ГУР готує третю атаку на Кримський міст

Ворожі дрони дальньої дії, що пробираються до чергової мети, вже стали звичним видовищем у небі над деякими районами Росії. У ході найбільшого українського наступу на російську територію від часу повномасштабного вторгнення Володимира Путіна два роки тому Україна здійснила серію атак на російські нафтопереробні заводи та порти. У вівторок вона вразила НПЗ та завод з виробництва безпілотників у промисловому регіоні Татарстану (1300 км від кордону).

Тепер ГУР України, яке стоїть за цими ударами, намітло нову мету: 20-кілометровий Кримський міст, що з'єднує Росію з однойменним півостровом. Високопосадовці української військової розвідки заявляють про підготовку третьої атаки на міст, називаючи його руйнування "неминучим".

Для Путіна міст є відчутним нагадуванням про одне з його головних політичних досягнень: «повернення» півострова до складу Росії у 2014 році з використанням секретних російських військ та фіктивного референдуму. Київ у свою чергу вважає його ненависним символом незаконної анексії. Його руйнація зміцнить кампанію зі звільнення Криму та підніме бойовий дух українських військ, які останнім часом поступово здають позиції.

Неясно, як розвиватиметься українська атака, і існують серйозні сумніви щодо того, чи здатний ГУР провести спецоперацію проти настільки добре охоронюваної та очевидної мети. Росія вживає всеосяжних заходів щодо захисту мосту з посиленням протиповітряної оборони та розміщенням "барж-мішеней" як приманку для керованих ракет.

У ГУР впевнені, що найближчим часом міст вдасться вивести з ладу. "Ми зробимо це в першій половині 2024 року", - заявив Guardian один чиновник, додавши, що глава управління Кирило Буданов вже має "велику частину коштів для досягнення цієї мети". Він дотримується схваленого президентом України Володимиром Зеленським плану з "мінімізації" військово-морської присутності Росії в Чорному морі.

За останні п'ять місяців Україна потопила сім десантних катерів та великих кораблів Чорноморського флоту РФ. Останній із них, "Сергій Котов", перекинувся на початку поточного місяця після нічної атаки за участю 10 начинених вибухівкою надводних БПЛА MaguraV5 на південь від Кримського мосту. Представники ГУР назвали це "операцією щодо формування" перед черговим нападом на переправу.

До цього міст двічі атакували та двічі ремонтували. Внаслідок нічного нальоту українських морських дронів у липні минулого року значних збитків було завдано ділянці, що йде паралельно залізничним коліям, яку російська армія використовує для транспортування танків та вантажів. А в жовтні 2022 року під воду обрушилися кілька прольотів мосту через підрив на ньому замінованої вантажівки.

Якщо міст повністю перестане функціонувати, Москві доведеться перевозити військові вантажі через південь України, а саме, через частково підконтрольні їй Херсонську та Запорізьку області. Українські чиновники вважають, що це суттєво обмежить можливості Кремля вести наступальні операції на тлі просування сухопутних військ.

Чиновники вказали, що західна зброя дозволить Україні якнайшвидше зруйнувати міст, а сам Зеленський не залишає спроб переконати Берлін надати йому ракетний комплекс великої дальності "Таурус". Канцлер Німеччини Олаф Шольц поки що на це не погоджується, стверджуючи, що подібний крок рівносильний прямій участі його країни у війні з Росією і загрожує небезпечною ескалацією. Раніше цього місяця прокремлівські російські канали опублікували перехоплену телефонну розмову, в якій високопоставлені німецькі військові обговорюють можливості цієї системи. За оцінками експертів, для руйнування мосту потрібно штук 10-20 ракет.

Заступник Буданова генерал-майор Вадим Скибіцький заявив, що, на його думку, європейські політики даремно побоюються ескалації конфлікту. "Що для нас означає ескалація? Ми воюємо вже два роки. Це щоденна процедура. Росія бомбить нашу територію, вражає електростанції та цивільну інфраструктуру". За його словами, перемога на полі бою наразі неможлива, враховуючи військову перевагу Росії та нестачу в української сторони артилерійських снарядів та винищувачів, тому варіант залишився один: почати вражати цілі у глибокому тилу ворога, у тому числі військову інфраструктуру, пункти бойового управління та промислові об'єкти, що виробляють "зброю та боєприпаси". Київ використав стандартну концепцію НАТО, відому як "центр ваги", — модель, в якій серйозні результати досягаються за допомогою вибору та подальшого усунення кількох ретельно відібраних особливо важливих цілей.

Останніми місяцями ГУР прагне знищити нафтопереробні потужності Росії. Його дрони дальньої дії б'ють зокрема по російськими нафтовими терміналами в рідному місті Путіна Санкт-Петербурзі, більш ніж за тисячу кілометрів від кордону з Україною, а також в Орловській області, Нижньому Тагілі, балтійському порту Усть-Луга.

Зайнявся і Туапсинський нафтопереробний завод на Чорному морі. У п'ятницю газета Financial Times повідомила, що Вашингтон закликав Київ припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі через побоювання зростання світових цін на нафту.

Під час нещодавніх виборів у Росії вибухи пролунали на паливних об'єктах у Орловській та Нижегородській областях, а також у прикордонному районі Білгорода, де проукраїнські російські бойовики в'їхали на російську територію на бронетехніці. Один безпілотник збили під Москвою, як повідомив мер столиці Сергій Собянін.

За словами Скибицького, Україна планувала завдати більше ударів по російським об'єктам, причому не без участі агентів під прикриттям. Деякі з них описуються як "росіяни з українським корінням"; інші як неідеологічні росіяни, завербовані за гроші. Але російські спецслужби вже не сидять склавши руки та адаптують свої методи, додав генерал. Після початку конфлікту уряди західних країн, включаючи Велику Британію, вислали багатьох кадрових офіцерів російської розвідки, які працювали за кордоном під дипломатичним прикриттям.

Минулого місяця очевидним доказом відновлення впевненості у собі Кремля стало вбивство в Іспанії російського пілота, який втік до України. Бригадний генерал Дмитро Тимків, високопосадовець служби безпеки ГУР, заявив, що Максима Кузьмінова попереджали не залишати Україну і не їздити до ЄС, але він не прислухався. Тимків порівняв Україну з пацієнтом, який перебуває на апараті життєзабезпечення і відчайдушно потребує подальшої допомоги. "Ми прив'язані до крапельниці. У нас достатньо ліків, щоб залишитися живими. Але якщо Захід хоче, щоб ми перемогли, нам потрібне повне лікування, — сказав він. — Інакше ми впадемо".

The Guardian , Великобританія