Жінка розповіла як секс на тверезу голову змінив її життя

У 37 років я втратила цноту. Вдруге. Лягаючи у ліжко зі своїм новим партнером Марком, я зі сміхом сказала: "Ніколи раніше цього не робила". Я мала на увазі, що ніколи не була такою оголеною, такою справжньою, такою... тверезою.

Формально я втратила цноту в 17 років після п'яної ночі з колегою по роботі, а потім майже 20 років займалася сексом під впливом алкоголю, часто нічого не пам'ятала про сам акт і робила вчинки, про які потім шкодувала, включаючи зради.

Не раз я прокидалася у чужому ліжку, не пам'ятаючи, як туди потрапила. Не дивно, що й оргазм я відчувала рідко. Тобто взагалі нічого не знала про те приголомшливе почуття задоволення та глибокого зв'язку, який може принести справжня близькість — без алкоголю.

Ось чому я вважаю тієї ночі з Марком першим разом, коли у мене стався справжній, осмислений секс. Я не пила вже півтора роки і вперше була з чоловіком, попередньо не випивши. Це було одкровенням, ніби ступити до світла після життя в темряві. Я випробувала оргазми більш інтенсивні, ніж будь-коли. Я більше не була пасивною і не дозволяла сексу просто зі мною "траплятися". Я повністю контролювала ситуацію та почувала себе сексуальною.

Вам не обов'язково бути алкоголіком, як я, щоб ніколи не займатися сексом на тверезу голову. Багато жінок кажуть, що їм потрібно трохи "рідкої мужності", щоби переспати з новим партнером; а деякі навіть поцілунок не можуть уявити без келиха вина. Дослідження показують, що до 64% ​​людей у ​​Великій Британії займаються сексом у стані сп'яніння, але лише 20% "завжди отримують задоволення".

Алкоголь став невід'ємною частиною сучасної культури побачень. Як і багато жінок, я раніше думала, що мені потрібно бути напідпитку, щоб відчувати себе сексуальною. Але потім зрозуміла, що немає нічого чуттєвішого, ніж жити справжнім моментом. Я, безумовно, пішла далеко вперед від того п'яного першого зв'язку з колегою, після вечірки, на якій я спустошила пляшку вина, незважаючи на те, що була неповнолітньою. Він казав мені, що я гарна, а я так сп'яніла, що повірила. Ми пішли до нього. Секс швидко закінчився, і, коли я почала тверезіти, то поспішно одяглася і пішла. Більше ми ніколи не займалися сексом; мені було соромно, що я відкрилася йому (у всіх сенсах), і була впевнена, що він переспав зі мною тільки тому, що сам був п'яний.

В університетські роки на журфаку я дуже звикла до пляшки: часто пропускала лекції через похмілля і прогулювала денні семінари, щоб знову піти випити. На тиждень я витрачала 80 фунтів на вечірки, а харчувалася бутербродами. Вийшовши на роботу, я мала компанію "друзів по пляшці", на яких завжди могла покластися в плані пиятики. Я регулярно пила до втрат пам'яті. Наступного ранку я прокидалася з головою, що розколюється, загадковими синцями, а іноді і з незнайомим чоловіком під боком.

У тверезому вигляді я насилу могла дивитися хлопцям у вічі; а п'яна безсоромно фліртувала з першим зустрічним, включаючи тих, хто вже був у стосунках. Одного разу я так втратила подругу - вона звинуватила мене в спробі відбитит її хлопця. Маючи катастрофічно низьку самооцінку, я розквітала від чоловічої уваги, коли була п'яна, і часто не збиралася доводити свій флірт до чогось більшого.

Моє перше побачення з майбутнім чоловіком відбулося у барі. Зрештою я залишилася в нього, бо запізнилася на останню електричку додому. Тієї ночі у нас був секс, але як тільки він закінчився, я знову одяглася, хоча і залишалася ночувати. Він сміявся, коли я натягувала одяг, кажучи: "Пізно, я вже бачив тебе голою!" Але я надто боялася, що він побачить мене без одягу, коли ми обоє протверезіємо. Пройшло чотири тижні, перш ніж я дозволила йому побачити себе голою у тверезому вигляді, і, хоча він обсипав мене компліментами, вірити йому було важко.

Ми одружилися, коли мені було 22 і я ще вчилася; йому ж було 29, він працював журналістом. Ми обидва були затятими любителями випити в компанії. Перші три місяці шлюбу ми веселилися та багато займалися п'яним сексом. Поступово мій чоловік почав пити менше, але я, як і раніше, влаштовувала грандіозні вечірки зі студентськими друзями, повертаючись додому в неналежному вигляді.

Незабаром стало ясно, що ми знаходимося на різних життєвих етапах. Він хотів дітей, а я не була впевнена, що взагалі колись буду до цього готова. У мене були тривога та депресія — довгострокові наслідки цькування у підлітковому віці. З коханців та найкращих друзів ми перетворилися на чужих один одному людей, які сплять на різних ліжках. Він вважав за краще залишатися вдома і дивитися серіали, а я йшла гуляти містом. Ми розлучилися, коли мені було 25 і я переїхала назад до батьків. Приниження змусило мене пити ще більше і вступати в нові та нові п'яні зв'язки, які важко навіть згадати.

П'яною я робила те, що не зробила б тверезою. У 26 років, після п'яної різдвяної вечірки, я зрадила нового хлопця з другом, який теж був у стосунках. Наші партнери ні про що не дізналися, і мені соромно зізнаватись, але "безкарність" змушувала мене відчувати, що вчинки не мають наслідків. Потім, у 31 рік, мама померла від раку, і пияцтво посилилося. Я часто купувала пляшку вина дорогою додому з роботи, щоб швидше заснути.

П'яні сексуальні пригоди також тривали. Років у 20 у мене був п'яний зв'язок із одруженим колегою, який переріс у повноцінний роман. Він пішов заради мене від дружини — хоч я і не просила — і вперше я усвідомила, що моя схильність до руйнування шкодить не тільки мені. Я ненавиділа ту, ким ставала в п'яному вигляді — конфліктну, різку, яка шукає уваги — але не дуже любила себе, щоб зупинитися.

Все змінилося тільки коли мені виповнилося 35 після того, як я записалася на прийом до лікаря. Я кілька місяців нормально не спала і страждала від панічних атак такої сили, що іноді важко було вийти з дому. Лікар запитав, чи я не подумую кінчати з життям, і я відповіла: "Ні, але щоранку я відчуваю розчарування". Він запропонував на місяць відмовитися від алкоголю, щоб подивитися, чи покращиться мій психічний стан. Був січень 2017 року, і, на щастя, завдяки загальному захопленню "Тверезим січнем", труднощів мені це не склало.

Вже через 2 тижні моя тривожність почала слабшати, і вперше за багато років налагодився сон. Приблизно в той же час я перестала ходити на побачення, хоча після розлучення моє особисте життя було суцільною невдачею. Трирічний шлюб був найтривалішими моїми стосунками; а низька самооцінка заважала формувати глибокі зв'язки. Моя безрозсудна поведінка у стані сп'яніння теж не допомагала. На щастя, місяць тверезості перетворився на два, потім на шість. Тривога майже зникла.

Спочатку, думаючи про тверезість, я концентрувалася на тому, чого вже ніколи не зможу зробити. Зокрема, я запитувала себе, чи зможу колись знову зустрічатися з чоловіками, не кажучи вже про секс у тверезому стані. Ця ідея здавалася неможливою - без випивки я, як і раніше, була страшенно сором'язливою. Я почала ходити до групи анонімних алкоголіків, і мені порадили в перший рік не розпочинати нових стосунків. А в результаті спробувати замінити одну залежність (алкоголь) на іншу, наприклад, кохання.

Через 8 місяців тверезості я пішла на вечірку та зустріла дуже симпатичного хлопця. Ми почали фліртувати, і все йшло добре, аж поки він не пішов до барної стійки, щоб взяти нам випити. Я сказала, що не п'ю, і відмови його образив. Він сказав: "Я хочу відвести тебе додому, хіба не буде краще, якщо ми обидва трохи розслабимося?" Я відповіла, що не дозволю примусити себе до випивки тільки заради того, щоб зайнятися сексом, і пішла. То справді був прогрес. Раніше я пила нарівні з хлопцями, але напивалася сильніше, тому перевага завжди була в них. Тепер контролювала усе я.

Я вже ходила на терапію і почала більше говорити про минулі сексуальні пригоди. Я розповіла лікарю, що симулювала майже кожен оргазм, і ми з'ясували, чому я боялася сексу в тверезому вигляді. На той час я мала понад 30 сексуальних партнерів, але я не знала, що мені подобається в ліжку, тому що завжди йшла на поводу у бажань партнера.

Лікар порадив спочатку пошукати власні ерогенні зони, а вже потім думати про секс із партнером у тверезому вигляді. Я почала досліджувати своє тіло перед великим дзеркалом і виявила ніжні місця, про які не підозрювала; погладжування ніжного вигину під животом запалювало мої почуття, а легкий дотик пальців до внутрішньої сторони стегон викликало мурашки. Я з'ясувала, що стимуляції для оргазму мені потрібно зовсім небагато, хоча з чоловіками не могла досягти його роками.

Коли я повернулася до програм для знайомств, то не робила секрету з минулих проблем з алкоголем. Це відлякало низку потенційних шанувальників, але більшість поставилася з розумінням. Я не пила півтора року, коли зустріла Марка. Після пари побачень ми вирішили зайнятися сексом - це був перший раз, коли я знаходилася стовідсотково "тут і зараз". Тому це відчувалося як нова втрата цноти. Знаючи своє тіло набагато краще, я почувала себе з Марком комфортніше, ніж із попередніми партнерами. Я точно знала, що мені потрібно і не боялася про це попросити. Ми зустрічалися кілька тижнів, але зрозуміли, що краще залишитись друзями. Я завжди буду вдячна йому за те, що він був зі мною такий добрий і ніжний, коли я поверталася у світ побачень.

Твереза ​​я стала усвідомленішою і розбірливішою у виборі партнерів. П'яною я зазвичай закохувалася в нарцисів, які смакували мою улесливу увагу. Тепер я зрозуміла, що добрі, м'які чоловіки, яких я раніше списувала з рахунків як "нудних", це саме те, що мені потрібно. Я помітила, що мене тягне до чоловіків, які також не п'ють. Ми ділилися історіями з "п'яного минулого", і визнавали, що нам пощастило вибратися відносно неушкодженими, замість спроб відбутися жартами щодо тривожної поведінки і провалів у пам'яті.

Раніше я завжди шукала підтвердження своєї привабливості, того, що я "досить гарна", щоб переспати з чоловіком, коли йшла до нього додому, а не для справжнього зв'язку. Я думала, що годжуся лише для швидкоплинних інтрижок, але тепер знаю, що заслуговую більше. Замість барів мої побачення тепер проходять у кав'ярнях та на прогулянках, і я більше не прагну зайнятися сексом на першому побаченні. Раніше я покладалася на алкоголь, щоб пережити нудні побачення, а тепер легко можу взяти і піти, якщо не відчуваю зв'язку з потенційним партнером.

Нервовість іноді бере своє, але я приймаю, що по-справжньому повноцінний зв'язок може формуватися повільно, а не вистрілювати як феєрверк. Зараз мені 43, і я охоче розповідаю потенційним партнерам про те, що приносить мені задоволення. Це звільняє нас обох він не ворожить, я не вдаю.

Останні 8 років тверезості навчили мене багато про прощення, особливо самої себе. Я довго звинувачувала себе за вчинки, часто не могла контролювати. Ніхто не змушував мене стільки пити, але багато хто був не проти скористатися дівчиною, коли вона не здатна на розумні рішення.

Останнім часом я ходжу на побачення лише час від часу. Мені важливіша якість, а не кількість. Якби хтось у юності сказав мені, наскільки гарним може бути секс без випивки, я б не повірила. А він настільки гарний, що я дуже шкодую, що не кинула пити багато років тому.

Daily Mail , Великобританія