Стало відомо, чому ЄС не може збільшити поставки боєприпасів для України

Євросоюз обіцяв Україні надати один мільйон боєприпасів до весни поточного року. Однак, попри спроби наростити виробництво озброєння, блок так і не зміг виконати обіцяного. Експерти пояснили, чому ЄС насправді не має можливості збільшити поставки боєприпасів для України.

Як зазначає видання The Economist, Євросоюз ще у березні виділив 500 млн євро на збільшення виробництва боєприпасів. У ЄС планують виготовляти по 2 мільйона снарядів щорічно. Такої мети блок планує досягти до 2025 року. Однак збільшення обсягів виробництва боєприпасів закономірно потребує і суттєво більшої кількості вибухівки та ракетного палива. Відповідно, левова частка з цих коштів, а саме 372 млн євро, відійшла виробникам вибухових речовин. 

В артилерійських снарядах використовуються такі вибухові речовини як TNT (тротил), HMX (октоген) або RDX (гексоген). А виготовлення лише одного такого снаряду потребує 10,8 кг вибухівки. Проте це ще далеко не все. Снаряд не лише має вибухнути але й спершу долетіти до ворога. Отож додатково потрібне ракетне пальне. 

Водночас існують і боєприпаси, виробництво яких потребує суттєво більших витрат. До прикладу вага боєголовки ракети  Storm Shadow становить близько 450 кг.

Проте потужності європейських виробників вибухових речовин виявились недостатніми для такого високого темпу нарощування озброєння. Після закінчення холодної війни у Європі відбулось значне скорочення підприємств, які спеціалізуються на виготовлені вибухівки. Частину великих державних підприємств було приватизовано, а решту законсервували. Наразі в ЄС залишилось лише одне велике державне  підприємство з такою спеціалізацією. Воно працює на півночі Польщі.

За словами професора Університету Бундесверу в Мюнхені Йоганна Хьохерля, решта підприємств, які працюють у цьому напрямку, цілком  орієнтовані на виробництво у мирний час. Вони не розраховані на промислові масштаби. 

Водночас вибухівку належної для артилерійських снарядів або ракет якості виготовляють норвезька компанія Chemring Nobel та французька компанія Eurenco. Йдеться про досить потужні заводи. Але вони наразі вже працюють на повну потужність. 

Як пояснює Тім Лоуренсон з Міжнародного інституту стратегічних досліджень, відновити роботу законсервованих підприємств також буде нелегко. Ці заводи мають застаріле обладнання, тому потребують масштабної модернізації. На побудову ж нового такого підприємства піде від трьох до семи років. 

Ті ж підприємства, які наразі працюють також мають певні проблеми. Зокрема, галузь виробництва боєприпасів потребує кваліфікованих кадрів, яких не вистачає. Працівники з великим досвідом вже майже всі на пенсії, а молоде покоління не бажає працювати з небезпечними речовинами. 

Не вистачає заводам і сировини. Зокрема, йдеться про азотну  кислоту, яка є головною складовою TNT (тротилу), HMX (октогену) або RDX (гексогену). Існує нестача і нітроцелюлози, яка є основою для ракетного палива.

Зважаючи на всі перераховані труднощі, європейські виробники озброєння вдаються до імпорту вибухівки з Індії та Японії. Проте закордонна вибухівка може виявитись менш якісною за європейську. А це може вивести з ладу обладнання на підприємствах. 

hvylya.net