Cтая чи нація? Чому має навчити українців історія з єгипетською акулою
Cтая чи нація? Чому має навчити українців історія з єгипетською акулою
Масова радість у соцмережах щодо того, що акула з'їла росіянина в Єгипті — індикатор того, як українці переживають війну, вважає волонтер Геннадій Друзенко. Він нагадує, що ми ведемо війну за свободу та людяність
Реакція на жахливу трагедію в Хугарді, коли акула з'їла живцем росіянина на очах батька, на жаль, свідчить, що росіяни щонайменше досягли однієї мети своєї "спецоперації" — змусили українців перетворитися на зграю.
Так, за останні 15,5 місяців путінська орда зробила нам дуже боляче. Вони вбили десятки тисяч українців. Покалічили – сотні тисяч. Змусили мільйони залишити батьківщину. Зруйнували сотні наших поселень. Перетворюють на пустелю колись квітучі поля. Руйнують критичну інфраструктуру... Але головне — руйнують нашу людяність, випалюють напалмом ненависті дуже тендітні екстракти емпатії в наших серцях. Примушують їх кам'яніти.
За ідеєю, 23-річний Володимир Попов, який загинув, ніколи не воював проти українців, не був помічений в українофобії, навіть виїхав з Росії кілька місяців тому і останнім часом проживав в Єгипті. Він помер на очах у свого батька страшною смертю. Чому ми так радіємо, ніби морський хижак з'їв Пригожина чи Путіна? Звідки стільки мімчиків у стилі російської пропаганди? Чим перед нами завинив цей молодий ілюстратор з Архангельська? Лише тим, що він росіянин?
Якщо цього достатньо, щоб насміхатися і радіти смерті людини, то чим ми відрізняємося від орди, яка вбиває нас і руйнує нашу землю лише тому, що ми є українцями?
На жаль, воюючи з драконом, дуже легко перетворитися на іншого дракона. Який відрізняється від ворога лише кольором прапора, язиком та національним пантеоном. У якому людяна постать Шептицького губиться в тіні героїчного Бандери.
Реакція українців на загибель росіянина в далекій Хугарді — це симптом нашого розлюднення, з яким треба щось робити. Бо бачити людину лише у "своїх" і демонізувати "чужих" лише через їхню національну (або етнічну) приналежність, - це і є шлях "російського світу". І цей шлях дуже легкий. Тому що ненавидіти легко – любити важко. Бути зграєю, яка загризає чужинців тільки тому, що вони чужинці, легко — важко бачити в людині раніше за людину і ставитися до неї так, як би ми хотіли, щоб вона ставилася до нас.
Якщо ми претендуємо на те, що наша війна — це не просто війна української зграї проти російської зграї, а екзтенційний поєдинок за гідність, людяність та свободу, треба щось робити із "синдромом акули". Бо не встигнемо озирнутися, як станемо неймовірно схожими на україномовних москалів із козацькими вусами та чубами…
Стара українська копійка може принести до 14 тисяч гривень: як розпізнати рідкісну монету
Підтримка ветеранів та довкілля області: про деталі роботи в ефірі «Діалогу» розповів Ігор Щербина
У центрі Миколаєва зіткнулися три автомобілі - винуватець плаче
У Миколаєві проходить 59-та сесія міської ради (трансляція)
«На музичному перехресті епох»: миколаївські музиканти зіграли найкращі та знакові твори (фото, відео)
Зруйновані будинки, розбиті сонячні панелі: нові фото та відео з місця сьогоднішнього удару по Миколаєву
Вогонь та густий дим: у Миколаєві горить відділення банку у житловій багатоповерхівці (фото, відео)
У Чехії підірвали найвищі споруди країни (відео)
Життя у поетичних рядках: вечір віршів Альони Мовчан у миколаївському театрі (фото, відео)