Ще 40 мільярдів доларів потрібні Україні цього року. Чи дасть їх захід

На саміті НАТО цього тижня президент Дональд Трамп висловив здивування тим, що війна між Україною та Росією досі триває, визнавши, що з президентом Росії Володимиром Путіним «непросто».

«Він взагалі мене дивує: я думав, що ми легко вирішимо це питання», — зізнався Трамп на пресконференції в середу, додавши, що конфлікт між Україною та Росією виявився «складнішим за інші війни».

Надії на швидкий мир, пов’язані з поверненням Трампа на політичну арену, поділяли й багато українців, але вони розбиваються об сувору реальність: попри зусилля США, конфлікт може затягтися на роки й остаточно добити економіку, що й без того балансує на межі.

Наразі економіка України ще тримається — хоча й за значної підтримки Заходу. Проте, за словами чиновників та аналітиків, існує ризик, що в майбутньому цієї фінансової допомоги буде недостатньо. Єдиний великий інвестиційний проєкт на горизонті — нещодавно підписана угода зі США щодо розробки українських надр — поки лише на початковому етапі.

Після заяв Трампа про швидке завершення війни підприємці в Україні та за її межами були готові скористатися довгоочікуваними «мирними дивідендами» та розпочати відбудову країни. У деяких колах запанував оптимізм, і в середині лютого ціни на державні облігації України досягли піку.

Але ці сподівання зникли, коли увага Трампа переключилася на інші конфлікти (хоча він і пообіцяв у середу зателефонувати Путіну, щоб «розібратися»), а російські війська подвоїли інтенсивність обстрілів українських міст.

Після цього українські чиновники та представники бізнесу почали стриманіше оцінювати перспективи.

«Усі економічні прогнози базувалися на припущенні, що припинення вогню настане десь у середині 2025 року», — сказав високопосадовець з Офісу президента, який побажав залишитися анонімним, оскільки не уповноважений спілкуватися з пресою.

Тепер, за його словами, «позитивний вплив на економіку» в 2025 році «більше не розглядається», хоча надії на 2026-й ще залишаються.

Минулого тижня президент Володимир Зеленський заявив країнам «Групи семи» на саміті в Канаді, що «життєво необхідно», аби західні союзники щороку надавали Україні 40 мільярдів доларів бюджетної підтримки, «щоб забезпечити стійкість нашої країни й можливість продовжувати боротьбу».

Наразі західні партнери України фінансують значну частину невійськових витрат держави, зокрема пенсії, охорону здоров’я та освіту, використовуючи доходи від заморожених російських активів за кордоном.

Проте наступного року, за словами українських чиновників, ця допомога покриє лише половину з необхідних 40 мільярдів доларів.

Міністр фінансів Сергій Марченко заявив парламенту цього місяця, що країна має бути готова до ведення бойових дій до кінця 2026 року. Як би там не було, уряд, ймовірно, буде змушений скоротити державні видатки на мільярди.

«Це серйозні цифри», — наголосив Марченко.

Перегляд бюджету чекає й на міжнародні інституції, такі як Міжнародний валютний фонд, який надав Україні близько 16 мільярдів доларів від початку повномасштабного вторгнення. У своїй останній доповіді МВФ зазначив, що «базовий сценарій досі передбачає завершення війни в останні місяці цього року».

«Якщо ці припущення не справдяться, МВФ матиме серйозні проблеми», — попередив президент Київської школи економіки Тимофій Мілованов. — «Підтримка США фактично відсутня. Європейська — обмежена, виділяється лише на рік, а витрати зростають. У таких сценаріях немає стабільності».

«Майже нічого вже не лишилося, що можна було б скоротити, — каже колишній керівник департаменту фінансової стабільності НБУ Віталій Ваврищук. — Ми ж не можемо урізати освіту або медицину! У 2025 році уряд не підвищив мінімальну зарплату, доходи держслужбовців зросли лише незначно».

Швидше за все, за словами Ваврищука, економіка України зросте менш ніж на 3% цього року й наступного: «Але з огляду на всі чинники, картина виглядає не надто обнадійливо».

Українські та міжнародні бізнесмени в Києві кажуть, що покладали надії на швидкий успіх Трампа, але тепер поступово пристосовуються до нових реалій. Хоча прибуток прогнозують лише в ключових галузях, більшість компаній не планують залишати країну.

Багато хто максимально скоротив витрати й реінвестував дивіденди в підтримку своєї присутності в Україні.

«Усі наші чинні та заплановані інвестиції зосереджені виключно за межами України, — сказав один відомий український бізнесмен. — В Україні ми лише підтримуємо діяльність».

«Наша оцінка, моя особиста і моєї компанії, полягає в тому, що в такій ситуації ми проживемо ще щонайменше три роки, — додав він. — Бізнес-план складаємо на рік, але реально плануємо максимум на місяць».

Міжнародні організації, як-от ЄБРР, продовжують виділяти кошти на проєкти в Україні, проте приватні інвестори поки що стримані через ризики безпеки.

«Ми не можемо зібрати необхідного фінансування, — зізнався один західний бізнесмен, що працює в Києві. — Ми спілкувалися з приватними інвесторами. Вони кажуть: “Цікаво, ми хотіли б інвестувати, але тільки після припинення вогню”».

Оскільки Росія продовжує обстріли та просувається на захід, безпека та подальший перебіг конфлікту залишаються головними питаннями для бізнесу.

«Темпи відступу підривають довіру підприємців і їхню готовність інвестувати: усі стежать за зведеннями, скільки квадратних кілометрів ми втратили, — каже він. — Ракети й атаки дронів завдають шкоди бізнесу, викликають паніку, штовхають людей до еміграції і створюють атмосферу вразливості».

Втім, є й позитивні зрушення. Банківський сектор України демонструє надзвичайну стійкість — завдяки реформам, проведеним до повномасштабної війни, і зусиллям НБУ, кажуть експерти.

Процвітає галузь відновлюваної енергетики й біопалива. А українське військове виробництво зросло настільки стрімко, що уряд уже задумується про експорт. Зеленський повідомив журналістам у п’ятницю, що Україна залучила близько 43 мільярдів доларів в оборонну промисловість і планує налагодити виробництво зброї в Європі.

У довгостроковій перспективі найбільший імпульс можуть дати угоди зі США щодо розробки нафти, газу, корисних копалин та інших ресурсів. Після кількох місяців напружених переговорів, які мало не зірвалися через суперечку між Зеленським і Трампом, парламент ратифікував угоду в травні.

«Це справді велика можливість для України, — сказав один високопосадовець. — Ніхто не сприймає угоду як нав’язану чи кабальну. Ми захищали свої інтереси на кожному етапі».

Втім, деякі експерти застерігають: диявол — у деталях. Дві додаткові угоди, які містять усі технічні аспекти безстрокових зобов’язань України, досі не оприлюднені, звернула увагу депутатка від «Європейської солідарності» Ірина Геращенко у соцмережах напередодні ратифікації.

Попри це, угода відкриває «величезні можливості», переконаний Ваврищук, колишній урядовець НБУ.

«Робота ще не завершена, — сказав він. — Ми все ще перебуваємо в точці, звідки можемо рушити в будь-якому напрямку. І все залежить від того, які рішення ухвалить український уряд і як буде діяти влада».