Спіраль смерті для економіки: над Україною нависла загроза стагфляції

В Україні за підсумками квітня ще більше розігналася інфляція – до 15,1% у річному вимірі проти 14,6% у березні. При цьому зростання економіки сповільнюється. За підсумками першого кварталу ВВП зріс лише на 0,5%, і багато економістів мають побоювання, що в другому кварталі ми "вийдемо в нуль".

Крім війни, що триває, ситуацію посилює погіршення кон'юнктури на основних експортних ринках. Наприклад, постачання руди вже впало на 10%, а для аграріїв з червня можуть сильно погіршитися умови експорту до Європи, оскільки ЄС має намір повернути квоти на імпорт української продукції, скасовані у 2022 році після початку повномасштабної війни.

Це наближає Україну до "найстрашнішого сценарію" для економіки - стагфляції, коли висока інфляція поєднується з економічним спадом, про який ми вже писали, безробіттям та рекордним зростанням цін.

Чому зростає інфляція

В Україні – черговий інфляційний рекорд. За даними Держстату, у квітні споживчі ціни зросли на 15,1% у річному вимірі. Для порівняння: за підсумками березня цей показник становив 14,6%, а в лютому – 13,4%. Тобто маховик інфляції з кожним місяцем розкручується дедалі більше.

Основний "внесок" у розгін інфляції, як і минулими місяцями, внесли продукти харчування. Усього за місяць – з березня по квітень – вони подорожчали на 1,8%, а за рік – на 19,8%.

Власне, той факт, що у квітні продавці масово переписуватимуть цінники на їжу, експерти прогнозували і раніше. Наприкінці квітня українці святкували Великдень, а на ці дати традиційно припадає пік споживання багатьох продуктів харчування. Торгові мережі та виробники їжі почали готуватися до "Великоднього шопінгу" ще з березня, наприклад, тоді пішли в зростання цінники на яйця, плюс подорожчали соняшникова олія, молочна продукція та сири.

По ряду продуктів цінники ще станом на березень фактично досягли межі, адже платоспроможність українців особливо не зростає, – каже голова Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. Тому продажі почали падати. Про зниження попиту на молочні продукти заявляють зокрема в Асоціації виробників молока. За її даними, на ринку навіть виник профіцит сировини, адже через зниження продаж виробники змушені були скорочувати випуск продукції. У результаті молоко за минулий місяць упало у ціні в середньому на 15 копійок за літр (до 15-16,09 грн. залежно від сорту).

Про те, що підвищувати цінники "вже нема куди", говорить і голова концерну "Ярослав" (до його структури входить Київська макаронна фабрика) Олександр Барсук.

"Хоча борошно продовжує дорожчати, підвищити ціни на макарони ми не можемо через поганий збут та високу конкуренцію на ринку", - пояснив Барсук.

Яйця останнім часом так подорожчали (за рік – на 74,6%), що у квітні, незважаючи на Великдень та пік продажів цієї продукції, виробники були змушені знизити ціни на 2,5%.

Але у квітні "вистрілили" цінники на продукти, які до цього росли повільно або зовсім залишалися стабільними. Наприклад, за місяць на 3,8% подорожчали м'ясо та ковбаси. Раніше ця продукція додавала в ціні в середньому до 1% щомісяця, що, за словами Пендзина, було пов'язано з обмеженим споживанням м'ясних виробів - через високі ціни вони з'являються в раціоні багатьох сімей не так часто. Але ранній початок весни та відкриття сезону шашликів дозволило виробникам переписати цінники, тим більше, що необхідність у цьому назріла вже давно. Через зростання цін на кукурудзу сильно подорожчали корми, крім того, зростання собівартості вплинуло збільшення витрат на енергетику.

На 7,9% у квітні подорожчали фрукти.

"Вітчизняні яблука по 1,5 долара за кілограм стали для багатьох справжнім шоком", - каже економіст Данило Монін.

На зростання цін вплинуло кілька чинників. З одного боку - різко зменшилися запаси торішнього врожаю, який і так був не дуже великий. З іншого - подорожчали банани (у тому числі через девальвацію гривні), які на нашому ринку вважаються головними "конкурентами" яблук. Кілограм бананів зараз коштує у роздробі до 100 гривень за кіло. Ціни на лимони також злетіли до 80-100 гривень на опті, а апельсини - до 95-120 гривень.

У квітні дорожчали й окремі овочі. Скажімо, цінник на буряк злетів майже на 20% і в порівнянні з аналогічним періодом минулого року він коштує дорожче в 2,5 рази. Але загалом Держстат зафіксував зростання цін на овочі всього на 0,9% за місяць (ситуацію врятував, зокрема, дешевіюча картопля), хоча за рік подорожчання все одно велике - плюс 35,8%.

Ціни, на продукти, які дорожчають, нівелювали зниження цін на яйця (на 2,5%) і соняшникову олію (на 0,2% за місяць) і стабільні цінники на молочку (у порівнянні з березнем молоко, сир і сир не подорожчали), і в результаті продукти харчування подорожчали на 1,8%. Таке зростання цін перекрило зниження вартості інших товарів, наприклад одягу (на 0,3% за місяць), автомобільного палива (на 2,2% через падіння котирувань на нафту), транспортних послуг (на 0,3%), зв'язку (на 0,2%) тощо.

Шлейф блекаутів та зарплатна гонка

Коментуючи причини прискорення інфляції. Нацбанк зазначив, що цей процес значною мірою був зумовлений "залишковими ефектами" погіршення торішнього врожаю, а також підвищенням цін на алкогольні напої та тютюнові вироби.

"Алкоголь і тютюн дорожчають через чергове підвищення акцизів, тому теж вносять "внесок" у прискорення інфляції", - каже Данило Монін. За даними Держстату, з березня до квітня алкогольні напої та тютюнові вироби зросли в ціні на 163%, а за останній рік - на 17,4%.

Також у НБУ називають інші фактори, які прискорюють інфляцію. Так темпи подорожчання сирих продуктів прискорилися до 22,2%. Це наслідок як невисокого торішнього врожаю (якого здебільшого вже вичерпано - наприклад, соняшнику на ринку не вистачає вже давно, і багато МЕЗів на якийсь час зупиняли переробку), так і нових несприятливих факторів. Йдеться, зокрема, про квітневі заморозки, які встигли наробити біди у низці регіонів країни. Наприклад, на Кіровоградщині місцевим фермерам довелося заново висаджувати розсаду овочів, а на Полтавщині - загинув майбутній урожай волоських горіхів. Крім того, постраждали торішні запаси овочів – погіршилася якість картоплі, моркви, буряків та капусти.

"Проінфляційними" факторами Нацбанк називає високі витрати бізнесу на зарплати (вони зростають як під тиском кадрового дефіциту, так і через нові вимоги щодо бронювання - зарплата не нижче 20 тисяч гривень на місяць - Ред.) .

"Висока інфляція у квітні - це накладення одразу кількох факторів. По-перше, цінники досі розганяють зимові проблеми з електрикою. Хоча зараз блекаутів немає, високі витрати бізнесу на енергетику в минулі місяці вже закладені в ланцюжку собівартості. По-друге, подорожчання зернових, - подорожчання зернових. девальвація гривні більш ніж на 10% за рік.

Коли все подешевшає

Водночас, за словами Моніна, найближчим часом інфляція може піти на спад.

"У травні цінники можуть ще трохи підрости. Але вже з червня ситуація повинна стабілізуватися. НБУ тримає курс, девальвація гривні пригальмувалась, в енергетиці особливих проблем зараз немає, а падіння світових цін на нафту дозволяє нам розраховувати на зменшення паливної складової в собівартості багатьох товарів. знизити показник інфляції до 9,6%", - наголосив Монін.

Керівник Секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський також говорить про послаблення цінового тиску найближчими місяцями.

"В умовах збереження стабільності на валютному ринку, а також через зниження світових цін на нафту та послаблення тарифного тиску на внутрішньому оптовому ринку електроенергії очікуємо уповільнення інфляційних процесів", - пояснив Забловський.

У Нацбанку зазначили, що, незважаючи на зростання споживчих цін у квітні, "спостерігалися ознаки ослаблення цінового тиску. Фактичні показники як загальної, так і базової інфляції у квітні були дещо нижчими, ніж передбачалося прогнозом НБУ. Помісячна динаміка інфляції, скоригована на сезонність, також свідчила про ослаблення цінового тиску. зниження і вже наприкінці року сповільнитись до однозначного рівня", - заявили в НБУ. За прогнозами регулятора, за підсумками 2025 року інфляція в Україні становитиме 8,7%, а МВФ очікує 9%.

"Економіка може посипатися"

Втім, самі собою показники інфляції і навіть оптимістичні прогнози щодо уповільнення зростання цін особливого значення не мають.

"Вітчизняна економіка перебуває в жалюгідному стані. Платіжний баланс погіршується, експорт знижується, багато галузей промисловості працюють з останніх сил, бізнес теж на межі, продажі падають. Система функціонує тільки завдяки зовнішнім вливанням грошей. Стагфляція, якою всіх лякали в березні, фактично вже настала", - каже Данило Монін.

Коротко нагадаємо: стагфляція – це поєднання економічного спаду до рецесії з високими темпами інфляції. Наслідки такого явища дуже згубні для економіки: масштабна криза, наростання темпів безробіття та рекордний зростання цін. Як пише The Wall Street, стагфляція – "найстрашніше слово в економіці, і воно повертає собі популярність".

"Це фактично спіраль смерті для економіки, особливо в умовах війни. У мирний час гасити такі явища можна "шоковою економікою", але в наших умовах це ризики повного розвалу тилу. Включати друкарський верстат - теж не варіант, оскільки стимулювання попиту на тлі розвалу виробництва може тільки погіршити ситуацію. робили, все буде ще гіршим. Це свого роду економічний цуцванг", - пояснює економіст Олексій Кущ.

2024 року ВВП нашої країни зріс на 2,9%, що значно нижче, ніж 2023 року (тоді було плюс 5,5%). За перший квартал цього року, за даними Нацбанку, ВВП зріс лише на 0,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року. У квітневому інфляційному звіті регулятор погіршив прогноз зростання економіки в 2025 році до 3,1% (раніше очікувалося 3,6%). Прогнози МВФ ще гірші – зростання ВВП лише на 2%.

При цьому слід зважати на те, що в Україні зростає виробництво зброї. І якщо заяви влади про багаторазове зростання випуску артилерійських систем, бронетехніки та ракет викликає певні сумніви через трудомісткість цього процесу, то різке нарощування виробництва дронів – беззаперечне. Однак, навіть незважаючи на це, зростання економіки вкрай невелике. Тобто можна констатувати, що громадянський сектор уже пішов у мінус.

За даними Державної митної служби, за 4 місяці цього року в Україну імпортували товарів на 24,8 млрд. гривень, а експортували - всього на 13,3 млрд. грн. Тобто торгове сальдо пішло в мінус більше, ніж на 10 млрд доларів. Причому ситуація з експортом лише погіршується. Металурги прозвітували про скорочення експорту руди на 10% і прогнозують падіння обсягів до кінця року на 15%.

Раніше про такий сценарій попереджав відомий інвестбанкір, партнер засновник компанії FinPoint Сергій Будкін.

"Події 2025 можуть зробити його економічно невигідним дуже і дуже надовго. Справа в тому, що наприкінці 2025 року в Симанду (це в Гвінеї, в Африці) запускається найбільший у світі кар'єр з видобутку залізняку, який будувався понад 25 років консорціумом з австралійсько-британської компанії".

За словами Будкіна, Симанду через тридцять місяців після запуску має вийти на проектну потужність у 90 мільйонів тонн руди, тобто один кар'єр вироблятиме приблизно втричі більше, ніж уся Україна.

"Це все відбуватиметься на тлі очікуваного зниження попиту на залізну руду в Китаї, де держава все менше і менше зацікавлена ​​в подальшому будівництві нескінченних житлових кварталів, тому що вже збудовані нікому продавати, а будівництво - головний фактор формування попиту на сталь", - додав Будкін.

Тому, за його словами, прогнози ціни на залізняк на 2026-2027 і далі досить невтішні.

"Австралійські аналітики змагаються в тому, чий прогноз буде найпесимістичнішим, проте консенсус зараз виглядає приблизно так: ціна на залізну руду впаде до 85 доларів за тонну в кінці 2025 року, після того - до середнього значення в 80-82 доларів за тонну в 2026 і буде триматися на цьому.

І таке паління ціни фактично зробить збитковим видобуток руди в Україні.

"Тепер давайте подивимося на це з точки зору України. Ви видобули тонну залізної руди, наприклад, на Полтавському ГЗК. Собівартість видобутку, за останніми даними Ferrexpo, становить 76.5 доларів за тонну котунів із вмістом заліза в 65%. Вартість таких котунів трохи вище за стандартну руду з вмістом 6%. тонну. ПГЗК вантажить свої окатиші на вагони Укрзалізниці, платить 5 доларів за тонну УЗ за транспортування в Одесу/Чорноморськ. півтора рази) за те, щоб котуни доїхали до Китаю. Тобто ПГЗК продає до Китаю котуни, ціна яким сьогодні 116.5 долара в порту Тяньцзінь, і заробляє на цьому рівно 116.5 доларів мінус собівартість 76.5, мінус Укрзалізниця 5,0... Дорівнює нулю", - написав Будкін.

Але уточнив, що "в цій арифметиці є один резерв – якщо буде будь-яке постійне припинення вогню, вартість фрахту може повернутися до передвоєнних показників у 20 доларів на тонну і ПГЗК буде прибутковим".

"Однак невідомо, коли буде таке припинення вогню і чи буде воно стійким, а ось ціни на залізну руду точно падатимуть наступні кілька років і економіка видобутку залізняку в Україні точно не покращуватиметься. При 85 доларах за тонну стандартної руди продукція ПГЗК буде продаватися приблизно за 92-93 долари України до 20 доларів за тонну ПГЗК працюватиме на збиток", – додав він.

Не в кращій ситуації знаходиться і агросектор, який генерує левову частку валютної виручки.

ЄС уже заявив, що після 5 червня не продовжуватиме в автоматичному режимі торгові преференції для української агропродукції. Більше того, в Європі подумують про повернення довоєнних умов для українського експорту (а це невеликі квоти на головні товари українського експорту до ЄС, понад які вони обкладаються митом). Наші аграрії розраховують на переговори, під час яких вдасться виторгувати більш-менш прийнятні умови. Але чи вдасться це зробити – велике питання, тим більше, що настрої європейських фермерів щодо українського агроекспорту особливо не змінилися.

Плюс – на новий сезон прогнозується зниження світових цін на продовольство. Світовий банк очікує їх падіння на 7% порівняно з 2024 роками, а в 2026 році - ще на 1%. Зернові взагалі можуть подешевшати на 11%. Основна причина - "геополітична напруженість та торговельна нестабільність", які стримуватимуть темпи зростання світової економіки.

Загалом усі сировинні товари (а саме вони складають основу українського експорту) у 2025 році впадуть у ціні на 12:, а у 2026 році – ще на 5% – до десятирічного мінімуму.

Монін каже, що багато українських підприємств уже фактично стали неконкурентними на світовому ринку через високі виробничі витрати та дефіцит кадрів.

На думку Куща, падіння економіки провокує також відсутність виваженої державної політики у цьому напрямі та "моделі зростання". Наприклад, за умов війни держава мала забезпечити високе завантаження ВПК, що дало б приріст замовлень й у суміжних галузях. Таким чином, загальне завантаження виробничих потужностей могло б становити 95% проти реальних 70%.

"Поки йде зовнішня допомога, ми триматимемося, незважаючи на всі несприятливі фактори. Приміром, на кінець цього року залишок коштів на казначейських рахунках має становити близько 900 млрд гривень. Але, якщо уявити собі страшний сценарій, що фінансова допомога раптом зупиниться, тоді українська економіка може швидко "посипатися", а гривня - це сценарій. нереальний, то на 2026 рік такої впевненості поки що немає", - підсумував Монін.

strana.news