Український прапор над Балаклією: підсумки 197-го дня війни

Підбиваємо підсумки 197-го дня війни.

Наступ ЗСУ у Харківській області

Найголовніші новини сьогодні приходили з Харківської області, де йде контрнаступ української армії. Генштаб ЗСУ. сьогодні офіційно заявив, що на Харківському напрямку ЗСУ звільнили понад 20 населених пунктів.

"У рамках проведення оборонної операції на Харківському напрямку з метою відновлення втрачених територій з початку тижня ЗСУ у взаємодії з підрозділами Національної гвардії, іншими силовими структурами ведуть активні дії за певними напрямками. Наразі військові вклинилися в оборону противника на глибину до 50 км. Продовжуються фільтраційні дії у низці населених пунктів. У ході ведення активних дій на Харківському напрямку звільнено понад 20 населених пунктів", - заявив заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу Олексій Громов.

Ні Громов, ні вечірнє зведення Генштабу ЗСУ не вказує назви цих населених пунктів. Проте відео звідти вже дуже багато в соцмережах.

1. Насамперед – українські війська увійшли до Балаклії.

Ще вдень з'явилося фото, як над будівлею у місті розвивається український прапор. Пізніше фото з прапором на центральній площі.

А ввечері вже з'явилося й відео з українськими військовими біля будівлі адміністрації Балаклійської громади.

"Зайшли із західного боку, була автоматна стрілянина в місті, але недовга. Зараз тихо. Міських боїв не було. Судячи з усього, росіяни самі пішли", - повідомили мешканці міста.

На відео, які публікуються зараз із Балаклії, також не чути жодних звуків міських боїв. Тож справді можна припустити, що російські війська пішли звідти. І місто наразі бере під контроль українська армія.

Напередодні у російських телеграм-каналах була інформація, що з міста вивели підрозділи Росгвардії та СОБРу. Але нібито на їхнє місце зайшли підрозділи російської армії. Як бачимо – не зайшли. Або зайшли, але одразу відступили.

Також з'явилося відео підняття українського прапора на північ - у селі Волохів Яр, який ЗСУ зайняли ще позавчора.

2. Ще одне місце, до якого було прикуто увагу – Шевченкове, яке відкриває дорогу на Куп'янськ.

Бої там тривають із учорашнього дня. При цьому в самому Куп'янську призначені росіянами "влада" заявила про евакуацію жінок і дітей, а місто, за повідомленнями російських воєнкорів, закрили на в'їзд і проводять пошуки диверсантів.

Ряд російських телеграм-каналів повідомляє, що Шевченкове в Харківській області, за яке останніми днями точилися бої, під контролем ЗСУ і тепер бої наближаються до Куп'янська. Також у російських військових пабликах пишуть, що бої вже йдуть на підступах до Куп'янська – у селі Грушівка.

До кінця дня з'явилося фото українських військових на в'їзді до Шевченкового.

3. ЗСУ ведуть наступ до стратегічно важливої ​​розв'язки у сіл Веселе та Куньє на схід від Балаклії та на північ від Ізюму. Поки даних про те, що взято розв'язку, немає. При цьому українські журналісти повідомляють, що ЗСУ просунулися далеко на південний схід і оволоділи селами Синіха та Сенькова біля Оскольського водосховища.

У цілому нині ситуація для російських сил склалася настільки важко вперше початку війни. Розвиток настання ЗСУ загрожує їм блокуванням Ізюму з півночі, а потім, у перспективі, ударом по ньому з півдня (з боку Донецької області), що дозволить оточити це стратегічно важливе місто повністю.

Без контролю над Ізюмом армія РФ зможе розвивати наступ на Північний Донбас. Більше того, може втратити вже зайняті там території на лівому березі Сіверського Дінця (Лиман, Святогірськ та інші). І відкотиться до Луганської області. Що може повністю поламати плани наступу на північ Донецької області.

Наразі не дуже зрозуміло, чи є у Росії резерви, щоб зупинити просування ЗСУ. З одного боку - поруч кордон із РФ. І всю територію на північ від Куп'янська також контролюють росіяни. Тобто резерви можуть підкинути досить оперативно. З іншого боку, судячи з швидкого просування ЗСУ та виходу з Балаклії, резерви так і не підійшли, або вони в недостатній кількості.

У російських військових пабликах обговорюється як вийшло, що ЗСУ змогли розпочати контрнаступ і одразу досягти серйозних успіхів, прорвавши фронт фактично на півсотні кілометрів. І це при тому, що практично скрізь ще за тиждень до початку наступу у Балаклії писали, що там готується.

Пояснення цьому даються різні. Починаючи від конспірологічних теорій про зраду (її дотримується Стрєлков-Гіркін) або певної майбутньої "угоди", умовою якої нібито є відступ росіян з Харківської області (плюс обговорення якихось "хитрих планів" затягнути українські війська подалі від ліній постачання і завдати по них , Взявши в котел). І закінчуючи більш прозовими поясненнями якось низька компетентність військового командування, низька боєздатність частин, висока боєздатність ЗСУ, а також - відсутність резервів через те, що їх усі перекинули на напрямки, які вважалися пріоритетнішими - для оборони в Херсонській області та для продовження наступу на Донбасі. І в потрібний момент вільних підрозділів під рукою у командування армії РФ не виявилося,

Останньої точки зору дотримується і Інститут вивчення війни (США).

"Російське угруповання в цьому районі, ймовірно, було недостатньо укомплектоване через попередні розгортання російських військ для захоплення решти Донецької області та підтримки південного напрямку", - повідомляє Інститут.

У цілому ж, в інформаційному та морально-політичному плані все, що відбувається, сприймається як серйозний удар по Росії. Тим більше, що жодних більш-менш чітких пояснень про те, що відбувається російське командування так і не надало.

Донбас та Херсонська область

На Донеччині росіяни продовжують атакувати. Повідомляють про вуличні бої у Соледарі поблизу Бахмута, а також про бої на підступах до самого Бахмута. Місто піддається потужним обстрілам.

Щодо Херсонської області, то там після кількох днів відносного затишшя знову почалися серйозні бої. Російські військові телеграм-канали повідомляють про "локальний прорив" російської оборони в районі Посад-Покровського. Бій там триває, ЗСУ ведуть наступальні дії.

У Німеччині Рамштайн, а у Києві Блінкен

Сьогодні у США та західних союзників - "День України". Окрім зустрічі на військовій базі "Рамштайн", де зібралася контактна група по Україні, Байден сьогодні проведе відеоконференцію, на якій обговорить допомогу для ЗСУ.

У ній візьмуть участь лідери країн НАТО, ЄС та G7.

"Дзвінок відбудеться у той час, як Україна продовжує наступ на російські війська, а президент Росії Володимир Путін готується до зустрічі з головою Китаю Сі Цзіньпіном уперше з моменту початку війни у ​​лютому", - повідомляє Bloomberg.

Очікується, що у зустрічі візьме участь щойно призначена прем'єр Британії Ліз Трасс.

Не чекаючи на цю зустріч, Байден схвалив новий пакет військової допомоги Києву на суму 675 мільйонів доларів.

Він включатиме 105-мм гаубиці, артилерійські боєприпаси, ракети HARM, Humvees, броньовані машини швидкої допомоги, стрілецьку зброю.

Також "Вашингтон пост" повідомляла про наявність нових боєприпасів для "Хаймарсів". А Bloomberg пише, що в пакет допомоги Україні "непомітно додали" найточніші снаряди НАТО – Excalibur.

Деякі експерти вважають, що удари по мостах через Дніпро біля Нової Каховки та Херсона завдавалися не ракетами Хаймарс, а снарядами Ескалібур, які неможливо перехопити за допомогою ППО. Ці снаряди часто попадали на відео. Проте про включення їх у постачання повідомляли тільки зараз (хоча очевидно, що вони вже використовуються на фронті).

У "Рамштайні" Норвегія заявила, що передала Україні близько 160 ракет Hellfire, пускові майданчики, блоки наведення та прилади нічного бачення.

Hellfire – американська керована протитанкова та протиповітряна ракета. Застосовується проти гелікоптерів, літаків, безпілотних апаратів, наземних транспортних засобів. Дальність поразки – до 8 км. Україна отримала ракети для запуску мобільних груп із землі.

Також сьогодні до Києва несподівано прибув держсекретар Ентоні Блінкен. Він заявив, що адміністрація Байдена надасть Києву два мільярди доларів як довгострокове іноземне військове фінансування.

"Президент Байден ясно дав зрозуміти, що ми підтримуватимемо народ України стільки, скільки потрібно. Я повторив це послання президенту Зеленському та його команді сьогодні в Києві, який був і залишиться столицею суверенної, незалежної України", - сказав держсекретар.

Не виключено, ці великі політичні рухи по Україні синхронізовані з контрнаступом ЗСУ у Харківській області та на Херсонщині. Успіхи української армії мають полегшити Байдену завдання щільнішого залучення європейських союзників у допомогу Києву.

Важливі події, пов'язані з Україною, можуть статися й у НАТО. На посаду генсека Альянсу розглядають кандидатуру віце-прем'єра Канади Христі Фріланд, яка є етнічною українкою. Нинішній генсек Єнс Столтенберг має залишити свою посаду 30 вересня 2023 року.

Але чи дозволить це різко наростити військову допомогу України з боку держав, які надавали її досі у скромних обсягах – поки що питання. Економічна ситуація поки що не дає на нього однозначної відповіді.

Економіка та санкції

Україна хоче нових санкцій проти Росії, але Брюссель не може допомогти, пише американське видання Politico. Дипломати та офіційні особи кажуть, що ніхто не хоче говорити про новий пакет санкцій після того, як Угорщина загальмувала останній.

На цьому тижні Будапешт виступив проти продовження санкцій блоку проти російських олігархів, закликавши виключити зі списку трьох бізнесменів.

Країни ЄС зрештою вмовили Будапешт зняти його вимоги, але погрози продемонстрували, що лідер Угорщини Віктор Орбан не боїться використовувати будь-які інструменти, які є в його розпорядженні — в даному випадку блокуючий голос — для політичного впливу, пише видання.

У перші кілька місяців після російського вторгнення 24 лютого європейські дипломати та офіційні особи гарячково працювали над тим, щоб запровадити санкції щодо оточення Путіна.

Але тепер, як сказав один високопосадовець в одній із країн ЄС, блок просто більше не думає про санкції. "Апетит ослаб. З кожним пакетом це ставало дедалі важче", - сказав європейський дипломат.

Європа зараз має багато своїх проблем - левова частка яких і викликана санкціями. Наступна зима, ймовірно, стане "однією з найгірших в історії", заявив єврокомісар з економіки Паоло Джентилоні в інтерв'ю виданню Der Spiegel.

За його словами, Єврозона може мати справу з рецесією на тлі рекордних цін на газ. Він також заявив, що подача енергії може бути нормована в деяких країнах. Є й загроза зростання безробіття.

На цьому тлі від "старих" європейських еліт лунають і заклики до переговорів із Росією. Черговим миротворцем зголосився стати екс-прем'єр Італії Сільвіо Берлусконі.

Він заявив, що хотів би стати посередником для врегулювання воєнного конфлікту в Україні. Причому до цієї компанії він запрошує колишнього канцлера Німеччини Ангелу Меркель. "З Меркель я хотів би спробувати стати посередниками, щоб покласти край конфлікту між Україною та Росією", - заявив Берлусконі.

Якихось реакцій на цю пропозицію від "друга Путіна" ще не було.

Тим часом у Європи може намітитися, за газовою, ще й зернова проблема.

Вчора Путін дав зрозуміти, що Росія може відмовитися від зернової угоди – оскільки її експорт не звільнили від обмежень, як передбачалося (хоча формальна причина називалася інша – що більшість кораблів ідуть до Європи, а не країн, що голодують).

Сьогодні ці претензії фактично підтримав президент Туреччини. "Анкара хоче, щоб постачання російського зерна на світові ринки почалися якнайшвидше", - заявив Ердоган.

Незалежно від того, куди насправді йде українське зерно і що там відбувається з продажем російської агропродукції – це може стати ще одним важелем тиску на Європейський Союз, у якого конфлікт не лише з Москвою, а й назріває з Туреччиною розлом з приводу Греції.

strana.news