банків, щоб знайти мінімальну комісію з операцій інкасо.

Строки валютообміну по інкасо встановлюються банками самостійно, тобто не регулюються і можуть бути будь-якими.

Жодних обмежень чи заборон на прийняття та обіг білого долара 1996 року випуску немає. Отже, фінустанови зобов'язані їх вільно приймати. Про застосування комісії 0,5% суми у таких випадках НБУ нічого не сказав.

Якщо банківські та небанківські обмінники не виконуватимуть усіх цих умов, то Нацбанк запропонує людям подавати йому відповідні скарги. Їхній регулятор пообіцяв розглядати в кожному окремо взятому випадку. При цьому у Національному банку не пояснили, яким може бути результат таких перевірок.

Для зменшення конфліктних ситуацій регулятор перерахував випадки, коли банкноти повинні прийматись на інкасо, тобто не можуть бути обмінені в нормальному режимі:

1. Банкноти іноземних держав, які набули під час звернення ознак зносу, що не відповідають вимогам додатка до Положення № 1 (тобто їх рівень пошкодження вищий за незначне пошкодження).

2. Банкноти іноземних держав, які придбали при зверненні одну або кілька ознак значного зношування/пошкодження:

• розірвані (розрізані) на частини;
  із пошкодженими елементами дизайну та захисту (видалені цифрові або текстові позначення номіналу, зображення портрета, оптично змінні елементи захисту, захисні стрічки);
• зі зміненим початковим кольором паперу та/або зображень;
• з локальними забрудненнями (плямами), включаючи видимі в ультрафіолетових променях, загальна площа яких перевищує половину площі банкноти;
• із загальними забрудненнями, включаючи папери, що викликають люмінесценцію, в ультрафіолетових променях;
• обпалені, пропалені, старі (пошкоджені внаслідок тривалої дії вологи, різних рідин, хімікатів або з ознаками гниття);
• що мають явні друкарські недоліки.

3. Банкноти, вилучені іноземною державою з обігу після дати, оголошеної банком-емітентом відповідної валюти (за наявності згоди банку-кореспондента відповідної держави на обмін цих банкнот).

До ознак незначного зносу, згідно з додатком до Положення №1, належать:

• локальні потертості (часткова втрата фарби на зображеннях) та/або втрата папером жорсткості;
• відбитки штампів/печаток, написи, включаючи видимі в ультрафіолетових променях, загальна площа яких не перевищує 200 квадратних мм;
• плями, загальна кількість яких не перевищує трьох штук діаметром до 5 мм;
• надриви або надрізи, загальна кількість яких не перевищує трьох штук завдовжки до 3 мм;
• отвори та проколи, загальна кількість яких не перевищує чотирьох штук, діаметром не більше 1 мм кожен.

І найголовніше: НБУ у своєму роз'ясненні не зажадав від банків знизити свої комісії за обмін старої інвалюти чи білих доларів. Регулятор відсторонився від цієї проблеми та не пообіцяв її вирішити. Це означає, що фінансисти можуть продовжити завищувати свої комісії на валютообмін.

Ще одна проблема нацбанківського роз'яснення в тому, що він не дав чіткого (вичерпного) списку банків, які мають потрібні ліцензії та угоди з іноземними партнерами і можуть приймати зношену інвалюту на інкасо. Ці банки можуть виводити зношену валюту зарубіжних країн. Нацбанк запропонував українцям самим збирати та з'ясовувати цю інформацію.

Хоча після повномасштабного вторгнення таких фінустанов напевно поменшало, і з цього приводу є лише неофіційна інформація. Наприклад, кажуть, що цим займаються "Райффайзен Банк" та "Приватбанк". А з офіційного звіту НБУ відомо про різке скорочення вивезення банками інвалюти за кордон: у січні-квітні 2023 року вони вивезли лише $163,6 млн. Хоча навіть на початку великої війни вивозили більше - $387,8 млн у січні-квітні 2022 року. А у передвоєнний січень-квітень 2021-го взагалі $757,6 млн — майже вп'ятеро більше за цей показник.

Очікується, що цього тижня Національний банк проведе з фінансистами спеціальну нараду щодо валютообмінної проблеми, на якій умовлятиме почати активніше вивозити зношену валюту та білий долар з України, а також знизити розміри своїх комісій. Проте банкіри не вірять, що це реально щось змінить. Тому що за чинним законодавством регулятор не має права впливати на тарифну політику банків та віднімати у них ліцензії за завищення цін на свої послуги.

Валютники вважають, що Нацбанк зможе вирішити проблему лише одним способом — неформально натиснути на держбанки та змусити їх збирати у населення зношену та стару валюту. Як відомо, це "Приватбанк", Ощадбанк та "Укрексімбанк". Які тарифи вони поставлять населенню, невідомо.

strana.news