7 січня багато православних святкують Різдво: чому саме в цю дату
7 січня багато православних святкують Різдво: чому саме в цю дату
З переходом на Новоюліанський календар дати багатьох церковних свят змінили свої дати. Зокрема, одне з найголовніших свят Різдва Христове стало припадати на 25 грудня, а не 7 січня. Чому так сталося і звідки з'явилася традиція відзначати Різдво 7 січня?
До того як в Україні запровадили Новоюліанський церковний календар, християнське Різдво відзначали 7 січня, а 25 грудня – вважали католицьким. Однак, на думку багатьох дослідників, це хибно. І православні, і католики, і греко-католики відзначають Різдво одного дня, але за різними календарями.
"З часу введення у 1582 році Григоріанського календаря і до початку 20 століття різниця між ним та Юліанським календарем досягла 13 діб. Тому ті церкви, які дотримуються Григоріанського календаря, святкують Різдво 25 грудня, а ті, що живуть за Юліанським календарем - 7 січня", - пояснює релігієзнавець Євген Савісько.
1918 року відбулася революція, і Українська Народна Республіка перейшла на григоріанську, тобто новий календар. Він офіційно почав діяти з 16 лютого, цей день почали рахувати 1 березня.
"Однак РПЦ, а разом із нею більшість православних віруючих в Україні продовжила жити за Юліанським календарем. Іноді його ще називають Староюліанським календарем, щоб відрізняти від Новоюліанського календаря. Цей календар поки що не має розбіжностей із Григоріанським", - додає експерт .
Він також наголошує на цікавій формулі українських протестантів. Вона звучить так: "Двічі святкуємо народження Ісуса Христа, удвічі більше славимо Його".
Але слід пам'ятати, що точна дата народження Ісуса Христа невідома . А в Біблії є лише непрямі підказки. Саме тому дата святкування Різдва Спасителя є досить умовною і приблизною.
Новоюліанський календар
З вересня 2023 року в Україні почав діяти новий церковний календар – Новоюліанський. Його розробив сербський астроном Мілутін Міланкович у 1923 році.
Експерти пояснюють, що якби ми продовжили користуватися Юліанським календарем, то кожні 128 років до нього потрібно було б додавати один день. У випадку з Григоріанським – кожні 3323 роки.
Такі розбіжності можуть виникати саме через різницю в днях. А ось у новоюліанському календарі це може відбуватися кожні 43 500 років. Тобто він найточніший із усіх.
Новоюліанський календар "відмотує" усі дати на 13 днів тому. Тепер дати важливих церковних свят в Україні такі:
- Покров Пресвятої Богородиці – 1 жовтня (замість 14 жовтня)
- День святого Миколая – 6 грудня (замість 19 грудня)
- Різдво – 25 грудня (замість 7 січня)
- Щедрий вечір – 31 грудня (замість 13 січня)
- Водохреща – 6 січня (замість 19 січня)
- Стрітення – 2 лютого (замість 15 лютого)
- Івана Купала – 24 червня (замість 7 липня)
- Медовий Спас – 1 серпня (замість 14 серпня) тощо.
Однак без змін залишаються обчислення дат перехідних свят, таких як Великдень та інші. Таким чином, після переходу на новий календар Україна та римо-католики відзначатимуть Світле Воскресіння, Вознесіння та Трійцю у різні дні.