Світу загрожує важка криза через брак чистої питної води

Завтра розпочнеться конференція ООН з водних ресурсів. Організований Нідерландами та Таджикистаном триденний захід пройде у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку і стане першим майже за півстоліття. За цей час багато людей у ​​світі отримали доступ до чистої води та санітарної профілактики — за винятком країн Африки на південь від Сахари, де кількість тих, хто не має його, перевищила показники 2000 року. У всьому світі близько 500 мільйонів людей змушені вдаватися до відкритої дефекації, і ще мільйони беруть воду із забруднених джерел. Чи зможе нинішня конференція змінити ситуацію?

Чому ООН знадобилося півстоліття на організацію конференції з питань доступності питної води?

Найпростіша відповідь звучить так: вода (як окрема тема) не вважалася одним із пріоритетних завдань у рамках міжнародної політики сталого розвитку — принаймні досі, каже Рейчел Макдоннелл із Міжнародного інституту управління водними ресурсами в Римі.

Перша конференція ООН з водних ресурсів відбулася в аргентинському місті Мар-дель-Плата 1977 року. Представники 118 країн і територій радилися 12 днів і склали план дій з рекомендацією забезпечити до 1990 року загальний доступ до чистої води та санітарної профілактики, щоб уникнути глобальної водної кризи під кінець 20 століття.

У зв'язку з цим кілька країн із низьким рівнем доходу звернулися за фінансовою підтримкою, але отримали відмову. Натомість сторонам запропонували зайнятися вивченням способів фінансування водних проектів, як повідомляв на той час журнал Nature.

У 2015 році міжнародне співтовариство перенесло мету на 2030 рік (у рамках Цілей сталого розвитку ООН, ЦУР). За даними ВООЗ та ЮНІСЕФ, станом на 2020 рік близько 2 мільярдів людей, як і раніше, не мали вдома доступу до безпечної води, а близько третини — навіть елементарних засобів гігієни. Очікується, що до 2030 року брак чистої води відчуватимуть 1,6 мільярда людей.

Водночас вода не стала пріоритетною темою ні на конференції ООН з продовольчої безпеки у вересні 2021 року, ні на торішній конференції з клімату COP27 в Єгипті, каже Спеціальний посланник Королівства Нідерландів з міжнародних водних питань Хенк Овінк. За його словами, вода має стати одним із завдань першорядної важливості у подальшій діяльності ООН, включаючи запланований на липень саміт із продовольчих систем у Римі, вересневий саміт з ЦУР у Нью-Йорку та КС28 у Дубаї наприкінці листопада. "Ми не можемо чекати ще 46 років через той жах, що має місце на даний момент, а буде ставати тільки гірше", - говорить Макдоннелл.

Де криза проявляється найсильніше?

Найбільш гостро водна криза відчувається в країнах з низьким рівнем доходу — наприклад, доступу до безпечної питної води не мають близько 70% населення країн Африки на південь від Сахари.

За словами Керол Черфейн з Бейрута, директора аналітичного центру з питань зміни клімату, на конференції необхідно приділити пріоритетну увагу вирішенню проблеми відсутності доступу до води в уразливих спільнотах, а також в умовах конфліктних і постконфліктних ситуацій. У доповіді, опублікованій цього тижня ЮНІСЕФ та ВООЗ, йдеться про те, що минулого року від посухи в Сомалі могло загинути до 43 000 людей.

Не менш важливим елементом є цілі охорони здоров'я та санітарії. Занадто багато хто не має іншого вибору, окрім як користуватися забрудненими джерелами води. У 2021 році кожна десята медична установа світу не мала санітарно-гігієнічних служб, а близько 857 мільйонів людей — доступу до водопровідної води у місцевих клініках. Такі дані наводяться у більш ранній спільній доповіді ВООЗ та ЮНІСЕФ на основі узагальнених даних про водопостачання та санітарію за 20 років.

На конференції також буде обговорено план ефективної взаємодії для тих країн, які використовують водні ресурси спільно. Наприкінці минулого року в паризькій штаб-квартирі наукового агентства ООН ЮНЕСКО було засновано Коаліцію транскордонного водного співробітництва. Її робота є особливо важливою для країн Близького Сходу та Північної Африки. За словами Черфане, близько двох третин "водних ресурсів арабських держав надходить з-за меж їх національних кордонів". "Підхід на рівні транскордонного басейну дуже важливий не як інструмент створення конфліктів, а як інструмент створення можливостей для дискусій, співробітництва та координації".

Як зміни клімату впливають на водні ресурси?

Відповідно до останньої (шостої) оцінної доповіді Міжурядової групи експертів зі зміни клімату, опублікованої цього тижня, близько половини населення земної кулі вже наражається на ризик гострої нестачі води як мінімум у певні періоди. І їх кількість, ймовірно, збільшиться через наслідки зміни клімату, таких як сильні опади, повені, посуха та лісові пожежі. Якщо глобальна температура перевищуватиме доіндустріальний рівень хоча б на 1,5°C, у багатьох країнах удвічі зросте ймовірність екстремальної сільськогосподарської посухи (зниження вологості ґрунту).

Чи з'явиться юридично значущий договір щодо водних ресурсів?

На конференції буде підготовлена ​​"програма дій у галузі водних ресурсів", яка, за словами Макдоннелл, вимагатиме певних добровільних зобов'язань. "Жодних юридично зобов'язувальних документів, еквівалентних Паризькій угоді, немає". Більше того, в рамках ООН немає жодного вузькоспеціалізованого органу, який би відповідав за реалізацію та моніторинг прогресу по всіх пов'язаних з водою ЦУР. “Конференція повисла в організаційному вакуумі, – каже Овінк. — Ми дуже зайняті її організацією, але не дуже зайняті водою”.

На створення нового договору чи офіційної організації піде багато років. Тому в якості альтернативи делегати будуть закликати до зведення цієї проблематики в ранг найбільш пріоритетних у рамках уже існуючих угод та системи ООН.

Деякі країни вимагатимуть виділення додаткових коштів, особливо у формі грантів на проекти з опріснення морської води та очищення стічних вод. Більшість існуючої міжнародної підтримки - це кредити, заявив офіційний представник міністерства водних ресурсів та іригації Йорданії Омар Саламе. "Однак кредити посилюють фінансове тиск на і без того зазнають труднощів економіки".

Очікується, що генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш також активізує збір коштів для оголошеного на COP27 плану створення систем раннього попередження про зміни клімату в усіх державах ООН. “Таких має лише половина зі 193 членів організації, — каже Петтері Таалас (Petteri Taalas), генсек Всесвітньої метеорологічної організації у Швейцарії, яка разом із Гутеррішем працює над реалізацією плану. — Протягом найближчих п'яти років нам знадобиться близько 3 мільярдів доларів США”. На сьогоднішній день із різних джерел вдалося зібрати близько 10% цієї суми.

Nature, Великобританія