Союзники України розійшлися в думках про удари в глиб Росії. У чому розбіжності?

Великобританія тисне на США, щоб дозволили Києву бити по російській території ракетами Storm Shadow

Президент Володимир Зеленський відновив свої заклики до союзників зняти всі обмеження на удари західною зброєю по цілях на російській території. Це сталося після нещодавніх ракетних ударів і нальотів на Україну — наймасштабніших із лютого 2022 року.

Зеленський зробив своїм головним дипломатичним пріоритетом переконати Вашингтон та інші західні столиці дозволити ЗСУ бити вглиб російської території авіабазами та іншими військовими об'єктами, з яких завдаються удари по Україні.

"США, Великобританія, Франція та інші партнери мають достатню силу, щоб допомогти нам зупинити це", - заявив український лідер.

Однак це питання розкололо союзників Києва: Великобританія та Франція хочуть дозволити Україні бити по військових цілях у глибині російської території, тоді як США та Німеччина виступають проти.

Які можливості має на увазі Зеленський?

Україні вже передали ракети з дальністю польоту до 300 км, але заборонили використовувати їх для поразки цілей у Росії.

Це передусім передані США на початку року далекобійні наземні тактичні ракетні комплекси ATACMS і крилаті ракети повітряного базування Storm Shadow (Scalp-EG за французькою класифікацією), які Париж і Лондон постачають з минулого року.

Київ також поклав око на ракети Taurus німецького виробництва з дальністю польоту 500 км (удвічі більше, ніж у Storm Shadow) та потужнішою боєголовкою. Але Берлін поки що вперто відмовляється давати добро.

Україна також хоче отримати право використовувати для бомбардування цілей у Росії свої нещодавно отримані винищувачі F-16 (американського виробництва, але поставлені Данією та Нідерландами, до яких незабаром приєднаються Норвегія та Бельгія).

Навіщо Україні знадобились ці ракети?

Зеленський заявив, що ЗСУ повинні мати можливість завдавати глибоких ударів, щоб "захистити Україну від російських ракет і керованих авіабомб, запобігти перекиданню російських військ і протистояти тиску на ключові ділянки фронту".

Таким чином, під прицілом опиняться авіабази, логістичні вузли, центри управління та військові формування.

Західні ракети швидші і точніші їх складніше перехоплювати, і вони можуть нести набагато більше вибухівки.

Чому союзники Києва продовжують вагатися?

Якщо коротко, тому що адміністрація Байдена та канцлер Німеччини Олаф Шольц стривожені ризиком ескалації, якщо західна зброя вразить територію Росії.

Україна та найвойовничіші з її прихильників нагадують, що Вашингтон і Берлін щоразу тягли з поставками високоточних ракет, танків та винищувачів F-16, відмовлялися небажанням провокувати Кремль. Але кожного разу, коли зброя в результаті все ж таки постачалася, погрози Москви незмінно закінчувалися нічим.

Однак Вашингтон продовжує наполягати.

«Зрозуміло, що нас турбує перспектива ескалації, — заявила заступник прес-секретаря Пентагону Сабріна Сінгх на початку цього місяця. — Одне те, що Росія досі на щось не відреагувала, ще не означає, що вона не здатна у принципі і не зробить цього у майбутньому”.

А  як щодо Великобританії та Франції?

Лондон місяцями переконував Вашингтон у тому, що Україна має мати можливість запускати британські ракети Storm Shadow по цілях на території Росії.

Високопосадовці підтвердили, що британський уряд раніше цього літа направив відповідний запит до Вашингтона та Парижа. Адміністрація Байдена заперечує, що не дає дозволу. "Трактувати це як якесь право вето - це перебільшення", - повідомило одне обізнане джерело.

Однак Даунінг-стріт визнає, що з такого спірного питання необхідна єдність серед західних союзників і що вони мають крокувати в ногу.

Ще одне міркування полягає в тому, що ракетам Storm Shadow знадобиться доступ до американських розвідданих у районах, де Росія глушить сигнали GPS, які використовуються для наведення, повідомило ще одне обізнане джерело.

Президент Франції Еммануель Макрон у травні підтримав українські удари углиб Росії французькими ракетами. "Ми повинні дозволити українцям нейтралізувати військові об'єкти, звідки ведеться напад", - заявив він. При цьому він наголосив на неприпустимості ураження інших цілей або цивільних об'єктів.

На питання, чи не змінилася з того часу позиція Франції, представник Єлисейського палацу знову послався на коментарі президента.

Чи отримає Київ у результаті дозвіл бити по Росії ракетами великої дальності?

Цілком можливо. Насамперед Великобританія та Франція вже торували шлях уперед усупереч стриманості США. Так вони першими пообіцяли Україні західні танки. А минулого року першими поставили крилаті ракети, коли Вашингтон, як і раніше, зволікав з ATACMS великою дальністю.

Великобританія в односторонньому порядку дозволила Києву використовувати Storm Shadow для поразки російських кораблів та військово-морських об'єктів у Криму, коли США, як і раніше, побоювалися українських ударів по півострові. Відомо, що цього права для Києва наполегливо домагався колишній міністр оборони Грант Шеппс, який залишив свою посаду у липні.

"США у тому випадку не дали дозволу, але й не заборонили", - сказав один представник Уайтхолла.

Політика США також змінюється — хай із деякою затримкою. Так, Вашингтон пом'якшив позицію спочатку щодо танків, а потім і щодо ракет ATACMS великої дальності. Останні використовувалися на початку цього року для удару по Криму. Берлін також здався щодо танків, але твердо стоїть на своєму щзодо ракет Taurus.

Вашингтон за останні місяці змінив курс і щодо ураження цілей у прикордонній зоні. Коли російські війська розгорнули наступ на Харківську область, Київ нарікав, що йому забороняється бити західною зброєю по російським військовим формуванням, командними центрами та логістичними вузлами по той бік кордону. У відповідь США скоригували свою політику, заявивши, що Україна має право вражати цілі поблизу кордону, які використовуються безпосередньо для підтримки російського наступу.

У своїх нещодавніх операціях Україна використала американські високоточні керовані ракети HIMARS з дальністю польоту близько 80 км, а також західну бронетехніку, включаючи бойові машини німецького, американського та британського виробництва. І Берлін, і Вашингтон наголосили, що це робиться у рамках узгоджених умов.

Стаття написана за участю Адрієнни Класи

Financial Times , Великобританія