У української біженки у Британії відібрали дитину - таких випадків у Європі вже сотні

В українських біженців за кордоном соціальні служби продовжують забирати дітей, а суди масово позбавляють їх батьківських прав.

Черговий інцидент стався у Британії з 34-річною Вікторією Щелко - блогером, моделлю, учасницею українських телешоу та екс-поліцейською з Києва, у якої понад три місяці тому соціальна служба разом із поліцією забрали 10-річну доньку Злату в Лондоні.

У її справі вже пройшло кілька судових засідань, після яких було видано три ордери - заборону наближення до дитини, а також вимоги здати паспорти та видалити в соцмережах інформацію щодо інциденту.

Подібних випадків у всій Європі вже сотні. При цьому українська влада та дипломатичні служби ніяк не допомагають українцям, у яких влада європейських країн насильно забирає дітей.

"Забрали доньку за відмову оселитися в клоповнику"

Як заявляє Вікторія, дитину у неї відібрали без жодної вагомої причини, а приводом стало те, що вона відмовилася від наданого місцевою владою лондонського району Хаммерсміт тимчасового житла, яке виявилося у прямому розумінні клоповником.

Соцслужби заявляють, що українка нібито "не забезпечила належні умови проживання дитини", завдає їй "емоційної шкоди", а саму її назвали "ментально хворою" за те, що коли забирали доньку вона, природно, намагалася чинити опір і не віддавати дитину (пізніше жінка за своєю ініціативою пройшла медобстеження, яке довело, що вона психічно здорова).

Вперше до Британії Щелко приїхала у квітні минулого року з Німеччини, де вона лікувала наслідки осколкового поранення спини, отриманого під час ракетного обстрілу в Україні, і набула там статусу тимчасового захисту.

"Спочатку ми з донькою на запрошення знайомих приїхали до Лондона - обдивитися, оцінити варіанти працевлаштування та життя в країні. Головною причиною стало те, що я вільно володію англійською мовою і шансів влаштуватися в Англії буде більше, ніж у будь-якій іншій країні Європи", - розповідає. Вікторія.- Я планувала закрити статус у Німеччині та оформитися за українською програмою для біженців Homes for Ukraine у ​​Британії.Але мої спроби винайняти квартиру виявилися безуспішними - у Британії це складна процедура.По-перше, потрібен величезний депозит розміром у річну оренду (в Лондоні це виходить близько 25 тис. фунтів).Але й навіть це не головне.Там обирає господар квартири, кому її здати.Чи багато хто захоче здати кімнату українській біженці з дитиною і без роботи, 26-ї у черзі охочих?

Тоді я подала попереднє прохання уряду Британії оформити мій статус, позначивши, що відмовлюся від ВНП у Німеччині. Також я звернулася до місцевої влади лондонського району Хаммерсміт із проханням допомогти мені з тимчасовим житлом. Пізніше я зрозуміла, що це була моя помилка. Нас заселили в брудний хостел, який виявився справжнісіньким клоповником, розсадником зарази - з вошами, підшкірними кліщами та клопами. Ми прожили там тиждень, після чого заразилися і ще три місяці лікувалися антибіотиками та мазями.

Після чого ми виїхали з Британії, але повернулися у вересні на запрошення місцевої влади, яка попросила мене виступити на одному заході як публічну людину з України. Я оселилася за свій рахунок у готелі Holiday Inn Express у Лондоні на тиждень. Знову звернулася до місцевої влади з проханням допомогти із житлом. Нам запропонували оселитися у крихітній "кімнатці гнома", із чорною пліснявою на стінах. Звісно, ​​я відмовилася. І ось через пару днів, 29 вересня минулого року, до готелю прийшла чиновниця і запропонувала той самий хостел-клопівник, де ми заразилися від підшкірних кліщів та клопів раніше у квітні. Навіть ту саму кімнату нам хотіли дати.

Звичайно, я сказала, що ми туди не повернемося, ми тільки вилікувалися. Тоді вона сказала: "Добре, отже, я викликаю поліцію, ви відмовляєтеся забезпечити дитину безпечним місцем для проживання". І справді, невдовзі до готелю приїхав наряд із шести поліцейських, заарештували без ордера і із застосуванням грубої сили – одягли на мене наручники, заламали (на тілі залишилися синці), а мою дівчинку відібрали, незважаючи на її крики та стрес. Забрали сонну з ліжка! Просто відвезли у невідомому напрямку. А мені викликали швидку, яка приїхала, зміряла тиск, зробила кардіограму, а ліки тут одні від усіх хвороб - парацетамол. Це сталося у п'ятницю ввечері, тож у вихідні я навіть не могла нікуди поскаржитися. Спочатку мені дозволяли спілкуватися з дитиною з відеозв'язку, а потім заборонили будь-які контакти, мотивуючи тим, що це "не на користь дитині". Повне свавілля, вони зшили справу на 56 аркушів. Там є ще одна юридична колізія - вони не визнають мою українську юрисдикцію, тобто дитину забрали як у британки, хоча я не маю навіть посвідки на проживання в Британії".

На тлі стресу у Вікторії, яка на момент інциденту була в положенні, стався викидень. У посольстві України, за її словами, їй допомогти не змогли, як і українські юристи у Британії, яким вона заплатила кілька тисяч фунтів.

У грудні в Кабміні відбулося засідання штабу з питань захисту прав дітей в умовах військового стану під керівництвом віце-прем'єра Ірини Верещук, на якому порушували питання про примусовий вилучення українських дітей у їхніх батьків за кордоном, зокрема окремо про справу Щелко. Але поки що жодних результатів - жінка різними шляхами намагається повернути дитину.

Протокол засідання штабу при Кабміні щодо вилучення українських дітей за кордоном

Тим часом у соцмережах Вікторія опублікувала запис спілкування з донькою ще коли їм дозволяли онлайн-побачення. Вдень дівчинка відвідує початкову католицьку школу у Лондоні, а живе тимчасово у притулку.

10-річна Злата зі сльозами на очах зізналася мамі, що соцпрацівники не випускають її на вулицю, не миють, погано годують і майже не спілкуються, а спить на розкладачці. Взимку вона ходить до школи у літніх туфельках (соцпрацівники не хотіли брати нові зимові речі, які намагалася передати їй мати).

"Мене не випускають на вулицю, тільки як (соцпрацівники, - Ред. ) треба щось купити. Це як в'язниця, я так втомилася. Вони на мене кричать, я цілий день дивлюся мультики, іноді й пізно вночі. Чим годують? Ну , вранці майже нічим - шматок хліба з сиром, вдень ось дали шматок піци.Я відчуваю себе жахливо.Єдине, що подобається - іграшка, яку ти дала зі мною. так весь мій день минає. Хочу скоріше до тебе і до нашого собаки Місяця, - в якийсь момент дівчинка не витримує і починає плакати, а з нею і мама.

Вікторія Щелко опублікувала на своєму каналі у YouTube розмову з донькою, яку у неї відібрали соцпрацівники у Британії

Подібні випадки з українськими біженцями почастішали по всій Європі, зокрема у Польщі, Німеччині, Італії та Франції. За даними офісу уповноваженого Верховної ради з прав людини, влітку було щонайменше 240 інцидентів. А за інформацією Щолка, таких випадків вже понад 400 їй пишуть жінки з різних країн Європи, які зіткнулися з подібним.

Один із гучних випадків - у 18-річної української біженки Людмили Колтуновської у Франції соціальні служби відібрали новонародженого, мовляв, вона "холодно ставиться до дитини".

Журналістка української служби ВВС Галина Корба, яка теж виїхала з дитиною до ЄС, проводила з цього приводу спеціальне розслідування. Вона розповіла про Олену з Луганська, яка у березні 2022 року опинилася у Берліні з 10-річною дочкою. За словами матері, у дівчинки інвалідність і вона потребує особливого догляду, тому адаптація на новому місці не завжди давалася просто.

Вчителі у школі запідозрили, що мама нібито вживає наркотики: вона була апатична та сонлива, оскільки приймала антидепресанти, виписані німецьким лікарем. Підозри виявилося достатньо, щоб Югендамт, німецька служба захисту прав дітей, забрала дівчинку, з якою дозволяли бачитися у певні дні і лише під наглядом.

На тлі стресу стан дитини сильно погіршився, проте повернули її через кілька місяців лише після втручання адвоката та звернення до різноманітних структур, аж до Європарламенту.

 Тим часом Щелко (сама вона зараз перебуває в Німеччині) зареєструвала на сайті українського Кабміну петицію "Проти незаконного вилучення дітей соціальними службами в інших країнах, позбавлення матері прав на їхнє виховання, бездіяльності консульств, омбудсменів та державного сектору, а також незаконного використання юрисдикції України іншими країнами у процесі".

Як зазначено в тексті, українські матері та їхні діти регулярно стикаються з важким викликом, а консульства та інші органи влади, які мають гарантувати захист своїх громадян у таких випадках, не діють.

Щелко пропонує створити механізм, на основі якого іноземні держави мають повернути всіх відібраних дітей до України відповідно до двох Гаазьких конвенцій.

strana.news