«Путінський орденоносець» депутат Кравченко демонстративно кинув нагороду Миколаївщини»

5 липня 2018 року відбулася сесія Міколаївської обласної ради. Раптово, під час сесії, колишній директор россійського драматичного театру, скандально відомий депутат від «Опозіційного Блоку», Микола Антонович Кравченко вчинив демарш. Він вийшов до трибуни і заявив, що повертає нагороду «За заслуги перед Миколаївщиною». Своє рішення він мотивував тим, що не хоче носити орден разом з громадським активістом Ігорем Йосифовичем Фінкельштейном, який нещодавно був нагороджений цим почесним знаком. Такий «артистичний» поступок викликав подив у присутніх своєю екзальтованістю та несвоєчасністю.

 

Депутат Кравченко неодноразово давав приводи вважати себе, як затятого прихильника «россійського світу». Під час перебування його на посаді директора театру, саме тут неоднарозово влаштовувалися заходи відверто промосковського елементу, членів «Россійського блоку», учасників антіМайдану, що в 2014 році кликали Путіна у Миколаїв. Дехто з того збіговиська переховується у Россії, займався терористичною діяльністю, стріляв у українців на Донбасі.

 

Відомий факт, що Миколу Кравченко нагороджено россійським орденом «Дружби Народів» особисто з рук Путіна.

 

Виникає питання, а чи не хоче «путінський орденоносець», на п'ятому році кривавої агресії Москви, повернути нагороду кремлівському карлику, а не демонстративно кидатися українською нагородою миколаївців? Чи може «путінська відзнака» близька до серця і чекає прибуття путінських танків у мирне місто?

 

Що ж могло викликати таку екзальтовану відразу «регіонала» - «опоблоківця» Кравченко до громадських активістів взагалі та до Фінкельштейна особисто?

 

Може те, що Фінкельштейн, як активіст, був ініціатором та локомотивом повернення у державну власність наддорогого та величезного об’єкту – славетної спортбази «Спартак», на берегу Південного Бугу? Спритні ділки до Революції Гідності практично вже «прихватизували» ласий шматок і вже озвучували, що замість дитячого спорту для всіх з’являться «круті» ресторани. Але зараз, в наслідок запеклої, багаторічної боротьби, спортивний заклад повернуто народу. По дивній випадковості у організації, що передавала «Спартак» приватникам працювала близька родичка головного «регіонала», а зараз головного «опоблоківця» Дятлова.

 

Може Кравченко хоче помститися активістам за те, що програв чесний та відкритий конкурс на посаду директора русдрамтеатру і багаточисельні суди, розпочаті за його ж ініціативою. А в судах було озвучено, що Микола Антонович, як владна особа, доклав чимало зусиль, щоб сформувати конкурсну комісію «під себе». Фінкенштейн неодноразово брав участь в громадському контролі за ситуацією. Все це так дратувало депутата, який нарочито кичився, що він «видатний» діяч мистецтва. І він навіть почав тикати активістам «висококультурні» фігури з пальців, більш відомі, як «факи»:

 

Не зайвим буде вспомнити, що активісти, Ігор Йосифович в тому числі, приймали активну участь у повернені облрадою державі так званого «кар’єра Мультіка», чому намагалася запекло протидіяти фракція «ОпоБлока». І знов у «опоблоківців» не вийшло.

 

Чи може «Опозіційний Блок» дратує, що активісти «сують носа» у справи пов’язані з відомими «Мультіком» та Пеліпасом? А керівництво цієї політичної сили помічені у тісних зв’язках з зазначеними особами?