Чому зменшився асортимент українських аптек і чи буде дефіцит ліків

З українських аптек зникають ліки.

Багато препаратів просто зникли з продажу, за іншими треба побігати, оскільки вони є далеко не скрізь. Йдеться переважно про імпортні ліки, які аптекарі масово замінюють дешевшими аналогами.

Наприклад, як розповіли нам в Аптеці Доброго дня, пастилки від болю в горлі Isla до них останнім часом не завозять. Натомість покупцям пропонують вітчизняні та польські препарати на основі "такої ж" діючої речовини. Те саме з краплями для носа "Назівін" - у багатьох аптеках їх зараз не знайти.

На цьому тлі, нібито "дешеві аналоги" ліків, що зникли, помітно подорожчали, хоча лікувальний ефект подобається далеко не всім.

Розбиралися, чому ліки стають дефіцитом та дорожчають.

Куди зникли ліки

Багатьом українцям зараз доводиться міняти "протокол лікування" - звичних препаратів просто немає в аптеках або ж за ними треба побігати.

Наприклад, у розпал простудного сезону є проблеми з деякими ліками від горла, краплями в ніс тощо. У Києві складно знайти, скажімо, пастилки від болю у горлі Isla, краплі в ніс "Назівін", "Віброцил".

На сервісі Liki24 зазначено, що препарат Isla є у 68 аптеках столиці (з майже 1700 працюючих точок). При цьому сильно відрізняються ціни – від 202 до 305 гривень за упаковку 20 пігулок. Упаковок по 10 таблеток взагалі немає в жодній київській аптеці.

За швейцарськими краплями для носа "Віброціл" також доведеться побігати. За даними Liki24, він є, але далеко не скрізь – у 280 аптечних точках.

З "Називним" справи трохи кращі. Він є приблизно у третині київських аптек (хоча раніше стояв практично на кожній аптечній полиці).

У половині столичних аптек немає також популярного протизапального засобу "Німесіл" (Італія)

При цьому на запитання – куди зникли ходові ліки – аптекарі відповідають по-різному. Наприклад, щодо пастилок від горла Isla, то в одній з точок мережі "Аптеки низьких цін" нам відповіли, що препарат зараз на перереєстрації. В Аптеці Доброго дня сказали, що ліки до них останнім часом не завозять.

"Воно досить дороге, погано беруть. З'явилися більш доступні за ціною ліки на основі такої ж речовини, що діє", - сказала нам фармацевт.

Замість Isla вона запропонувала нам "спробувати" препарат на основі ісландського моху "Ісландика" польського виробництва. Цінник – 212 гривень за упаковку у 30 таблеток. При цьому Isla, у тих небагатьох аптеках, де вона є, продається по 202-305 гривень за упаковку 20 таблеток.

Замість "Назівіна" (його середня ціна по ринку близько 160 гривень) нам запропонували вітчизняний "Носолін" за 136 гривень. 

Хоча загалом за ліками, за словами керівника Агентства медичного маркетингу Юрія Чорткова, відчутного дефіциту в Україні немає, вибір препаратів звужується.

Це підтверджує голова Всеукраїнського об'єднання Фармрада Олена Пруднікова.

"Асортимент, порівняно з довоєнним, скоротився на 10-15%. З постачанням окремих препаратів зараз є великі проблеми. Наприклад, уже місяць немає дитячого "Таміфлю", хоча зараз сезон грипу. Не завжди можна знайти у продажу й тести від грипу. Є дорогі тести по 600 гривень, які виявляють і грип і ковид, а ось звичайних смужок від грипу по 200 гривень – не знайти”, – зазначає Пруднікова.

За її словами, дефіцит препаратів пояснюється одразу кількома факторами.

По-перше, війна.

Ще на початку війни склади кількох великих дистриб'юторів були знищені, товар зник, а вони не змогли розрахуватися з постачальниками. Крім того, оптовики давали аптекам препарати з відстрочкою платежу, а ті не змогли повернути гроші. Тобто по ринку пішла ланцюгова реакція. І деякі виробники просто перестали відпускати товар боржникам", - каже Пруднікова.

По-друге, дається взнаки зниження платоспроможного попиту в Україні.

"Багато українців поїхали до Європи, попит на медикаменти впав. Для іноземних виробників Україна стала менш привабливим ринком збуту, тому товар відпускають за залишковим принципом. Насамперед постачають ключові для себе ринки", - пояснює Пруднікова.

По-третє, дефіцит препаратів зараз спостерігається і на світовому ринку, що пов'язано з епідемією ковіда (від якої галузь поки що не відійшла) та нестачею сировини.

Наприклад, на нестачу ліків скаржаться також у Німеччині. Місцева федерація фармацевтичних асоціацій нещодавно звернулася до уряду, закликаючи вжити заходів щодо боротьби з дефіцитом медикаментів. Бракує антибіотиків, жарознижувальних, болезаспокійливих, а також ліків від проблем зі шлунком. Це з браком сировини. У профільній федерації закликала влада стимулювати внутрішнє виробництво ліків, а також зняти цінові обмеження на деякі препарати.

Є ще один фактор. Влітку цього року набув чинності закон, який забороняє продавати в Україні ліки виробників, які продовжують працювати на російському ринку. У МОЗ вже з'явилися перші "чорні списки" заборонених ліків. На кінець минулого року в них 35 препаратів: зокрема ліки угорської компанії "Гедеон Ріхтер". Вона випускає такі відомі препарати як "Гропринозин" (противірусний), "Ніфоруксазід" (від інфекцій шлунково-кишкового тракту), "Зіола" (від алергії), "Нормодипін" (від тиску і стенокардії) та ін.

Поки що тотальна заборона на продаж не діє (наявність такого забороненого списку вже розкритикували в ЄС). Але багато аптек їх уже не беруть. Наприклад, той самий "Гропринозин", по динним Liki24, можна знайти лише в кожній п'ятій аптечній точці. Аналоги за "забороненими" ліками є, але вони влаштовують далеко не всіх.

Зазначимо, що надалі "чорний список" ліків може поповнюватись. У Росії продовжують працювати такі великі фармкомпанії, як, наприклад, KRKA, Dr. Reddys, Fressenius та ін.

"Поки дефіциту ліків через ухвалення закону вдалося уникнути, багато в чому, завдяки активній позиції громадянського суспільства, народних депутатів, Антимонопольного комітету та Національного агентства з питань запобігання корупції. МОЗ було змушене поставити на паузу роботу комісії та проведення засідань щодо заборони лікарських засобів європейських Виробників під виглядом боротьби з країною-агресором, вдалося уникнути заборони сотень європейських препаратів для лікування тяжкохворих українців (були наміри заборонити близько 300 таких препаратів), але ризики все ж таки є, адже зміни до закону не внесені, тому МОЗ може у будь-який момент відновити зачистку. ринку від неугодних виробників", - прокоментувала нардеп Ольга Стефанишина.

"Цитрамон подорожчав утричі"

Українські аптеки зараз активно замінюють дорогі препарати дешевшими аналогами.

Тут справа не лише у дефіциті.

"На дешевших "аналогах" аптеки можуть більше заробити. Наприклад, у середньому на краплі в ніс психологічна планка ціни - 150-180 гривень. Дорожче люди просто не беруть. Хороший імпортний препарат у закупівлі коштує 120-140 гривень, тобто, аптека може на ньому заробити 30-40 гривень.Аналог подешевше дає можливість підняти подвійний цінник, тим більше, якщо більше нічого немає - людині доводиться або брати, що пропонують, або йти шукати потрібні ліки по інших аптеках. ліків, які витрачають чималі гроші, щоб переконати аптекарів брати їх препарат і відмовлятися від конкуруючих ліків.

"Так звані дешеві препарати дорожчають набагато швидше за імпорт. Той же "Цитрамон" до війни коштував 6 гривень, зараз - 17-18 гривень. Начебто недорого, але динаміка вражає. За деякими препаратами рентабельність зашкалює - до 300%", - каже Пруднікова.

Таке "відновлення асортименту" влаштовує далеко не всіх українців, але виходу немає. Доводиться лікуватись тим, що є.

"У мене захворіла дитина, але з того, чим ми завжди лікувалися, у сусідній аптеці взагалі нічого не знайшла. Взяла аналоги, нібито, "не гірше" і дешевше. Але, всупереч запевненням фармацевта, майже нічого не підійшло. з екстрактом хвої і просто спровокували додатковий набряк слизової оболонки у дитини.Пастилки від болю в горлі схожі на звичайні льодяники, симптоми практично не знімають.При цьому заплатила я за покупку тільки відсотків на 10 менше, ніж якби придбала те, за чим, власне, і йшла в аптеку. На свою якість запропоновані "аналоги" надто дорогі", - каже нам киянка Тетяна.

Такі тенденції знову змушують українців "діставати" потрібні ліки, чого останніми роками не спостерігалося. Багато хто повернувся до практики замовлень препаратів з-за кордону - купують ліки в Європі самі під час поїздок або замовляють передачі через знайомих.

"Мої знайомі отримали тимчасовий притулок в Італії. Приїжджали додому на новорічні свята, і я, користуючись нагодою, замовила їм цілий пакет ліків - проти застуди, знеболювальні, вітаміни, загалом все те, що в Європі можна купити без рецепта", - розповідає мешканка Києва Олена. Мешканка столичного передмістя Маргарита закупилася ліками в Єгипті, куди нещодавно їздила на відпочинок із сином.

Плюс до цінника та мінус у продажах

Варто зазначити, що час війни український фармацевтичний ринок загалом зазнав великих змін.

За даними досліджень PharmXplorer, роздрібний продаж ліків в Україні з початку війни скоротився. За підсумками вересня 2022 року вони впали на 9% у грошовому вираженні, у жовтні спад прискорився до 19%. У грудні, на хвилі застудного сезону, продажі пішли нагору і навіть перевищили торішні показники на 6%. Але загалом рік ринок пішов у мінус на 6,2%.

Але це статистика у грошах. За останній рік ліки в Україні значно подорожчали, і навіть з огляду на це аптекарі фіксують зниження виручки.

У кількісному вимірі ситуація набагато гірша - в окремі періоди продажу ліків в упаковках були нижчими, ніж до війни, на 35-40%.

Наприклад, за підсумками листопада минулого року продаж ліків у натуральному вираженні впав на 36,2% - до 98 млн упаковок, а в грошах - на 11% (до 11,7 млрд гривень). Частково це пояснюється об'єктивними факторами - населення в країні через поток біженців до Європи скоротилося, плюс частина ліків надходить як гуманітарна допомога.

Але все ж таки, як вважають експерти, головною причиною обвалу продажів стало подорожчання ліків. За даними Proxima Research, за січень-листопад 2022 ліки в українських аптеках зросли в ціні на 18%, а в листопаді - на 27,1%.

За топ-10 найбільш продаваних ліків протизапальні "Німесіл", заспокійливі "Біфрен", краплі для носа "Евказолін Аква", що знеболює "Цитрамон Дарниця", "Спазмалгон" та ін) зростання цін з початку війни в середньому склало 27%.

Але з різних препаратів динаміка відрізняється. Наприклад, якщо "Фаніган" до війни коштував близько 370 гривень за упаковку, то зараз 550 гривень. "Евказолін Аква" подорожчав з 50 гривень майже до 100 гривень, "Німесіл" - з 330 до більш ніж 400 гривень і т.д.

Препарати дорожчають головним чином через зростання курсу долара. Цей фактор впливає як на імпорт, так і на вітчизняне виробництво, оскільки більшість видів фармацевтичної сировини наші фармацевти закуповують за кордоном.

При цьому українські препарати все ж таки залишаються доступнішими за ціною, що зміщує продаж у їхній бік. Наприклад, якщо у листопаді 2021 року частка вітчизняних ліків у аптечному продажу становила 56,1%, то 2022 року зросла до 58.7%. Частка імпортних ліків відповідно впала з 43,9 до 41,3%.

Власне, чимала заслуга у покращенні статистики для вітчизняних фармкомпаній належить і аптекарям. Адже багато аптек відмовляються від імпортних ліків, замінюючи їх українськими аналогами.

Аптечна монополізація

Зазначимо, що аптек в Україні з початку війни поменшало. Якщо у лютому 2022 року їх налічувалося близько 21 тисячі, то вже до квітня - трохи більше ніж 16 тисяч. На листопад 2022 року статистика покращилася, але не сильно - працювало 16,8 тисячі аптек, тобто, на 19% менше, ніж до війни.

Проблемними по аптечному роздробу в Proxima Research називають Київську, Сумську, Чернігівську, Миколаївську, Харківську, Запорізьку області. Наприклад, у Харкові кількість аптек скоротилася на 34%, у Миколаєві – на 40%, тоді як, наприклад, у Києві працює 1629 аптек – це 97% від довоєнного рівня.

При цьому йде укрупнення ринку.

П'ять найбільших аптечних мереж ("Аптека Магнолія", "Подорожник", "Гамма-55", "Сіріус-95", "Фармастор") контролюють близько 52% всього товарообігу ліків. "Золота сотня" аптек продає 88% медпрепаратів.

"Фактично йде монополізація ринку. Невеликі аптеки, які і раніше витісняли з цього бізнесу, зараз ледве виживають. Багато фармацевтів-підприємців виїхали з країни, і вже влаштувалися в тій же Польщі. Багато хто втратив все через війну - товар зник, з постачальниками розрахуватися не можуть. Найімовірніше, вони вже ніколи не відкриються", - каже керівник аптечного об'єднання Фармрада Олена Пруднікова.

strana.news