Що приніс 117-й день війни в Україні

Аналізуємо 117 день війни.

Ситуація на фронті

Луганська область. У Сєвєродонецьку втрачено контроль над Метелкіним, повідомив голова Луганської ОДА Сергій Гайдай. "Метєлкіно, на жаль, ми вже не контролюємо, і противник накопичує резерви, намагаючись такою повзучою тактикою продавити лінію оборони", - заявив губернатор.

Метелкіне – селище у складі Сєвєродонецької міськради. Знаходиться біля південно-східного кордону міста. Про його взяття вчора заявило міноборони Росії.

На інших ділянках ситуація динамічніша. New York Times пише, що Україна перекидає підкріплення до району Тошківки, яка виходить на трасу між Лисичанськом та Горським.

"Якщо українські війська не зможуть зміцнити лінію фронту в Тошківці, це означатиме, що російські сили затягнуть петлю з південного напрямку, скоротивши простір для маневру українських військ", - йдеться у статті.

Взяття Тошківки також дозволить російським військам фактично оточити угруповання українських військ у Золотому та Гірському (принаймні, перерізавши її комунікації основними дорогами).

За словами губернатора Гайдая, противник готує прорив у районі Тошківки та Устинівки, яка теж на південь від Лисичанська на правому березі Донця.

Поки що захоплення Тошківки Україна не підтвердила. Однак у вечірньому зведенні Генштабу ЗСУ повідомляється про атаку військ противника у напрямку населених пунктів Мирна Долина та Біла гора. Це між Тошківкою та Лисичанськом (Біла гора знаходиться прямо біля південних околиць Лисичанська). Тобто можна припустити, що росіяни наступають на них із боку Тошківки.

Але очевидно, що росіяни поступово намагаються взяти українські сили в Луганській області в два котли. У великій (перерізавши постачання українських військ тут із "великою землею" через траси на Бахмут та Сіверськ), і в малий - у Гірському та Золотому.

У Міноборони сьогодні заявили, що Росія планує вийти на кордони Луганської області до 26 червня.

"Зараз російська армія кинула фактично всі свої сили та засоби для того, щоб штурмувати населені пункти навколо Сєвєродонецька. Вони прагнуть прорвати оборону наших військ і намагаються взяти в оточення угруповання наших військ, яке здійснює оборону Лисичанська та Сєверодонецька", - сказала заступник міністра оборони Ганна Маляр. .

Донецька область. Суть ранкового зведення Генштабу Донецької області - масовані артилерійські та ракетні удари. Вони стали особливо інтенсивними навколо Авдіївки, яка примикає до Донецька з північного заходу та де знаходиться великий укріпрайон ЗСУ.

На півночі області російські війська, як повідомляє Генштаб, готуються до наступу на Слов'янськ на південний схід від Ізюму і на захід від Лимана.

Решта фронту. Генштаб повідомляв, що посилилися удари на півночі Харківської області, де на передньому краї застосовувалася артилерія, ракети та авіація. Там загострення триває вже кілька днів, росіяни намагаються обмеженими силами контрнаступати.

Також сьогодні завдавалися ракетні удари по Харкову. Місто під обстрілами теж із самого ранку.

Епіцентром прильотів українським тилом стали Одеська та Миколаївська області. Декілька ракет вдарило вранці (частина була збита, частина потрапила, зважаючи на все, в Арцизький аеродром) і відразу 14 ракет - вдень. Били по Очакову, Білгород-Дністровському району Одеси, гирлом Дунаю, по самій Одесі.

Як повідомляє Україна – уражені сільськогосподарські площі, в Одесі згорів продовольчий склад. Постраждалих серед цивільних нема.

Не виключено, що такий масований обстріл став відповіддю на українські удари по морських газових вежах у Чорному морі (до цього ми ще повернемося нижче).

У Запорізькій області йде стягування військ противника, заявив учора Зеленський у відеозверненні. Але великих наземних атак на Оріхово, Гуляйполі чи Кам'янську владу області поки що не очікують. Водночас противник накопичує сили у Василівському та Пологівському районах.

Сьогодні також активно обговорювалася чутка, що білоруські війська готують наступ.

Після нещодавніх заяв секретаря РНБО Данилова про загрозу нападу з Мінська, а також після чуток, що Лукашенко нібито вже ухвалив атакувати, радники голови ВП Олексій Арестович та Михайло Подоляк навіть записали спільне відео, де закликали не боятися нападу Білорусі.

Помічник міністра внутрішніх справ України Віктор Андрусів перерахував аргументи, чому, на його думку, вторгнення Білорусі до України малоймовірне:

1. Армія Білорусі - "маленька і слабка". За його словами, це – 50 тисяч солдатів, з яких можуть воювати 5-7 тисяч.

2. Лукашенко не хоче воювати і докладає зусиль, щоб цього не робити.

3. Загибель білоруських солдатів на війні викличе протести та може загрожувати режиму Лукашенка, а Путіну доведеться витрачати сили на стабілізацію ситуації у Білорусі.

На думку Андрусіва, чутки про підготовку нападу Білорусі на Україну розпускаються з метою відтягнути сили ЗСУ на охорону кордону з Білоруссю.

Удари по чорноморських вежах

Повернемося до ударів по вишках у Чорному морі, які раніше належали Україні, але після анексії Криму були захоплені Росією.

Що повідомляли спочатку? Про те, що в районі острова Зміїний щось вибухало, почали повідомляти одеські ЗМІ.

Рано-вранці представник Одеської ОДА натякнув на "Чорнозміївку" (гра слів із Чорнобаївкою під Херсоном), але запропонував не поспішати.

Однак удари по Зміїному не підтвердилися, як виявилося, удар був завданий по іншому об'єкту.

Що відомо про удар по вежах? Про те, що вражені вежі поблизу Зміїного, повідомив нардеп Олексій Гончаренко. Пізніше удари по російських вежах підтвердив і "глава Криму" Аксьонов.

За його словами, було три удари по трьох вежах. По одній з них удар був найбільший. У момент удару на буровій платформі працювало 12 людей. Підібрано п'ятеро, з них троє поранено. Решту шукають.

Офіційно українська сторона не коментує удару і не каже якою саме зброєю були вражені вежі.

Які наслідки? У Держдумі Росії заявили, що "атака на вишки Чорноморнафтогазу розв'язала РФ руки" і анонсували нові удари по території України.

"Найближчим часом буде завдано ударів у відповідь по центрах прийняття рішень", заявив "депутат від Криму" Михайло Шеремет.

Зазначимо, що ударами по "центрам ухвалення рішень" Росія загрожує вже давно. Однак досі вони не пішли.

Без палива, але із лопатами. Прогнози та наслідки

Невтішний прогноз пролунав сьогодні щодо палива. Паливний експерт Сергій Куюн розповів, які нафтопереробні підприємства були вражені російськими ракетами за ці вихідні та як це вплине на дефіцит палива.

За даними Куюна, у суботу постраждав не лише Кременчуцький НПЗ, а й Шебелинський газопереробний завод у Харківській області (за даними губернатора, він горить досі).

Також потрапили до міні-НПЗ у Новомосковському районі Дніпропетровської області та давно розбомбленого Лисичанського НПЗ.

Куюн вважає, що саме постійні удари по інфраструктурі постачання нафтопродуктів призвели до дефіциту палива. Він робить висновок, що швидко виправити ситуацію не виходить. Відновлювати заводи на західній Україні немає сенсу – ракети долітають до Львова та Івано-Франківська.

З цієї причини немає сенсу і запускати міні-НПЗ. За даними Куюна, за місяць у Дніпрі знищили два міні-заводи з переробки нафти. Експерт закликає українців економити паливо та мінімізувати використання приватних авто.

Про дефіцит – лише іншого характеру – сьогодні говорив глава МЗС Дмитро Кулеба. Він припустив, що Україна "захищатиметься від РФ лопатами", якщо Захід припинить постачання зброї. За його словами, Україна значно менше зброї, ніж Росія.

Якщо говорить про більш глобальні прогнози, що західні ЗМІ слідом за "корейським сценарієм" для України почали обговорювати сценарій "чеченський".

"Росія має план для України. Він схожий на Чечню", - з таким заголовком з'явився матеріал у The Atlantic.

Автор вважає, що Путін повторює в Україні сценарій чеченської війни, яку він вів 20 років тому: зрівняти міста із землею, поставити правити місцевих "кадирових", відбудувати міста та звернути підкорений народ у свою "віру", зробивши з нього "путінських піхотинців" , які готові воювати за Росію будь-де.

"Російська військова машина, що має переважну перевагу в артилерії, повільно, але вірно просувається вперед, відвойовуючи на день додатковий кілометр або дві ціни величезних втрат для оборонців", - описує поточний стан справ в Україні автор.

У цьому шаблоні він бачить "російський план для України", а проводячи паралель із чеченською війною. "План" розкривається у кілька фаз.

Фаза "утихомирення" розвивалася в Чечні у віддалених районах, куди наприкінці 1999 року прийшли російські війська, не зустрівши серйозного опору. В Україні аналог - Мелітополь та Херсон.

Українським "Грозним", який ООН у 2000 році назвав "найруйнованішим містом на Землі", став Маріуполь та інші міста, де було чинено опір.

Наступний етап - встановлення лояльної влади (Ахмат Кадиров у Чечні, та був його син Рамзан).

Останній етап - встановлення нового порядку, створення апарату панування на зайнятих територіях.

"Травмованих громадян навчать нової версії їхньої власної історії, в якій їхнє поглинання росіянами було повністю добровільним і, по суті, порятунком від "радикалів" та "терористів", - робить висновок автор.

Найбільш зловісний аспект плану, на думку автора, - готовність Росії чекати роки, якщо потрібно.

Першу Чеченську війну було програно Росією. Тоді російські війська були виведені, але влада Чечні на чолі з Масхадовим не змогла стабілізувати ситуацію в зруйнованій війною республіці. Після чого розпочалася Друга Чеченська війна, яка закінчилася підкоренням Чечні.

"Якщо Захід кине зруйновану Україну на ту саму долю - недосконале припинення вогню, що веде до неспроможної держави, яка стала жертвою перенаправленого російського наступу, - сценарій буде таким самим", - робить висновок автор.

Втім, інші голоси на Заході кажуть, що цього не бувати, оскільки НАТО в Європі буде значно посилено та готове, у разі чого, і на ядерний конфлікт.

Головнокомандувач ВПС Німеччини генерал Інго Герхарц в інтерв'ю німецькому Bild заявив, що країнам НАТО потрібно бути готовими до застосування ядерної зброї у разі надзвичайної ситуації. На питання, як відреагує Альянс, якщо Путін скине ядерну зброю, Герхарц сказав:

"Для надійного стримування нам потрібні як засоби, так і політична воля для здійснення ядерного стримування у разі потреби".

Він також додав, що "коли справа дійде до бійки, Німеччина має також використовувати американські ядерні бомби, що зберігаються у Німеччині".

Раніше Німеччина оголосила про закупівлю нових винищувачів-невидимок F-35. Літаки мають використовуватися насамперед для продовження участі у ядерній програмі, пише Bild. Матеріал під назвою також грізно: "Чітка заява від головнокомандувача ВПС: Путін, не зв'язуйся з нами!"

Але загалом незрозуміло - чи це Захід "відлякує" Путіна від вторгнення на територію країн НАТО - чи планує рано чи пізно спроектувати свої військові можливості на Україну.

Поки що такі плани спростовуються. І однією з небагатьох країн Альянсу, які закликають до прямого втручання у цю війну, є Польща.

До речі, Україна вперше була запрошена на саміт "Трьох морів" чи "Тримор'я". Це проект, який уже кілька років активно рухається Польщею. Його суть – в об'єднанні країн східної та центральної Європи, що знаходяться на берегах Балтійського, Чорного та Адріатичного морів.

Декларовані цілі – створення нових транспортних маршрутів. У той же час раніше обговорювалося і економічне підґрунтя ініціативи - створення між Росією та країнами Західної Європи свого роду буферної зони, яка б контролювала їх взаємозв'язки.

Насамперед - транспортування енергоносіїв.

Напруження з Калінінградом

З логістикою пов'язана ще одна зростаюча точка напруженості в Європі – Калінінград.

Литва заблокувала транзит підсанкційних товарів між областю та рештою російської території, а також Білоруссю. Це вже викликало скандал, який сьогодні продовжився.

Сьогодні Литва заявила, що діяла не одна, а після консультацій з Єврокомісією та під її керівництвом, заявив глава МЗС країни Габріелюс Ландсбергіс.

Позавчора глава Роскосмосу Рогозін прямо натякнув Литві, що Росія може поставити під сумнів "легітимність" її кордонів. А сьогодні в РФ пригрозили Євросоюзу "вирішенням питання транзиту будь-якими способами".

Голова комісії Радфеду РФ із захисту суверенітету Андрій Клімов назвав те, що відбувається, "блокадою Калінінграда" і закликав "виправити ситуацію".

Була й більш офіційна реакція. Росія загрожує вжити заходів щодо захисту своїх національних інтересів у випадку, якщо вантажний транзит до Калінінградської області не буде відновлено в повному обсязі.

Таке повідомлення передали тимчасово-повіреній у справах Литви після виклику до МЗС РФ.

"Розцінюємо провокаційні заходи литовської сторони, що порушують міжнародно-правові зобов'язання Литва, насамперед Спільна заява Російської Федерації та Європейського союзу про транзит між Калінінградською областю та іншою територією Російської Федерації від 2002 року, як відкрито ворожі", - йдеться у повідомленні.

Тобто ситуація продовжує розпалюватися і куди вона приведе – поки що невідомо.

Хоча поки що з озвученого йдеться лише про заходи економічного характеру (припинення транзиту вантажів через литовські порти). Але це може бути тільки поки.

strana.news