$10 тисяч за вихід з буса: омбудсмен розповів про фантастичні хабарі і хаос у ТЦК

Мобілізаційний процес в Україні зіткнувся з глибокою системною кризою, що перетворилася на некерований хаос. Коли забезпечені громадяни отримують можливість фактично «відкупитися» від служби, під призов нерідко потрапляють люди похилого віку з тяжкими захворюваннями. Про це у відвертому інтерв'ю виданню «Новини. Live» заявив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубинець .

Омбудсмен розкрив конкретні корупційні схеми, суми хабарів за уникнення мобілізації та пояснив, чому у суспільстві зростає соціальна напруга та радикалізація відносин із співробітниками Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

«Розцінки відомі всім»

За словами омбудсмена, у країні сформувалася тіньова система «тарифів», яка дозволяє фізично здоровим призовникам уникати відправки на фронт за гроші.

Плата за можливість не потрапити до розподільчого центру починається безпосередньо в момент затримання на вулиці або у транспорті:

«Система ТЦК зараз перетворилася на те, що у фізично здорової людини, яку потрібно мобілізувати, просто беруть гроші — людина відкуповується. Про це всі знають. Є навіть розцінки скільки потрібно заплатити в автобусі. Ставка вдвічі вища — у приміщенні ТЦК. Мені розповідають про 10 тисяч із мікроавтобуса, 20 тисяч — із приміщення ТЦК. І так можна платити щодня. Це щоб тебе просто випустили. А завтра тебе можуть знову спіймати», — наголосив Лубинець.

Таким чином, для громадян з високим доходом вимагання перетворюється на своєрідний «податок», що дає тимчасове відстрочення, тоді як основне навантаження щодо виконання мобілізаційних планів перекладається на менш захищені верстви населення.

Мобілізація «дідів» та хворих

Співробітники ТЦК, змушені закривати показники призову в умовах, коли здорові чоловіки з фінансовими можливостями уникають мобілізації, починають закликати всіх поспіль — не зважаючи на вік та медичні протипоказання.

Омбудсмен зазначає, що на службу масово відправляють чоловіків віком 57–59 років із серйозними діагнозами. Як приклад Лубинець навів резонансний випадок, що трапився в Закарпатській області:

«Ми маємо випадок на Закарпатті — 59 років. Людина приїхала на лікування. З поїзда виходить людина з медичними документами, яка приїхала на лікування на Закарпатті. Його одразу зустрічають на пероні співробітники ТЦК та СП. Чоловік передає медичні документи. Як він нам розповідав, подивилися медичні документи та викинули. Людину мобілізували»

Подальша доля мобілізованого наочно продемонструвала абсурдність ситуації: п'ять різних військових частин послідовно відмовилися прийняти чоловіка на службу через стан здоров'я. В результаті його формально зарахували до штату самого районного ТЦК:

«Коли туди приїхав мій представник на Закарпатті, людину привели до нас, щоб показати. Людина в цивільному одязі. І це при тому, що він уже два тижні військовий. І цілком зрозуміле питання: якщо людина військова, то де військова форма? Чим ця людина займається? А його все одно намагаються, є такий термін, "купити" із військових частин. Чекають на покупців»

Причини нападів на співробітників ТЦК

Диспропорція, що склалася, призводить до глибокого розшарування суспільства. Головна проблема, на думку омбудсмена, полягає в тому, що одна частина громадян має фінансову можливість відкупитися, а друга — не має необхідних коштів і змушена вирушати на передову незалежно від реальної придатності.

Коментуючи випадки силових конфліктів і нападів на представників ТЦК і СП у різних регіонах країни, що почастішали, Дмитро Лубинець вказав на прямий зв'язок між правопорушеннями самих військкомів і реакцією населення.

За його словами, люди бачать, що посадові особи, які порушують права призовників та законні процедури мобілізації, найчастіше залишаються безкарними з боку держави. Це провокує громадян на спроби відстоювати справедливість неправовими методами та «брати питання про покарання у свої руки».

Системна криза та спроби реформування

Проблема зловживань у ТЦК залишається однією з найгостріших в українському суспільстві. Раніше у відповідь на численні скандали державні органи вже робили спроби масштабно оновити керівництво регіональних центрів комплектування та посилити роботу правоохоронних органів (ДБР, НАЗК, СБУ) щодо виявлення тіньових схем збагачення.

Проте випадки примусового затримання («бусифікації»), ігнорування медичних довідок ВВК та здирництва продовжують залишатися предметом постійних розглядів Офісу Омбудсмена та правозахисних організацій. Експерти зазначають: доки система мобілізації базується на жорстких кількісних показниках у поєднанні з широкими повноваженнями військкомів на місцях, ризики корупції та соціального вибуху залишаються гранично високими.