Amoureuse de la vie: У Миколаєві пройшов творчий вечір Марини Васильєвої (фото)

У середу, 30 квітня, у Центральній міській бібліотеці імені Марка Кропивницького відбувся творчий вечір заслуженої артистки України, провідної актриси Миколаївського художнього академічного драматичного театру Марини Васильєвої.

Про це повідомляє кореспондент «Новин-N ».

Актриса розповіла про своє життя та творчість, джерела натхнення, педагогічну та волонтерську діяльність.
Розповідаючи про себе, Марина Васильєва наголосила:

- Я актриса. Через вік і досвід ще й наставниця молоді та просто жінка, яка любить життя, його перипетії, добрих людей, друзів, красу.

Розповідаючи про своє дитинство, актриса сказала, що у віці 5 років раптом прийшло усвідомлення того, що люди, які з'являються на екрані та в кіно, насправді є акторами, і враження від цього живе в пам'яті й досі. Також було сказано, що в рідному місті артистки (на Луганщині) не було театрів і ніхто не приїжджав із гастролями, але одного разу класна керівниця поставила виставу для маленьких школярів, у якій їй дісталася роль Оленки. За вдалим збігом обставин ця роль дісталася Марині Васильєвої і на сцені Миколаївського театру.
Окремо актриса зауважила, що не уявляє свого життя без чітко окреслених цілей і не може довго перебувати на одному місці. Але якщо не вдається отримати бажане, то розвивається робота в іншому напрямі. Такий життєвий принцип допомагає уникати стресу та не виходити з кола постійної успішної реалізації.

Важливою віхою у житті та творчості артистки є волонтерська робота, участь у багатьох проектах підтримки Збройних сил України, поїздки до зони проведення АТО/ООС.

Згадуючи початок поїздок до українських воїнів, артистка сказала:

– Ініціатива виникла спонтанно, але підтримку я отримала не одразу. Разом із оркестром 406-ї бригади ми реалізували проект «Армія з народом», гастролювали Миколаївщиною. Потім я запропонувала розширити географію гастролей, Дякую за підтримку директора – художнього керівника театру Артема Свистуна та друзів-артистів, які погодилися їхати «нікуди». Це Іван Носик та Ігор Гордєєв. Також вдячна тодішньому керівнику 406-ї.

Артистка з теплом згадує людей, з якими їй довелося зустрічатися, про справжніх близьких друзів. За 35 днів ООС було проведено близько 15 концертів, які знайшли найтепліший відгук у серцях слухачів.

Поїздки до зони бойових дій, за словами Марини Васильєвої, змінили її бачення своєї роботи:

- Я перестала розглядати свою професію як перетворення на сцені театру, у декораціях, костюмах, при відповідному освітленні та музичному супроводі. Важливо щиро та відчайдушно віддаватись своїй справі.

З війною пов'язана й моновистава «Проста українська скіфська баба» за твором «Доця» відомої української письменниці Тамари Горіха-Зерні.

За два роки свого існування вона була показаний понад 50 разів. Ця вистава є глибокою, психоемоційною та іммерсивною - включає глядача у сценічне дійство. Вистава мала успіх не лише в Україні, а й за кордоном. Зокрема, в Болгарії  глядач зустрів її дуже тепло, проте нічого не зітре з пам'яті прем'єру, на сцені в укритті, коли глядачі незважаючи на обстріли, незважаючи на небезпеку, прийшли ще раз побачити, що Україна бореться і врешті-решт здобуде Перемогу.

Не обійшла Марина Васильєва увагою і фестиваль "Homo Ludens", де за її сприяння було створено альтернативне журналістське журі, яке поряд із професіоналами театральної майстерності оцінювало вистави.

Говорячи про сучасний український театр, Марина Васильєва зазначила:

Сучасна українська культура перебуває у стані перезавантаження, важливим її вектором стає національна самоідентифікація. Свідома та рішуча. З болю війни народжується новий театр, формується нове покоління українських культурних діячів. Світогляд яких обпалений війною, страхами цього кривавого епізоду історія країни, у житті народу. Новий театр ми побачимо не відразу, а згодом, коли це покоління огранить свою майстерність і вийде на перший план на великій сцені.  Арт-терапія з початку повномасштабного вторгнення – основне завдання театру.