«Я його вирахувала за пакетом!» Правдива історія про те, що чоловіки даремно недооцінюють жіночу логіку

Вибачити зраду чи подати на розлучення? На це питання відповісти не так просто, коли за плечима 15 років спільного життя, загальний усталений побут і діти, які ні про що не підозрюють. Тому деякі подружжя воліють заплющувати очі на ознаки невірності, але тільки не героїня нашої історії, яка, здається, брала уроки дедукції у самого Шерлока.

Користувачка Pikabu під ніком Infinity222 поділилася розповіддю своєї подруги про те, як їй вдалося вивести свого чоловіка на чисту воду. Ми в  AdMe.ru вважаємо, що так майстерно розкрита зрада не може залишитися поза увагою.

Вирушила я за новорічними подарунками. Зустрічаю в магазині знайому, з якою не бачилася півроку.

- Привіт як справи?

— Та ось із чоловіком розлучилася.

— Та гаразд?! Ви ж майже 20 років прожили, начебто все було добре.

Сіли ми з нею каву випити, і вона розповідає.

«Десь із лютого-березня у чоловіка стало погано з грошима: то премію не дали, то зарплату урізали — ну, гадаю, у всіх буває. До літа почали жити практично на мою зарплату. Щось він, звичайно, приносив, але у кілька разів менше. І постійно має якісь проблеми: машина зламалася, батькам терміново треба допомогти. Я особливо не засмучувалася, всяке у нас було: і я без роботи сиділа, а він утримував сім'ю. Зазбирався він на рибалку на Волгу. Однією компанією вже років 15 щороку їздять рибалити. Лише мужики. Повертається чоловік із відпочинку, розбираю його речі для прання та знаходжу фірмовий пакет із магазину дорогого взуття. Зрозуміло, мужики — який пакет побачили, у таку річ і запхали. Ще подумала: ось же люди дружинам взуття яке купують.

Проходить кілька тижнів, збираюся до магазину з'їздити, а в мене колесо спустило. Дзвоню чоловікові, щоб приніс ключі від своєї машини, а мені поки що колесо накачав. Затарилася, відкриваю багажник, а там два пакети з цієї дорогої взуттєвої крамниці з його спортивними речами. Тут у мене прямо натиснуло: щось тут нечисте. Обдзвонила дружин тих мужиків, із якими він їздив. Ніхто у тому магазині взуття не купував, та й зрозуміло, там із тридцятки ціни починаються. Поїхала наступного дня в цей магазин, переміряла всі туфлі мого розміру, півтори години там тусила. Перефоткала всіх продавщиць.

Настав день народження у чоловіка. Приходить із новим телефоном, каже, що колеги подарували. Ага, айфон за півтинника! Старий доньці віддав. Я в ньому пошарила, всі контакти виписала і почала продзвонювати. Контакт «Юра шиномонтаж» — два номери: міський та стільниковий. По стільниковому дівчина трубку бере, а по міському — магазин дорогого взуття. Бінґо! Я в інтернет. У магазину обліковий запис в інстаграмі. Я переглянула всіх передплатників. Знайшла. Дівчина Олена. Починаючи з весни фотки з величезними букетами, підпис «Улюблений подарував», ресторани тощо.

І як вишенька на торті — фото в обіймах із моїм чоловіком та підпис «З коханим у Сочі». Як пізніше виявилося, він навіть більше заробляв — на роботі його підвищили. Просто ту дівчину він утримував, квартиру їй винаймав, подарунки всякі дарував».

Випили ми по третій чашці кави, а в мене в голові не вкладається: ну, як так? Я й питаю: «Ну а що ти бабі це волосся не повисмикала? З якого переляку їй мужика віддавати?

Я очікувала почути про гордість і «не пробачу зраду», але ні, відповідь була така: «Чесно? Мабуть, вибачила б. Я ж не сказала нічого спочатку, ходила, мовчала в ганчірочку. У вересні, коли дочка до 11-го класу перейшла, постало питання про репетиторів. Вона ж до медичного вступати збирається, а там сама знаєш, скільки грошей потрібно. Так він і каже, що немає грошей, може ще куди спробувати. А в неї з дитинства мрія лікарем бути. Я машину свою продала, оплатила репетиторів, гадаю, раптом грошей не вистачить, почала по знайомих питати. Зателефонувала начальнику чоловіка, ми з ним у добрих стосунках. Він і розповів, що чоловік у нього 300 тис. взяв місяць тому репетиторів для доньки. Ось так і розкрилося все. І знаєш, як відрізало, чужа він мені тепер людина. Я одразу пішла на розлучення подала. Він бігав, благав не гарячкувати, клявся, що все скінчено. Але нісенітниця це все, добре мене — він дитину свою зрадив».

Посиділи ми, помовчали. Мені просто якось не по собі стало. Давно цю сім'ю знаю, не чекала на такого. А знайома мені каже: «Гаразд, нісенітниця це все. Ти заціни, як я його вирахувала – по пакету!» А всі приколюються над жіночою логікою.