Сімейний відпочинок без витрат: що у миколаївській «Казці» доступне безкоштовно?

Дитяче містечко «Казка» у Миколаєві традиційно вважається одним із головних місць для сімейних прогулянок у місті, але останнім часом все частіше звучать думки, що справжнього безкоштовного дозвілля там майже не лишилося.

Кореспонденти Новин-N вирішили з'ясувати: а чи є серед приватних платних каруселей та атракціонів безкоштовні доступні розваги у «Казці» або ж у відоме дитяче містечко тепер без грошей нема чого й потикатися.

Альтернативних ігрових локацій, які не вимагають плати, ми нарахували 7, а саме: червоний потяг, планетарій, вітрильник «Буян», кам'яний замок, дерев'яні хатинки, карусель «Лукомор'я» та два дитячі майданчики.

Найбільше дітлахів, звичайно, на дитячих майданчиках: тут багато металевих гірок, драбинок різних форм, тренажерів, є маленькі дерев'яні фортеці, гойдалки і навіть баскетбольне кільце. Зовсім маленьких дітей теж не обділили. Наприклад, одна з безпечних і корисних розваг для найменших - будиночок-рахівничка з кольоровими кільцями та кубиками з літерами, які можна перетягувати та крутити на всі боки. І все це - у тіні дерев, що в спекотну спеку один із найголовніших аргументів для батьків.

Вигляд, хочеться відзначити, у майданчиків відносно пристойний. Покриття продумане: це або гумові плити, або гравій, що добре пом'якшує падіння і забезпечує безпеку для малюка. За класикою, на жаль, боки металевих кольорових хатинок часто затегані і списані перманентними маркерами, а зовсім старі конструкції облупилися. Але помітно, що гірки та «лазалки» підфарбовують: вони кольорові та приємні оку.

Ідемо далі, до червоного локомотива, що відблискує на сонці – до легендарного поїзда «Казки». Як і майданчики, він знаходиться біля головного входу до дитячого містечка. Зовні це величезна конструкція контрастних кольорів: червоного, чорного та жовтого. Фарбування свіже: все ж поїзд відреставрували рік тому. З одного вікна виглядає затертий "посіпака", а інші віконця списані зсередини графіті.

Тут можна залізти всередину і відчути себе машиністом: для цього є маленькі сходи по обидва боки локомотива. Усередині все так само яскраве. Тут є два невеликих приміщення: сонячно-жовта кабіна машиніста з "крутилками" і вентилями та сірий вагон з об'ємними жовтими гайковими ключами та болтами. Тут багато маленьких деталей, які цікаво буде дослідити будь-якому малюкові.

І все б нічого, але поверх свіжого пігменту – безліч графіті та інших розписів вандалів. Це псує все враження. Та й у спеку це не найкращий вибір для дитини: у розпечений під літнім сонцем металевий потяг, змальований гидотою, пускати малечу не хочеться.

Наступна станція безкоштовного релаксу для дітей – планетарій. Проходимо через «туманчик» - рамку, що охолоджує і розпилює воду. Тримаємо шлях через паркову зону, повз порожній фонтан: його статуї-дельфінчики, з яких повинна струмувати вода, брудні, оточені дрібним сміттям.

Перед нами – захована серед дерев локація у формі півсфери з різнобарвною вивіскою – “Планетарій”. На жаль, об'єкт для відвідування закритий. Він представляє з себе великий купол з металевих пластин у формі сот, з маленькою кабінкою-входом. На його боках "космічні портали" - розписні аерографом ніші із зображенням космосу. Двері незмінно зачинені.

Планетарій пережив багато фінансових труднощів. Із самого початку він був абсолютно безкоштовним і працював на волонтерських ініціативах. Але навіть запровадження плати та неодноразові спроби «воскресіння» простору не змогли поставити його на ноги. Тепер цей планетарій, з яскравою вивіскою та малюнками, підноситься пам'яткою тієї старої «Казки», яка могла порадувати і без новомодних цифрових атракціонів, але, на жаль, так і не змогла окупитися.

Повертаємося до входу, а від нього направо – до величезного вітрильника без вітрил, захищеного червоною стрічкою. Це наша наступна локація – жовте вигоріле судно “Буян”. Він "плаває" у великому спустошеному басейні, на дні якого - будівельні матеріали. Фонтанчики не працюють, а парапет трохи облупився. Насамперед, косметичного ремонту потребує щогла корабля: залізні труби зношені і іржаві.

Попри заборону діти рвуться на закриті території. До "Буяну" навіть приставили охорону для більшої наочності обмежень. Але, запитавши охоронця особисто, ми дізналися, що загалом заборони як такої немає. Хочеться поводити дитину містком до корабля – будь ласка. Наявність сигнальної стрічки більш номінальна: залишилася ще з тих часів, коли з дна басейну, на якому розташований корабель, знімали плитку. Перманентно ремонтні роботи тут продовжуються, і коли вони закінчаться поки що невідомо.

Ідемо далі, повертаємо від судна праворуч до однієї з найпопулярніших у дітей локацій – до каруселі «Лукомор'я». Це чавунний дуб, що вічно обертається, який охороняють відомі герої: кіт біля підніжжя стовбура і русалка між гілок. Обидва вкриті несвіжою позолотою. На них, як і на дубі, красуються написи вандалів. Для зручності на платформі, що обертається, на якій і “виріс” дуб, - човники у формі качок. Місця для сидіння затерті, а сама платформа витоптана, сліду від фарби практично немає.

Тут «відвідувачів» хоч греблю гати. Вихователі, що ведуть сюди загонами дітей, поділилися з кореспондентами, що це одна з улюблених розваг для малюків. Хоча зізналися, що вид каруселі їх бентежить - платформа непристойно стерта, а виведені на поверхнях перманентом теги і нецензурну лайку бачити не дуже приємно. Але зі своїм основним завданням безкоштовний атракціон справляється чудово, незважаючи на стан.

Звідси прямуємо далі – до кам'яної фортеці неподалік. Це двоповерховий замок, збудований з моменту відкриття містечка, з невеликими цегляними баштами та лицарем-охоронцем на вході. У внутрішньому дворику – статуя-гармата та робочі інструменти, пакети для сміття. Замок незмінно огороджений сигнальною стрічкою і багато років закритий через, начебто, аварійний стан. Але що примітно, на його територію також пускають – ми навіть застали одну з фотосесій тут. Виявляється, будівля давно використовується і навряд чи колись буде віддана «на поталу» дітям – тепер це адміністративне приміщення. Робоча зона поділена на два сектори: на першому поверсі приміщення для персоналу та інвентар для прибирання, а на другому – адміністрація.

Фінальна локація – дерев'яні хатинки. Вони знаходяться в протилежному боці від замку та каруселі, біля “Буяна”. На вході в окільцьований парканом простір відразу впадає в око зношений млин - найпомітніша хатинка. Сама локація складається зі зроблених з колод будиночків, переходів і драбинок, розташованих по колу. Двері всіх хатин зачинені і списані білим, а в центрі старої фортеці – порожньо.

Ми вирішили опитати дорослих відвідувачів дитячого містечка про безкоштовні пріоритетні розваги тут. Вони діляться, що діти найбільшу увагу приділяють не квітам і технологіям, а драбинам та можливості кудись піднятися. Головне – уява. І справді, діти «Казку» люблять і із задоволенням вносять художні нововведення до оформлення містечка, розмальовуючи плитку крейдою.

У сухому залишку, «Казка» сьогодні – це дитяче містечко, яке тримається скоріше на любові місцевих, ніж на реальному наповненні. Безкоштовних розваг тут достатньо, щоб дитина не занудьгувала годину-другу: є гірки, драбинки, «вічна» карусель та інші «лазалки». Але все це потребує уваги: ​​обшарпані фасади, закриті локації та безліч графіті, які ніхто не поспішає змивати – картина, на жаль, знайома. Але діти, як не дивно, цього смутку майже не помічають: їм важливіший сам рух і весела компанія. А дорослим залишається лише сподіватися, що колись «Казку» не просто підфарбують, а й по-справжньому оживлять.