Законодавство про колабораціонізм потребує удосконалення, – правозахисники з Криму

Тема колабораціонізму в анексованому Росією Криму є важливою, але неоднозначною, тож у суспільстві є запит на визначеність у цьому питанні.

На думку Центру національного спротиву, колаборанти – це люди, які в силу своїх внутрішніх переконань добровільно погодилися допомагати російським окупантам встановлювати та зміцнювати контроль над окупованими територіями.

За результатами дослідження, проведеного авторитетною українською правозахисною організацією «ZMINA. Центр прав людини», українське законодавство про відповідальність за колабораціонізм не враховує норм міжнародного гуманітарного права та переслідує українців, які виконують життєво необхідні функції в окупації, наприклад, забезпечують функціонування ЖКГ чи медичних служб.

«У законодавстві досі не прописано чітко, за яку діяльність в окупації держава може переслідувати громадян. Поки держава не вирішує проблеми у законодавстві, населення України в окупації дедалі більше видаляється через усвідомлення того, що законодавство може вважати їх колаборантами. На цьому грає Росія, спекулюючи тим, що якщо Україна повернеться, то всіх поголовно вважатимуть зрадниками і посадять», – наголошують на серйозності ситуації у правозахисній організації.

Радянський дисидент, кримський правозахисник Олег Софяник вважає, що у цьому питанні потрібна ясність.

«В українському законодавстві досі немає чіткої диференціації колабораціоністської діяльності. Потрібна ще більша робота депутатів, правозахисників та юристів з цього дуже серйозного питання. Гостро це питання у проукраїнському кримському суспільстві не стоїть. Кримчани, які зберегли вірність Україні, пристрасно бажають звільнення півострова від російських окупантів, чекають на ВСУ і готові терпіти й блокаду, й обстріли лише їх звільнили б від окупації. Реально бояться цього проросійськи налаштовані жителі півострова, які зрадили свою країну та активно співпрацюють з окупантами. Ось на них путінська пропаганда успішно діє у цьому питанні. І вони страшенно бояться повернення контролю України над Кримом. Саме до них український закон має бути нещадним. Ці люди – злочинці. Є ще численний прошарок – ось із ними найскладніше в цьому питанні», – прокоментував правозахисник ситуацію.

Засновник громадської організації «Свободный Крым» Олексій Єфремов упевнений, що у сучасній ситуації загрозливі заяви на адресу кримчан справді грають на руку пропаганді Кремля.

«Щодня мені пишуть перелякані кримчани та інші жителі ТОТ (тимчасово окупованих територій – КР) і засипають питаннями. А що мені буде за те, що я жила/працювала/навчалася в окупації? Доводиться мені та іншим волонтерам на пальцях роз'яснювати, заспокоювати, підбадьорювати. По суті – це робота більше психолога, ніж юриста, бо законодавець поки не дає чітких роз'яснень, доступних будь-якому громадянину України. Я впевнений, що необхідно ввести мораторій на гучні загрозливі заяви на адресу кримчан. Що потрібен не лише батіг, а й пряник. Потрібно заохочувати та стимулювати мешканців півострова, а не сіяти паніку та розбрат, заради піару та згадок у ЗМІ», – зазначив громадський діяч.

Проукраїнський активіст із Білогірська, ім'я якого редакція не називає з міркувань безпеки, вважає, що питання досить актуальне для кримського суспільства.

«Багато кримчан бояться повернення на півострів української влади через те, що вона, на їхній погляд, почне переслідувати не лише запеклих адептів «російського світу», а й усіх інших мешканців Криму. На цьому грає Росія, нагнітаючи українофобські настрої на півострові. В українському законодавстві потрібно вже зараз чітко прописувати норми, за якими людину можна чи не можна вважати колабораціоністом. Тоді в Криму люди знатимуть, кого і за що покарає українська влада після повернення на півострів, а хто може спати спокійно, що усуне всі інсинуації щодо цього», – розповів активіст.

Незалежний громадський діяч із Ялти, ім'я якого редакція не називає з міркувань безпеки, розповів, що навіть проукраїнсько орієнтованим кримчанам доводиться поступатися деякими принципами в умовах окупації.

«Як поводитись людині, яка проживає на півострові? Дуже непросте питання. Наприклад, якщо хлопця, який закінчив школу, призвали до російської армії, що йому робити? Не піти до армії, дочекатися кримінальної справи та отримати реальний термін?! Якщо людина займається, наприклад, випіканням хліба, їй не торгувати, значить, не заробляти на життя та з голоду померти?! Інший приклад: упродовж тривалого часу мені казали, що треба отримати російський паспорт, бо будуть проблеми. Що звучало як неприхована загроза. Україна – не СРСР, гадаю, обговорення питання поголовної депортації лише негативно впливає на її імідж. Очевидно, що активно обговорюють ці питання люди, які не мають поняття, як зараз жити в Криму», – поділився своїм баченням проблеми громадський діяч.

Ще минулого року заступник постійної представниці президента України в АРК Ольга Куришко зазначала, що положення як чинного законодавства, так і нових законопроектів не враховують умови тривалої окупації. Отже, вони не зможуть сприяти реалізації державної політики деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та можуть призвести до притягнення до кримінальної відповідальності більшої частини мешканців тимчасово окупованого Криму.

Станом на 15 червня 2024 року, за даними Служби безпеки України, зареєстровано 9179 кримінальних проваджень за ст. 111-1 КК України (колабораційна діяльність). У Єдиному державному реєстрі судових рішень є 1442 вироки у справах за ст. 111-1 КК України, а найбільше вироків із них (484) у ч.1 ст. 111-1 – про публічне заперечення російської агресії.

 

ua.krymr.com