За крок від прийняття: як у Раді працюють над законом про мобілізацію і коли чекати на рішення

З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну продовжується загальна мобілізація військовозобов'язаних. Чинні закони, які регулюють порядок її проведення,  не враховують реалій, адже були ухвалені задовго до великої війни.  Так пояснював потребу мобілізаційних нововведень президент Володимир Зеленський.

Першу спробу вдосконалити процедуру мобілізації, військового обліку та інших питань проходження військової служби було здійснено наприкінці минулого року. 25 грудня 2023 року Кабмін вніс на розгляд парламенту відповідний законопроект, який врешті-решт був відкликаний через хвилю критики.

Другий варіант нового закону про мобілізацію внесли до Ради 30 січня 2024 року, а вже 7 лютого нардепи ухвалили його у першому читанні. Однак і цей законопроект містив суперечливі положення, про що свідчили численні виправлення від парламентаріїв.

Загалом надійшло  понад 4,2 тис. поправок , які Комітет ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки розглядав упродовж лютого-березня.

Найбільш дискусійними виявились положення закону про впровадження електронного кабінету військовозобов'язаного та відправки до нього  порядків онлайн , можливість  блокування банківських рахунків  громадян, які ухиляються від мобілізації, питання  відстрочки для аспірантів  та опікунів осіб з інвалідністю.

Також у законі містяться норми щодо:

• можливу демобілізацію після 36 місяців служби;
• бронювання від мобілізації залежно від рівня зарплати та сплати податків;
• обов'язки завжди мати при собі військово-обліковий документ;
• залучення поліції під час сповіщення громадян працівниками ТЦК.

У процесі роботи Комітету з виправлень ряд положень законопроекту було скасовано або змінено. Депутати озвучили деякі з прийнятих та відхилених норм, про що йтиметься нижче.

Коли може відбутися голосування за законопроект про мобілізацію

Наприкінці березня представник профільного Комітету з нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Вениславський повідомив про завершення опрацювання всіх поправок Комітетом, але для деяких питань ще не було сформульовано точних ухвал. Також законопроект мав пройти голосування всередині Комітету.

3 квітня речник Верховної ради Руслан Стефанчук розповів про підготовку порівняльної таблиці до другого читання, а також висловив сподівання, що  розгляд законопроекту може розпочатися на найближчому засіданні.

Станом на п'ятницю, 5 квітня, у картці законопроекту на сайті ВР не було жодних оновлень щодо статусу проходження документа.

При цьому секретар комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко у коментарі РБК-Україна зазначав, що  попередньо у Раді планують розглянути законопроект 10 квітня . Проте, за його словами, Комітет ще не прийняв висновок.

Хто матиме право на відстрочку

У процесі роботи над поправками до законопроекту профільний комітет врегулював питання відстрочення від мобілізації, зокрема для військовозобов'язаних, які доглядають осіб з інвалідністю, та отримувачів освіти.

Опікуни особами з інвалідністю

Нардепи хочуть унормувати питання відстрочки, щоб перекрити "лазівку", коли опікунами особи з інвалідністю оформлюють кількох людей.

У новому законопроекті прописано, що в особи з інвалідністю І та ІІ групи має бути  лише один опікун – член сім'ї першого ступеня споріднення .

Як розповів Федір Вениславський, після обробки поправок у фінальному проекті закону буде зазначено, що відстрочку від мобілізації матимуть особи, які мають:

• дружина (чоловік) І чи ІІ групи інвалідності;
• дружина (чоловік) має ІІІ групу інвалідності, встановлену внаслідок відсутності кінцівок, одного з парних органів або онкологічного захворювання, розумових, психічних вад або наявності у такої особи неповнолітньої дитини (дітей);
• один із власних батьків з інвалідністю І чи ІІ групи, або один із батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи за умови відсутності інших осіб, не військовозобов'язаних та які відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, відбувають покарання у вигляді позбавлення волі). У разі відсутності невійськовообов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю І або ІІ групи може лише одна людина з числа військовозобов'язаних на вибір такої особи з інвалідністю;
• для членів сім'ї другого ступеня спорідненості з особою з інвалідністю I або II групи, зайнятих постійним доглядом за нею (не більше одного та за відсутності членів сім'ї першого ступеня спорідненості або їх неможливості здійснювати догляд через те, що вони самі потребують догляду).

Студенти

Мобілізувати не будуть  студентів, які навчаються на денній формі  та здобувають послідовну освіту.

Також відстрочення будуть  аспіранти та докторанти як на бюджетній, так і на контрактній формі навчання . Зазначимо, у первісному варіанті законопроекту аспіранти-контрактники хотіли позбавити права на відстрочку.

При цьому Міністерство освіти проводитиме перевірку, чи реально людина набуває наукового ступеня.

До того ж здобуття паралельної освіти – тобто другої, третьої вищої, різнопрофільної – не надаватиме права на відстрочку.

Чи будуть повістки онлайн та е-кабінет військовозобов'язаного

У початковому варіанті законопроекту було положення про те, що повістку можна надіслати через електронний кабінет призовника.

Проте під час розгляду поправок  від цієї норми відмовилися, як і обов'язкової реєстрації е-кабінету.

Реєстрація електронного кабінету стане правом українців, але не обов'язком. Його функціонал дозволить військовозобов'язаному оновлювати свої дані онлайн без фізичного відвідування ТЦК. Але будуть доступні й інші варіанти: прийти особисто до ТЦК чи ЦНАПу.

Відомо, що у новому законі можуть бути прописані терміни щодо уточнення особистих даних військовозобов'язаного. Як раніше зазначав представник Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Єгор Черньов, громадян зобов'яжуть оновити дані протягом 60 днів з моменту набрання чинності законом.

Варто зазначити, що 2 квітня президент Володимир Зеленський підписав окремий закон про запуск цифрових облікових документів із удосконаленням електронного Реєстру призовників Оберіг.

Саме на його базі запустять е-кабінет військовозобов'язаного (орієнтовно у ІІ кварталі 2024), з'явиться можливість видачі електронних військових квитків та оформлення статусу УБД онлайн.

Які обмеження готують ухилистам

У проекті закону, що пройшов перше читання, значилося, що для тих, хто ухиляється від мобілізації, буде введено жорсткі обмеження. Зокрема, обмеження у праві керування транспортними засобами, арешт грошових рахунків та інших цінностей, обмеження права виїзду за кордон.

Однак у процесі обробки поправок профільний Комітет ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки  відхилив норму щодо блокування рахунків громадян.

Це становище називали одним із найсуперечливіших, яке викликало б паніку в суспільстві.

Також із законопроекту  вилучили норму про обмеження права виїзду за кордон ухилістів , оскільки ця заборона вже регулюється чинним законодавством.

Норма щодо  обмеження керування транспортними засобами  у фінальному проекті закону залишається під питанням.

За словами нардепа Федора Вениславського, спочатку Комітет схилявся до того, щоб залишити на розгляд Ради лише пункт щодо обмеження права на керування транспортним засобом. Але вже під час розгляду самих поправок фактично "відпали" майже всі перелічені обмеження.

"Тому до цього питання ми маємо повернутися додатково, щоб певні обмеження все-таки зберегти та повністю не зламати концепцію законопроекту" , - говорив Веніславський.

У Раді зазначали, що  відповідальність за ухилення від призову може бути більш жорсткою , але це питання правоохоронного Комітету ВРУ. Жорсткість санкцій у Кодексі про адміністративні правопорушення за невиконання обов'язку щодо мобілізації розглянуть, коли буде ухвалено фінальний варіант законопроекту.

Військовий облік українців за кордоном

Низка правил у новому законі про мобілізацію стосуватиметься громадян України, які перебувають за кордоном.

У Раді зазначають, що повістки вони не отримуватимуть, проте  надання військово-облікового документа буде обов'язковим для оформлення нового закордонного паспорта.

При цьому Комітет ВР відхилив норму про те, щоб заборонити надання консульських послуг для чоловіків за кордоном, якщо вони не мають військово-облікових документів.

Раніше Федір Вениславський розповів, що особам за кордоном надаватиметься дистанційна можливість через кошти чи телефонного зв'язку, чи через електронний кабінет отримати відповідний військово-обліковий документ або уточнити свої дані.