Путін не готовий ні до затяжної війни, ні до ядерного удару, - ISW

Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW).

Аналітики пишуть, що російська влада із запізненням проводить великомасштабні військові реформи і ставиться до ситуації в Україні як до затяжної та великої війни.

Проте сам Путін продовжує дотримуватися тієї ж моделі стриманого ухвалення рішень. Кремль із запізненням проводить кадрову мобілізацію та реорганізацію, яку він реально мав провести перед початком вторгнення в Україну, ще в лютому 2022 року.

Путін явно зволікає з оголошенням про другу хвилю мобілізації, при цьому американські та західні офіційні особи зазначають, що глава Кремля знову схиляється до проведення тихої мобілізації через побоювання щодо крайньої непопулярності першої хвилі.

Повідомляється, що Путін додатково проводить опитування, щоб оцінити, як росіяни сприймають мобілізацію. ISW також спостерігав суперечливі повідомлення від представників Державної Думи Росії та представників Кремля щодо змін у мобілізаційних та призовних протоколах, що, можливо, вказує на те, що Путін наказав підготувати ці положення, але не хоче оголошувати про них громадськості.

На думку експертів, Путін покладається на групу цапів-відбувайлів, які публічно ризикують замість нього і беруть на себе провину за російські військові невдачі і непопулярну політику. Він дозволяє, а іноді й сприє критиці російськими блогерами Міноборони Росії, щоб зняти з себе провину. Наприклад, позиціонував міністра оборони Росії Сергія Шойгу та Міноборони як обличчя свого найнепопулярнішого всередині країни рішення на сьогоднішній день — наказу про часткову мобілізацію — змусивши Шойгу пояснити положення про мобілізацію в телеінтерв'ю.

Путін навіть публічно дорікав Міноборони і закликав дослухатися до критики. Глава Кремля також неодноразово перетасовував структуру російського командування протягом усієї війни. Путінські мережі державної пропаганди також поклали відповідальність за спірне виведення російських військ із західного (правого) берега Херсонської області та міста Херсон у листопаді 2022 року на колишнього командувача Збройних сил Росії в Україні генерала армії Сергія Суровікіна.

Президент РФ регулярно використовував російську Державну Думу для встановлення умов для ухвалення суперечливих рішень, щоб подати себе як збалансованого лідера.

Путін також не повною мірою прихильний до ультранаціоналістичної риторики, яка природно випливає з його максималістського вторгнення в Україну, незважаючи на те, що він використовує деякі її елементи у своєму виправданні війни в Україні.

Аналітики вважають, що небажання Путіна йти на ризик, безпосередньо пов'язаний із його звичайною війною в Україні, вказує на те, що він, як і раніше, навряд чи піде на ядерну ескалацію чи війну з НАТО.

Раніше ISW оцінювала, що загрози Росії щодо НАТО з використанням звичайних озброєнь не відповідають можливостям Росії і що Москва використовує ядерні загрози насамперед для залякування Заходу.

Очевидно, Путін цінує свій внутрішній статус-кво і намагається уникати ризикованої політики для досягнення власних цілей, йдеться у звіті ISW.

"Путін також продовжує демонструвати, що він залишається обачливою людиною, яка приділяє значну увагу усуненню ризиків, навіть незважаючи на те, що його сприйняття ситуації, з якою він стикається, розходиться з реальністю", - наголошують у ISW.