ВООЗ попереджає про загрозу епідемії невиліковного вірусу - перші хворі вже померли

Всесвітня організація охорони здоров'я повідомляє про загрозу епідемії марбурзької лихоманки. В даний час лікування або вакцини від смертельно небезпечного вірусу не існує

Всесвітня організація охорони здоров'я виявила 300 осіб, які контактували з інфікованими, включаючи одного, хто залишив країну

ВООЗ попередила, що ризик поширення смертельної невиліковної хвороби є "високим", враховуючи 26 випадків захворювання та вісім смертельних випадків. Органи охорони здоров'я виявили 300 осіб, які могли контактувати з людьми, які заразилися марбурзьким вірусом.

Міністерство охорони здоров'я Руанди підтвердило перший спалах вірусу в країні в семи із 30 округів. Серед підтверджених випадків понад 70% припадає на медичних працівників із двох закладів охорони здоров'я у Кігалі.

Пацієнтів направили до лікарень. Уряд Руанди координує заходи у відповідь за підтримки ВООЗ та партнерів. Нині спеціального лікування чи вакцини від марбурзького вірусу немає.

Представник ВООЗ заявив: "Ось чому люди з симптомами, подібними до марбурзької лихоманки, повинні якнайшвидше звернутися за допомогою для отримання підтримуючого лікування, яке може збільшити шанси на виживання. ВООЗ оцінює ризик захворювання як дуже високий на національному рівні, високий на регіональному і низький на глобальному".

Одна людина з тих, хто контактував із хворими, здійснила міжнародну поїздку. Він залишався здоровим, пройшов період спостереження та не виявляв жодних симптомів. Джерело інфекції досі з'ясовують.

Марбурзький вірус - це високовірулентне захворювання, яке може викликати геморагічну лихоманку, клінічно подібну до лихоманки Ебола. Вірус Марбург та вірус Ебола відносяться до сімейства Filoviridae (філовіруси). Люди заражаються марбурзьким вірусом від кажанів Rousettus, які часто зустрічаються в шахтах або печерах.

Вірус поширюється між людьми при безпосередньому контакті (через пошкоджену шкіру або слизові оболонки) з кров'ю, виділеннями та іншими біологічними рідинами, а також через поверхні (наприклад, постільні речі, одяг). Медичні працівники раніше заражалися при лікуванні пацієнтів із підозрою на марбурзький вірус або з підтвердженим вірусом. Він також може передаватися під час церемоній поховання, які передбачають безпосередній контакт із тілом померлого.

Інкубаційний період триває від двох до 21 дня. Хвороба починається раптово, з високої температури, сильного головного болю та нездужання. На третій день можуть початися рясна діарея, біль і спазми в животі, нудота і блювання. Хоча не завжди спостерігаються ознаки геморагії, важкі геморагічні прояви можуть проявитися через п'ять-сім днів після появи симптомів, а смертельні випадки зазвичай супроводжуються тією чи іншою формою кровотечі, часто з кількох областей тіла. У важких випадках настає смерть, найчастіше через вісім-дев'ять днів після появи симптомів; зазвичай їй передують сильна крововтрата та шок. Нині немає спеціального лікування чи вакцини від марбурзького вірусу. Ідуть роботи над розробкою вакцин.

Раніше повідомлялося про кілька спалахів захворювання в сусідніх з Руандою країнах, включаючи Демократичну Республіку Конго, Об'єднану Республіку Танзанію та Уганду. Останні спалахи були зареєстровані в Екваторіальній Гвінеї та Об'єднаній Республіці Танзанія в період з лютого до червня 2023 року. Раніше про спалахи марбурзького вірусу в африканському регіоні повідомляли також в Анголі, Гані, Гвінеї, Кенії та Південній Африці.

У зв'язку з тим, що випадки інфікування були зареєстровані в районах, розташованих на кордоні з Демократичною Республікою Конго, Об'єднаною Республікою Танзанією та Угандою, існує ризик поширення захворювання на сусідні країни. Подальший ризик міжнародного поширення також високий, оскільки підтверджені випадки захворювання зареєстровані у столиці, де є міжнародний аеропорт та мережа доріг, які ведуть до кількох міст Східної Африки.

Грунтуючись на поточній оцінці ризиків, ВООЗ рекомендує утриматися від поїздок до Руанди та торгівлі з нею.

The Mirror , Великобританія