Як українці готуються до суперскладної зими і чим можна буде зігрітися

І влада, і комунальники в один голос говорять про майбутній опалювальний сезон як про екстремальний . Список ризиків великий - від дефіциту газу до перебоїв з електроенергією та військових ударів по інфраструктурі.

"Це не просто страшилки. Без опалення можуть залишитися цілі регіони. Вже точно не буде тепла на Донеччині, яка залишилася без газу через пошкодження трубопроводу. Що буде далі, ніхто не знає. У країні йде війна, і можливі будь-які сценарії, аж до повного блекауту міст та районів", - зазначає керівник КП "Тепловік" Олександр Душенко.

Люди почали продумувати варіанти індивідуального опалення. Тим більше, що до цього їх прямо закликають влада. Зокрема, губернатор Харківської області Синегубов закликав населення подумати над "альтернативними джерелами опалення" через те, що частина ТЕЦ регіону через ракетні удари виведена з ладу.

Продавці кажуть, що попит на електричні обігрівачі зріс, порівняно з минулим роком, у 15-20 разів. Розмітають також буржуйки та котли: і електричні, і на дровах, і на пелетах (багато хто ставить їх як альтернативу газовим, для підстрахування). Через ажіотажний попит вибір обладнання вже зменшився, а ціни зросли.

Але справжньою проблемою можуть стати дрова та пелети.

"Дров уже немає, а ціни різко зросли, оскільки попит величезний", - говорить Ірина Мацепура, керівник компанії ВДСМ, що працює на ринку деревини та деревообробки в Закарпатській області.

Жителі Київської області записуються у чергу на дрова. Ще недавно чекати на них потрібно було тиждень, зараз 2-3 тижні. У багатьох регіонах ситуація ще гірша.

"У Черкаській області, наприклад, люди просто не можуть замовити - ні зараз, ні з поставкою через місяць", - зазначає аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук.

Кубометр дров уже коштує 1,5-2 тисячі гривень, що майже вдвічі дорожче, ніж до війни. І в міру наближення зими ціни будуть ще вищими, попереджають постачальники. Щоправда, на ринок зараз активно виходять лісгоспи – приймають замовлення в українців. Але незрозуміло, чи вистачить дров на всіх охочих. Адже альтернативне паливо тримають не лише пересічні громадяни, а й бізнес, і тепловики.

Дорожчають також пелети: порівняно з минулим роком, цінники злетіли на третину. До зими це паливо взагалі може стати дефіцитом, попереджають продавці.

Втім, незрозуміло, чи спрацюють усі ці плани "Б". Адже ті ж електрообігрівачі можуть просто укласти зношені мережі в багатоповерхівках, а котли на альтернативному паливі ризикують виявитися занадто дорогими в експлуатації.

Розбиралися, як українці зимуватимуть за умов війни.

Плюс 16 у квартирах та черзі за обігрівачами

Варіант проблемної зими в Україні обговорюється з початку літа. Кабмін створив спеціальний штаб із підготовки до опалювального сезону (за останньою інформацією, ступінь готовності до нього становить 60%), тепловики посилено готуються до роботи в екстремальних умовах, а українцям радять не чекати у квартирах більше 16 градусів, утеплювати вікна та запасатися теплими речами.

Ризиків кілька.

Перший ризик – дефіцит газу. Ще нещодавно його називали ключовим. "Нафтогазу" потрібно закачати ще як мінімум 2 млрд кубів, а з урахуванням рекордних цін на газ у Європі це пристойні гроші, яких держкомпанія просто не має.

"З урахуванням зниження внутрішнього видобутку цілком можливо доведеться закачати 2-2,5 млрд кубів, що в грошах становить 120-160 млрд гривень", - говорить експерт енергоринку Олег Попенко.

Втім, насправді ситуація з газом не зовсім зрозуміла, тому що немає точних даних щодо обсягів ресурсу.

У підземних сховищах станом на 8 серпня перебуває 12,2 млрд. кубів. План Кабміну щодо запасів передбачає 19 млрд кубів. Тобто виходить, що потрібно не 2-2,5 млрд, а майже 7 млрд. Що втричі збільшує і так рекордний кошторис на закупівлю ресурсу.

Щоправда, є ще порівняно дешевий газ внутрішнього видобутку, якого має вистачити з огляду на зниження споживання з боку промисловості.

9 серпня уряд вніс зміни до своєї постанови, згідно з якою НАК формуватиме запаси, у тому числі закуповуючи газ внутрішнього видобутку. Але поки що немає ясності за цінами. Раніше приватні газовидобувні компанії призупинили продаж ресурсу через те, що НАК нібито не погодився дати ринковий цінник (тобто по 2 тисячі доларів за тисячу кубів), а Кабмін не йшов на поступки по ренті (яка вважається у прив'язці до котирувань на європейських хабах) ).

Юрій Корольчук каже, що реальні потреби у газі залежатимуть від того, чи збережеться прокачування російського газу. Якщо вона буде, то нам на опалювальний сезон може вистачити і 15 млрд кубів, якщо ні – потрібно щонайменше 20 млрд.

Олександр Душенко розповів нам, що тепловики вже попередили про урізання квот газу для населення на 10% порівняно з минулим роком.

"Знижуватимемо температуру теплоносія. Якщо минулі роки в квартирах було 20-24 градуси, то цієї зими буде не вище 18 градусів", - каже Душенко.

Влада вже анонсувала українцям плюс 16 у квартирах це взимку. Це означає, що у житлах буде не просто свіжо, а дуже холодно. Що змусило людей просто в розпал літа побігти за електричними обігрівачами.

Продавці кажуть, що попит на опалювальні прилади зріс у рази. Скажімо, в Rozetka заявили про збільшення продажів у липні цього року у 20 разів у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року. У компанії ажіотаж пов'язали саме з очікуваннями складного опалювального сезону, зазначивши, що найчастіше люди купують масляні та інфрачервоні обігрівачі. У 13 разів, за даними Rozetka, збільшився попит також на електроковдри.

Інші продавці говорять про зростання обсягів реалізації обігрівачів у 10-15 разів. Щоправда, тут варто враховувати, що літо на такий товар зазвичай не сезон, що багато в чому пояснює рекордну динаміку. Але все одно продаж опалювальних приладів зараз досить великий, що дозволило торговцям підвищити цінники на 15-30%. Наприклад, більш-менш пристойний масляний обігрівач коштує зараз 4,5-6 тисяч гривень, причому далеко не всі моделі є в наявності.

Втім, не факт, що електричні обігрівачі врятують узимку.

У багатьох багатоповерхівках, особливо старих, електромережі досить слабкі та не розраховані на підвищені навантаження. Масове включення "камінів" (а вони потужні) може вибити пробки.

"Все залежить від будинку. Якщо багато мешканців виїхало, у багатоповерхівці залишилося всього кілька житлових квартир, то обігрівачі, зрозуміло, можна включати. ​​Але якщо заселені всі квартири, буде вибивати, і це ще в кращому випадку. Є ризик загоряння проводки, пожеж" , – каже Олександр Душенко.

Зимова напруга

Другий ризик – електроенергія. Донедавна особливих перебоїв із нею не прогнозували. Більше того, "Енергоатом" заявляв, що Україна збереже високі обсяги експорту електрики до Європи, що нібито стане підмогою Євросоюзу на важкий опалювальний сезон.

Втім, зараз настрої змінилися.

Ми вже писали про складну ситуацію навколо Запорізької АЕС, яку, за даними Енергоатому, росіяни вже намагаються переключити на Крим. ЗАЕС – найбільша атомна станція в Україні, яка має шість блоків. В "Енергоатомі" планували, що взимку працюватиме не менше трьох блоків. Але незрозуміло, як складеться ситуація насправді.

Близько лінії фронту також розташована Південноукраїнська АЕС, у зоні ризику - Рівненська АЕС, яка може опинитися під загрозою у разі нападу з боку Білорусі.

"Тому скільки атомних блоків реально працюватиме цієї зими - питання поки що відкрите. Тим часом минулого року ринок електроенергії багато в чому витягла саме атомна генерація, працювало в окремі періоди 15 блоків", - каже Корольчук.

Щодо ТЕС ситуація не менш складна: Україна не контролює Запорізьку, Луганську, а з недавніх пір ще й Вуглегірську ТЕС, Каховську гідроелектростанцію близько 14 ГВт.

Ще кілька ТЕС знаходяться у безпосередній близькості від лінії фронту: Криворізька, Курахівська, Зміївська.

Також, за даними Міненерго, Україна втратила 30% сонячної та 90% вітрової генерації.

З урахуванням спаду промислового виробництва, помітно знизилося споживання електроенергії. Тому поки що ринок профіцитний. Але взимку потреби в електриці можуть зрости на 20-25%.

"З урахуванням того, що минулого року ми активно імпортували електроенергію з Білорусі, а цієї зими доступні можуть бути хіба що постачання дорогого ресурсу з Європи плюс знизиться генерація всередині країни, цілком можуть бути віялові відключення", - вважає Корольчук.

До речі, оскільки головною небезпекою зими, що насувається, в експертній спільноті раніше називали дефіцит газу, закликаючи людей подумати про альтернативні джерела обігріву, багато українців придбали не тільки електричні каміни, а й котли.

Це стосується тих, хто живе у приватних будинках . В основному, приватний сектор розрахований на опалення газом. Але готуючись до складної зими люди встановлюють ще й електрокотли.

"Тим часом, якщо почнуться реальні перебої з електроенергією, не працюватимуть не тільки електричні, а й газові котли, на яких встановлений електрозапалювання. Передбачливі громадяни враховують і такий варіант - купують генератори та запасаються паливом. Але це дуже дорого, та й працюватиме У постійному режимі генератори навряд чи будуть", - говорить Корольчук.

Комунальний фронт

Багато експертів кажуть, що з настанням холодів головною загрозою може стати військова ситуація. Є припущення, що противник навмисно битиме по комунальній інфраструктурі.

"Нікуди не подінеться загроза ракетного обстрілу критичної інфраструктури. Як ми бачимо, чим ближче зима, тим більше прильотів. За останній тиждень було пошкоджено ТЕЦ-3, яка опалює третину Харкова, і газова розподільча станція в Сумській області. Частина регіону залишилася без газу. Цілком без газу Донецька область, і вже зараз ясно, що ніякого опалювального сезону там не буде… І незрозуміло, скільки ще міст, районів чи навіть областей можуть залишитися без газу взимку, У зоні ризику Миколаївська, Запорізька, можливо, Сумська та Чернігівська області. Але НП може статися буквально скрізь", - каже Попенко.

З ним погоджується Олександр Душенко.

"Прилетіти може куди завгодно - у країні війна. Зрозуміло, що можливі аварії оперативно ліквідовуватимуться - ми на цей випадок уже тримаємо на складах запаси витратних матеріалів. Але не факт, що скрізь це буде можливо. У регіонах, де ведуться бойові дії, швидше всього, нічого полагодити не вдасться.Без опалення та світла можуть залишитися не просто окремі міста, а й цілі райони.Ми з місцевою владою вже опрацьовуємо різні варіанти, аж до зливу води з систем та евакуації людей.Всі ми пам'ятаємо Алчевськ, але навіть не можемо уявити, що взимку таких міст може бути десятки, якщо не сотні", — зазначив експерт.

До речі, у багатьох містах уже намагаються перестрахуватись. Наприклад, переводять котельні на дрова чи пелети, що дозволить зберегти опалення, якщо, скажімо, буде пошкоджено газопровід.

Втім, як каже Душенко, це не дуже допоможе.

"У нас є таке обладнання, але воно потягне, якщо на вулиці не нижче нуля градусів. Котли на трісках, пелетах, дровах, по-перше, набагато масивніші за газові, по-друге, ККД і теплотворність там набагато нижчі. По-третє, незрозуміло, де брати стільки палива. Минулого року колеги із сусідніх міст, які встановили обладнання на трісках, були змушені возити паливо до 150 кілометрів", - каже Душенко.

Котли на дровах, пелетах, трісках зараз закуповують також невеликі підприємства та пересічні громадяни. Обладнання не з дешевих. Сам казан коштує близько трьох тисяч доларів. Щоб зробити нормальну систему додому 100-150 квадратів, потрібно вкласти до шести тисяч доларів. Навіть звичайна буржуйка коштує до 20-25 тисяч гривень, каже Корольчук,

При цьому критичним може бути питання з паливом.

Куди пропали дрова

Дрова, якими до війни опалювалася чимала частина українських сіл, останнім часом стали дефіцитом.

У багатьох регіонах постачальники формують листи очікування, причому якщо ще нещодавно своєї черги потрібно було чекати 5-7 днів, то зараз терміни збільшилися до 2-3 тижнів і більше.

"На дрова зараз ажіотажний попит. По суті, багато постачальників товару вже не мають. Зрозуміло, що зростають і ціни", - каже Ірина Мацепура.

Минулого року куб дров в Україні коштував 800-1000 гривень, зараз – 1400-2000 залежно від регіону та якості палива. Але людей високі цінники не зупиняють – купують машинами про запас.

У котеджних містечках під Києвом, забудованих котеджами та таунхаусами з газовими котлами, мешканці не лише встановлюють альтернативні електрокотли, а й запасаються дровами – про всяк випадок.

Зазначимо, що ажіотажний попит на дрова зараз спостерігається не лише в Україні. В Угорщині обмежили експорт дров, паралельно збільшивши вирубку. У сусідній Молдові влада ввела ліміти на продаж дров і обмежить вартість палива. У країні прогнозують, що через проблеми з газом потреба у дровах суттєво зросте.

Зазначимо, що українське Держлісагентство анонсувало запуск найближчим часом онлайн-ресурсу "Дрова Е" із продажу дров для населення. На даний момент проект перебуває на стадії розробки, запустити його планують до початку опалювального сезону, зазначено на офіційному сайті Державного агентства лісових ресурсів.

Також Держлісагентство проводить онлайн-опитування про те, чи виникали у громадян проблеми із купівлею дров. Людям, які не змогли придбати дрова, радять зв'язатися із відомством, обіцяючи допомогти вирішити проблему. Але при цьому пріоритет у постачаннях буде у тих регіонів, які ризикують замерзнути взимку через зруйновану інфраструктуру.

Також у Держлісагентстві заявляють, що дрова можна купити у лісгоспах країни, сплативши замовлення через термінал, онлайн-банкінг або у відділенні банку.

"Обережно. У мережі поширюються привабливі пропозиції щодо продажу дров. Це можуть бути шахраї. Купуйте офіційно", - закликають у Держлісагентстві.

Відомство планує наростити обсяги лісозаготівлі до 7,5 млн. кубів. Як каже Ірина Мацепура, однією із причин дефіциту стало зниження обсягів вирубки в останні роки.

" Кричали " Лисі гори , караул ! " А чим тепер грітися взимку , незрозуміло " , -- зазначає Мацепура .

"До зими буде дефіцит дров, тріски, пелет. Попит настільки виріс, що ні лісгоспи, ні постачальники за ним просто не встигають. Якби потреба в тих же дровах зросла вдвічі, то, може, ще якось і вдалося б усіх забезпечити Але якщо йдеться про зростання в рази, просто незрозуміло, де взяти стільки деревини», - каже Душенко.

За словами Корольчука, експлуатація котлів на пелетах та дровах та й просто дров'яне опалення може виявитися багатьом українцям не по кишені.

"Це дорого, дорожче за газ. Та й багато хто просто не розуміє, як це - грітися дровами. Людям, по суті, доведеться повернутися на сто років тому в минуле, сидіти вдома і підкидати дрова в грубку. Хоча, звичайно, таке опалення все-таки краще, ніж замерзати у холодній квартирі", - вважає Корольчук.

ctrana.online