ПАЕС - за збереження клімату та чистоту довкілля

У вересні філія «ВП «Південноукраїнська АЕС» пройшла процедуру верифікації звіту оператора з викидів парникових газів в атмосферне повітря. Зібрані відомості в складі загального Звіту по АТ «НАЕК «Енергоатом» верифікатор надасть до Міндовкілля. Таким чином відбувається контроль викидів парникових газів для недопущення зміни клімату.

Зміни клімату останнім часом усе частіше дають про себе знати: буревії, повені, або ж посухи – все це наслідки глобального потепління. Його причиною є нерозсудлива людська діяльність: активне спалювання вугілля, нафти, газу, промислові процеси, зменшення площ лісів. Кліматологи стверджують, що з початку двохтисячних клімат змінюється надто стрімко, а останні чотири роки були найспекотнішими за всю історію світових метеорологічних спостережень.

 

Метеорологи зафіксували рекордну спеку

Таку тенденцію підтверджують і фахівці гідрометеорологічної станції «Озерна» відділу охорони навколишнього середовища Південноукраїнської АЕС. За їхніми спостереженнями в липні 2024 року було зафіксовано максимальну за 30 років температуру атмосферного повітря - 40,1^о С. Середньомісячна температура склала 26,8^о С, що на 3,5^о С вище за норму (23,3^оС). Також у липні випало критично мало опадів - 1,3 мм, що в 42,6 рази менше за норму (55,4 мм). Аномальна спека та відсутність опадів, серед інших чинників, вплинули й на гідрологічний режим річки Південний Буг. Внаслідок аномальної спекотної погоди, критично низьких рівнів води та практичної відсутності опадів, на річці сформувалась гідрологічна посуха.

Гідрологічна посуха – небезпечне гідрологічне явище, коли середньомісячне значення витрати води становить менше 20 % від середнього багаторічного значення відповідного місяця.

У Південному Бузі середньомісячний рівень становив 18,75 м за Балтійською системою, витрата води – відповідно, 6,22 м³/с, що становить 12 % від середнього багаторічного значення - 51,9 м³/с. Ці показники в липні 2024 року виявились рекордно низькими за весь період спостережень.

Тривала аномальна спека спричинила підвищення температури води у річці. На гідрологічному вузлі фіксували від 22,4^оС до 29,1^оС. А середньомісячні показники виявились рекордно високими за весь період спостережень з 1992 року і склали 26,8^оС.

 

Боротися з глобальним потеплінням можливо

Клімату властиво змінюватися. З часом виникає коливання глобальних температур, погодних явищ. Однак зараз стрімка зміна клімату відбувається внаслідок глобального потепління, яке переважно викликане діяльністю людини. І ця діяльність чинить негативний вплив на атмосферу. Коли для виробництва енергії спалюють викопні види палива чи розчищають землі для сільського господарства, виділяється CO₂ - один з видів парникових газів. Якщо його виділяється більше, ніж здатні утримувати екосистеми моря та суші, це призводить до поступового підвищення температур.

Глобальне потепління — це зростання температур, зафіксоване протягом багатьох років.

Глобальне потепління вимагає глобальних заходів. Паризька Угода закріплює показник +2°C як верхню допустиму межу підвищення глобальної температури та закликає всі країни докласти максимально можливих зусиль, щоб не перевищити зростання глобальної температури понад +1,5°C.

Один з найефективніших способів зменшення утворення парникових газів – безвуглецеве виробництво енергії. І тут головуюча роль відводиться саме атомним електростанціям.

 

Викиди СО₂ на ПАЕС під контролем

Філія «ВП ПАЕС» є підприємством з безвуглецевою генерацією. Атомні енергоблоки та гідроагрегати Ташлицької ГАЕС і Олександрівської ГЕС виробляють екологічно чисту електроенергію. Однак системи безпеки АЕС передбачають використання стаціонарних дизельних двигунів резервних електрогенераторів, а також роботу пуско-резервної котельні, яка спалює мазут у котлах. Такі стаціонарні джерела викидів вуглецевого газу підпадають під законодавче регулювання. Ведеться окрема звітність щодо їхнього впливу на атмосферне повітря.

Відділ охорони навколишнього середовища Південноукраїнської АЕС здійснює систематичний інструментальний контроль за дотриманням гранично допустимих величин викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а також акумулює та узагальнює необхідну інформацію для подання відповідних звітних документів.

У 2019 році в Україні було ухвалено Закон «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів». Він спрямований на виконання зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію між Україною з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами з іншої, а також на виконання вимог Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату та Паризької угоди.

 

До парникових газів відносяться: двоокис вуглецю (СО2), метан (CH4), закис азоту (N2O), гідрофторвуглеці (ГФВ), перфторвуглеці (ПФВ), гексафторид сірки (SF6) та інші газоподібні складові атмосфери, які поглинають та випромінюють інфрачервоне випромінювання, що призводить до «парникового ефекту».

 

За звітний 2023 рік викиди СО₂ зі стаціонарних джерел філії «ВП ПАЕС» становили 222,95 т, що значно менше, ніж у 2022 році (356,43 т).

Відповідно до вимог закону, заявлені оператором обсяги викидів парникових газів підлягають верифікації. Ця процедура передбачає надання верифікаційного звіту, в якому з обґрунтованою точністю надається висновок про відсутність або наявність суттєвих відхилень у звіті оператора та міститься інформація, на підставі якої оператор вживатиме заходи для підвищення якості моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів.

Для проведення верифікації Дирекцією АТ «НАЕК «Енергоатом» залучено незалежну організацію, акредитовану відповідно до вимог, установлених Законом України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності», на відповідність вимогам ДСТУ EN ISO/IEC 17029:2020 (EN ISO/IEC 17029:2019, IDT; ISO/IEC 17029:2019, IDT) «Оцінка відповідності. Загальні принципи та вимоги до органів з валідації та верифікації», ДСТУ EN ISO 14065:2022 (EN ISO 14065:2021, IDT; ISO 14065:2020, IDT) «Загальні принципи та вимоги до органів, які перевіряють екологічну інформацію».

Верифікатор ознайомився з технічними документами на стаціонарні джерела викидів парникових газів, перевірив повноту та якість ведення первинного обліку роботи установок спалювання, зокрема, й бухгалтерські документи про рух дизельного пального і мазуту. До процедури верифікації були залучені підрозділи Південноукраїнської АЕС: електричний цех, цех теплопостачання та підземних комунікацій, цех диспетчерсько-технологічного управління, відділ головного метролога, бухгалтерія. Усі зібрані відомості увійдуть до загального звіту АТ «НАЕК «Енергоатом», який верифікатор направить до Міндовкілля. Таким чином відбувається контроль викидів парникових газів і недопущення зміни клімату. Енергоатом і, зокрема, Південноукраїнська АЕС є відповідальними виробниками електроенергії.

Нагадаємо, спостереження за радіаційною обстановкою на Південноукраїнській АЕС здійснюється за допомогою постів автоматизованої системи контролю радіаційної обстановки (АСКРО).

Також 20 вересня виповнилося 35 років з моменту енергетичного пуску третього мільйонника Південноукраїнської АЕС.