З'явилася стенограма останньої перед війною розмови Путіна та Макрона

Напередодні повномасштабного вторгнення в Україну, 20 лютого, російський президент Путін та президент Франції Емманюель Макрон провели телефонну розмову. Під час цієї розмови Путін закликав "натиснути" на Зеленського, щоб Україна розпочала прямі переговори з бойовиками «Л/ДНР», тоді як Макрон намагався умовити його провести ще одну зустріч із президентом США Джо Байденом.

Стенограму розмови оприлюднили видання AFP і Le Temps. Ця розмова з'явиться у документальному фільмі про заслуги Єлисейського палацу, який буде показано 30 червня.

Бабель  публікує переклад стенограми розмови Путіна та Макрона.

Еммануель Макрон : Після нашої останньої розмови напруженість продовжує зростати. Ти знаєш мою прихильність до діалогу і рішучість його продовжувати. Спочатку я хотів би дізнатися про твоє бачення ситуації, а потім скажи мені прямо, як ми це обидва робимо, які твої наміри. Потім я хочу зрозуміти, чи є ще якісь розумні дії, які можна зробити, і що я можу ще запропонувати.

Володимир Путін : Що я ще можу сказати? Ти сам бачиш, що діється. Ти та канцлер Шольц сказали мені, що Зеленський готовий зробити жест, що він підготував проект закону для імплементації Мінських угод. […] За фактом наш дорогий колега пан Зеленський нічого не робить. Він бреше вам. […] Я не знаю, чи ти чув його вчорашню заяву, що Україна повинна мати доступ до ядерної зброї. 

У цей момент дипломатичний радник Макрона Еммануель Бонн каже: Ні, це не так, нісенітниця.

Я також чув твої коментарі на прес-конференції у Києві 8 лютого. Ти сказав, що Мінські угоди мають бути переглянуті, цитую, «щоб їх можна було застосувати».

Радники Макрона розмовляють між собою: "Ні, він цього не говорив", "Я скажу йому, щоб він не переходив з ним у докладну дискусію". 

Макрон : Володимире, по-перше, я ніколи не говорив, що Мінські угоди мають бути переглянуті. Я цього не говорив ні у Берліні, ні у Києві, ні у Парижі. Я сказав, що вони повинні бути прийняті, а їх положення повинні дотримуватись. У мене зовсім інше уявлення про події останніх днів.

Путін : Послухай, Еммануель, я не розумію, у чому ваша проблема із сепаратистами. Принаймні вони зробили все необхідне, на нашу вимогу, щоб розпочати конструктивний діалог з українською владою.

Макрон : Щодо того, що ти сказав, Володимире, кілька зауважень. По-перше, Мінські угоди є діалогом з вами, у цьому ти абсолютно правий. У цьому контексті не передбачалося, що основою обговорення стане документ, наданий сепаратистами. Отже, коли твій переговірник намагається змусити українців обговорювати сепаратистську «дорожню карту», ​​він виявляє неповагу до Мінських угод. Сепаратисти — не ті, хто вноситиме пропозиції щодо [зміни] українських законів.

Путін : Звичайно, у нас дуже різне бачення ситуації. Під час нашої минулої розмови я нагадав тобі і навіть прочитав статті 9, 11 та 12 Мінських угод.

Макрон : Але це тому, як я тобі казав, що нас не цікавлять пропозиції сепаратистів. Ми просимо, щоб вони відповідали на пропозиції українців і все має бути зроблено таким чином, оскільки це закон! Те, що ти щойно сказав, викликає сумніви, наскільки ти готовий дотримуватись Мінських угод, якщо, на твою думку, тобі доводиться мати справу з нелегітимною владою терористів.

Путін  (дуже роздратований): Послухай мене уважно. Ти мене чуєш? Я знову повторю. Сепаратисти, як ти їх називаєш, відреагували на пропозиції української влади. Вони відповіли, але ця ж влада не наслідувала їх приклад.

Путін : Давай домовимося, як тільки ми закінчимо нашу розмову, я вивчу ці пропозиції. Але спершу треба було тиснути на українців, лише ніхто не хотів цього робити.

Путін : Знаю, але, на жаль, це неефективно. 

Макрон : Мені потрібно, щоб ти мені трохи допоміг. Ситуація на лінії зіткнення дуже напружена. Я справді вчора дзвонив до Зеленського і закликав його до спокою. Я знову йому скажу, що всім треба заспокоїтись: заспокоїти людей у ​​соціальних мережах, заспокоїти армію України. Але що я ще бачу, ти можеш закликати заспокоїтись свої війська, які майже зайняли позиції. Вчора було багато обстрілів. Що ти скажеш — як розвиватимуться військові навчання?

Путін : Навчання йдуть за планом.

Макрон : Тобто сьогодні ввечері вони закінчаться, га?

Путін : Так, мабуть сьогодні, але ми точно залишимо війська на кордоні, поки ситуація на Донбасі не вирішиться. Рішення буде ухвалено після обговорення з міністерствами оборони та закордонних справ.

Макрон: Добре. Володимире, я скажу тобі відверто, для мене першорядне завдання — повернути обговорення у правильне русло та знизити рівень напруженості. І мені важливо, і я справді прошу тебе про це, щоб ми втримали ситуацію під контролем. Нині це найголовніше. І я дуже розраховую на тебе. Не піддавайся провокаціям, хоч би які вони були в наступні години і дні. Я хотів зробити тобі дві дуже конкретні пропозиції. Перше — у найближчі кілька днів організувати у Женеві зустріч між тобою та президентом Байденом. Я розмовляв з ним у п'ятницю ввечері і спитав, чи можу я зробити цю пропозицію. Він попросив передати тобі, що готовий. Президент Байден також обмірковував способи деескалації ситуації, щоб при цьому врахувати твої вимоги та чітко підійти до питання НАТО та України. Назви дату, яка тобі личить. 

Путін : Дякую, Еммануель. Для мене завжди велике задоволення та велика честь говорити з твоїми європейськими колегами, як і зі Сполученими Штатами. І мені завжди дуже приємно говорити з тобою, бо маємо довірчі стосунки. Отже, Еммануель, я пропоную все переграти. Насамперед потрібно заздалегідь підготувати цю зустріч. Тільки після цього ми зможемо говорити — інакше, коли ми прийдемо так, щоб поговорити про все і ні про що, нас просто засудять.

Путін : Це пропозиція, яка заслуговує на увагу, і якщо ти хочеш, щоб ми її добре сформулювали, то я пропоную доручити нашим радникам зателефонувати, щоб домовитися […] Але в цілому я згоден.

Макрон : Відмінно, ти підтвердив, що взагалі згоден. Я пропоную нашим співробітникам […] спробувати підготувати спільну заяву на кшталт прес-релізу за підсумками цієї розмови.

Путін : Чесно кажучи, я збирався пограти у хокей. Говорю з тобою зі спортзалу перед тренуванням. Але спершу я подзвоню своїм радникам.

Макрон : У будь-якому випадку, дякую тобі, Володимире. Будемо на зв'язку. Як щось проясниться — дзвони мені.

Путін  (французькою): Спасибі вам, пане президент.