У Європі мають намір відмовитися від м'яса - його замінять овочі

Податок на м'ясо, скорочення ферм та заборона реклами. Європейська стратегія від фермера до споживача відкриває простір для ідей про те, як м'ясо на тарілці частково замінити рослинною їжею. Але тварини нам потрібні.

"Нинішні моделі споживання продуктів харчування неприйнятні як з погляду здоров'я, так і з погляду навколишнього середовища".

"Середнє споживання енергії, червоного м'яса, цукрів, солі та жирів у Європейському Союзі, як і раніше, перевищує рекомендовані значення, а споживання цільнозернових продуктів, фруктів та овочів, бобових та горіхів недостатньо".

"Найважливіше - до 2030 року зупинити зростання випадків ожиріння та зайвої ваги по всьому Європейському Союзу".

"Завдяки переходу до їжі, що містить більше рослин і менше червоного та переробленого м'яса, а також більше фруктів та овочів, не лише знизиться ризик захворювань, що загрожують життю, а й обмежиться вплив продовольчої системи на навколишнє середовище".

Через подібні заяви європейська Стратегія "від фермера до споживача" у деяких мурашки біжать по шкірі. Вона означає, що зміниться роками усталений порядок у сільському господарстві та продовольчій індустрії, а також зміниться наші уявлення про те, як харчуватися правильно.

Відмова від червоного м'яса

Не треба читати між рядками, щоб зрозуміти, що червоне м'ясо, насамперед свинина та яловичина, буде не у фаворі. Свинина — через шкоду здоров'ю (зайва вага, ожиріння, утворення канцерогенних речовин при температурі вище 200 градусів Цельсія, як повідомляє Всесвітня організація охорони здоров'я), а яловичина — через виділення парникових газів.

Європейська комісія вимагатиме від продовольчих компаній вжити конкретних заходів на користь охорони здоров'я та сталого розвитку. Так, наприклад, їх змусять змінити склад продуктів, щоб вони відповідали критеріям здорового харчування, а також відповідали вимогам зниження вуглецевого сліду. Крім того, компанії мають обмежити свій маркетинг.

Чим це дійсно обернеться, до кінця не ясно. Багато в чому це залежатиме від винахідливості національних урядів кожної країни Європейського Союзу.

У стратегії йдеться, наприклад, "щодо забезпечення того, щоб цінові кампанії не спотворювали сприйняття цінності продукту харчування громадянами", і наголошується, що "потрібно уникати маркетингових кампаній, які пропонують м'ясо за дуже низькими цінами".

За словами Мирослава Коберни з Продовольчої палати Чеської Республіки, поки що під цим мається на увазі не втручання в рекламу, а скоріше зміна цін таким чином, щоб вони були справедливими та включали екологічні аспекти продукції.

"Вони хочуть, щоб у ціні враховувався той факт, що корови виділяють метан, що фермери змушені удобрювати ґрунти, та й збирання врожаю обходиться недешево. Тоді давайте введемо для всіх екологічні податки, і ринок із цим якось впорається. Це дуже небезпечні ідеї" ", - вважає Мирослав Коберни. Продовольча палата представляє також великих виробників та переробників, включаючи найбільші м'ясокомбінати.

Ще коли стратегія "від фермера до споживача" тільки створювалася в 2020 році, говорили про можливість цільового застосування ставок ПДВ, наприклад, "заради підтримки овочів і фруктів, що вирощуються екологічним способом", і про те, що вартість продуктів повинна відображати реальні витрати. 2021 року Іспанія підвищила ПДВ на м'ясо на десять відсотків і знизила ставку податку для овочів та фруктів до чотирьох відсотків.

Німці хочуть податок на м'ясо

Згідно з дослідженням некомерційної організації "ТАПП Коалішн", проведеного у 2021 році та присвяченого справедливим цінам та податкам, 70% німецьких, французьких та нідерландських споживачів були б не проти підвищення ПДВ на м'ясо та нульового пільгового податку на фрукти та овочі. Податок на м'ясо готують у Нідерландах та Німеччині.

Восени 2022 року нідерландське місто Харлем вирішило стати першим містом у світі, де заборонено рекламу м'яса у публічних місцях. Мета - знизити його споживання і тим самим обмежити викиди парникових газів.

Влада Нової Зеландії пішла далі і включила промислове виробництво м'яса та молочних продуктів до системи торгівлі квотами на викиди. Загалом, м'ясу доведеться туго, і подібних законодавчих заходів буде дедалі більше.

П'ята частина парникових газів виділяється у сільському господарстві

Чому? Відповідь – у викидах. Міжурядова група експертів зі зміни клімату при ООН повідомила, що у 2019 році 22% викидів парникових газів припадало на сільське господарство, і цей сектор був третім найбільшим забруднювачем після електроенергетики (34%) та промисловості (24%). Світовий викид парникових газів від худоби з 1961 по 2021 рік збільшився на 51% через підвищений попит на тваринні продукти. Половину викидів утворював метан.

З іншого боку, викиди парникових газів на 16% знижують інтенсивний випас, який також підвищує прибутковість. Взагалі, сільське господарство в Європейському Союзі не єдиний і не найбільший забруднювач.

Є думка, що найкращий спосіб вирішити проблему забруднення — змінити раціон та скоротити споживання м'яса до ста грамів на день, що зменшить викиди парникових газів на 25%.

Частина вчених також роздумує над зміною складу кормів, щоб підвищити приріст маси жуйних тварин, і завдяки цьому можна знизити викиди. Проте йдеться лише про кілька відсотків.

Величезна екологічна проблема

Цілі Європейського Союзу теоретично можуть почати реалізовуватись у майбутньому не лише за рахунок зборів та податків, а й за рахунок регулювання розведення худоби. Чеській Республіці в цьому сенсі, мабуть, нічого боятися, тому що в порівнянні з іншими державами у нас дуже мало худоби, і їх поголів'я, насамперед свиней, дуже швидко скорочується, навіть незважаючи на постійні бюджетні дотації.

Адміністративні обмеження на розведення худоби вже запроваджено в Нідерландах. Цей великий експортер м'яса, молока та молочних продуктів, який постачає свою продукцію всім країнам Європейського Союзу, включаючи Чеську Республіку, повідомив, що концентрація інтенсивного розведення худоби в одному місці є величезною екологічною проблемою. "Повсюди, куди не кинь, є проблеми із сільським господарством. Так, ми були великим експортером, але тепер ми дорого розплачуємось і бачимо шкоду для навколишнього середовища", - пояснив минулого року Терд де Грут, член палати представників виданню "Гардіан", чому доводиться закривати 600 ферм На компенсацію їм держава виділила 25 мільярдів євро.

Нідерланди поставили собі за мету знизити азотне забруднення на 50%, і тому найближчими роками поголів'я дійних корів скоротиться на 25—30%.

Проте в країні тюльпанів сільське господарство незрівнянно сильніше за наше. Місцеве поголів'я худоби налічує 118 мільйонів голів, що у 12 разів більше на гектар, ніж у Чеській Республіці, яка, наприклад, понад половину свинини імпортує. Для порівняння: до листопада 2022 року поголів'я свиней у Чеській Республіці налічувало менше півтора мільйона, а в Нідерландах їх 11,5 мільйона, хоча там проживає "всього" на 1,7 мільйона громадян більше, ніж у нашій країні.

Голландським шляхом Чеська Республіка не піде

Нідерландський сценарій державних скорочень ферм, як вважають фахівці, Чеській Республіці не загрожує. "У нас жоден регулятор не наполягає на закритті ферм. Але на нас давно тиснуть, домагаючись підвищення стандартів розведення худоби для того, щоб ми вживали заходів для зниження викидів", - каже директор Чеської спілки свинарів Ят Стібал.

Поголів'я в Чеській Республіці скорочується без втручання державної влади. Торік у листопаді кількість свиней скоротилася з 87 тисяч до 76 500, тобто на 12%.

Тривалі проблеми в галузі, якій складно конкурувати з дешевим закордонним імпортом, загострилися, перш за все, через високі витрати на енергію та корми. "Причини того, чому справи у фермерів йдуть погано, прості. Витрати на енергію та корми зросли настільки, що навіть зовні прекрасного зростання цін порівняно з минулим роком уже не вистачає. У кого немає біогазової станції, як у мене, йде глибоко в мінус і вже не тягне", - каже фермер Карел Кутхан, який тримає у себе на фермі 220 свиней і щорічно виробляє близько 800 тонн свинини.

За його словами, неправда, що дотації перетворюють цей бізнес на золоту жилу. "Минулого року з усіма дотаціями мені вдалося закінчити з мінімальним доходом", - додав Карел Кутхан.

"Благодійність тварин" закриває ферми

Фермери закривають свиноферми і з-за правил welfare ("благоденство тварин"), які набудуть чинності на свинофермах і молокозаводах. Як і кури, худоба буде утримуватися у більшому комфорті.

Так, наприклад, буде скасовано так звану "фіксацію свиноматок", які народили поросят. У загоні розмірами приблизно два на два метри вже не можна буде тримати свиню за огорожею. Вона зможе вільно пересуватися. Щоб свиня не задавила своїх поросят, простору на фермі має побільшати.

Німеччина затвердила правила раніше за інших, і, за словами Яна Стібала, за останні півтора року фермери закрили там від десяти до 15% свиноферм. Це безпосередньо стосується і Чеської Республіки, бо найбільше свиней та свинини наша країна імпортує з Німеччини.

"У Чеській Республіці через правила "благоденства тварин" теж закриваються ферми. Фермер думає наперед і розуміє, що ціни на продукцію низькі, а йому ще й нав'язуватимуть ці правила, тому він воліє все кинути", - розповів Ян Стібал.

За його словами, правила "достатку тварин" вимагатимуть повністю переобладнати місця утримання тварин. Простір для свиноматок доведеться збільшити вдвічі. Але можуть виникнути проблеми з інвестиціями та складнощі з отриманням дозволу на будівництво. Ян Стібал боїться, що на одержання печатки від органу влади може піти від п'яти до семи років.

Гній та перегній на допомогу природі?

Сільськогосподарські викиди метану в майбутньому знизяться завдяки використанню гною на біогазових станціях, зберігання гною та дигестату в закритих відстійниках, а також завдяки правильному використанню органічних добрив, залишків з біогазових станцій, на орних ґрунтах.

Саме фермерські добрива, гній та перегній, якими удобрюють сільськогосподарські угіддя, аграрії високо цінують. Ґрунт завдяки ним утримує більше води, знижується ризик водної ерозії, і економно витрачаються екологічні мінеральні добрива, які донедавна виготовлялися з російського газу.

"Однак у наш час добрива використовуються надмірно і, що парадоксально, викликають нові проблеми, такі як так звана евтрофікація та підкислення середовища, тобто забруднення ґрунту та води оксидами сірки та азоту, які в основному виділилися з добрив", - стверджує Ева Геммерова, менеджер. у зв'язках із громадськістю асоціації "ПроВег Ческо", яка пропагує рослинну їжу.

Світовий перехід на рослинний раціон, за її словами, знизив би викиди у сільському господарстві на 49%. "Крім того, завдяки зниженню евтрофікації та підкислення середовища покращилася б якість води у світі і вдалося б запобігти утворенню мертвих зон в океанах", - додала вона.

Ян Штефл, заступник голови Асоціації приватного сільського господарства, не погоджується з її думкою. "Основні фермерські добрива, а це перегній і компост, у жодному разі не призводять до підкислення та евтрофікації, не забруднюють ставки та підземні води. Більше того, вони навіть чинять протилежну дію, — сказав Ян Штефл. — Тільки при неправильному застосуванні свинячий гній. , Наприклад, за певних умов і в дуже великій кількості може локально викликати проблеми.

Факт у тому, що Європейська комісія взагалі вже не наполягає на деяких тезах у стратегії "від фермера до споживача". Вона також опублікувала кілька досліджень, у яких йдеться про важливу роль тваринництва та його незамінну роль в економіці. У дослідженні Спільного дослідницького центру Європейської комісії, наприклад, йдеться: "Скотина необхідна через їхню природну роль. Вони можуть підвищувати ефективність сільського господарства завдяки споживанню непридатної біомаси та продукуванню органічного гною".

Початок рослинної ери

Як би там не було, доки акції на м'ясо падають, рослинне виробництво зростає. У майбутньому воно має частково замінити тваринну їжу навіть через демографічні тенденції. Такі великі транснаціональні концерни, як "Нестле", включили рослинні альтернативні продукти до свого асортименту.

Це знаходить свій відбиток і у зазначеній стратегії " від фермера до споживача " . Комісія виділяє десятки мільярдів євро на дотаційні проекти у рамках програми "Обрій Європа" на дослідження та інновації в галузі продовольства, біоекономіки, сільського господарства, рибальства та аквакультури.

Йдеться про підтримку міських систем продовольчого забезпечення, а також про підвищення доступності та кількості джерел альтернативних білків, у тому числі рослинних, морських та інсективних. та рослин) та створення штучного м'яса.

Seznam , Чехія