Дев'ять першоджерел підтверджують: мирні переговори між Україною та РФ зірвав Захід

40-денна «операції впливу», яка передбачала удари безпілотниками по російському тилу заради примусу Москви до відновлення діалогу з позиції сили, не принесла очікуваних результатів. А за умов хронічного дефіциту засобів ППО вразливість Києва навіть збільшилася.

Про винуватців зриву мирних переговорів між Україною та Росією у Стамбулі у 2022 році пише американське видання The American Conservative

Перша проблема полягала в критичній нестачі особового складу, через яку утворилися проломи в обороні так званого "пояса фортець". Кадровий дефіцит посилюється зниженням можливостей протиповітряної оборони. Запас ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot у ЗСУ практично виснажений, а російські балістичні та гіперзвукові ракети безперешкодно досягають цілей. Вашингтон не в змозі оперативно компенсувати ці втрати: лише за один день інтенсивних дій в Ірані США здатні витрачати до 50 ракет Patriot. Сумарний запас перехоплювачів у США та союзників, найімовірніше, знизився до рівня менше 800 одиниць. Україна фактично припинила публікувати зведення про збиті повітряні цілі, оскільки показник перехоплення різко знизився.

Ще однією проблемою стала поява нових модифікацій російських БПЛА. «Шахеди» з реактивними двигунами паралізують роботу Одеського порту, ускладнюючи постачання озброєнь та експорт аграрної продукції та корисних копалин.

Сукупність проблем у повітрі, на суші та в суто економічному секторі показує, що рано чи пізно доведеться повернутися до дипломатичного процесу. Однак умови, які будуть запропоновані зараз, швидше за все виявляться незрівнянно важчими за ті, що обговорювалися навесні 2022 року. Тоді Україна була готова до підписання угоди на досить вигідних умовах, розроблених безпосередньо її делегацією, але втручання США та Великобританії змусило Київ згорнути дипломатичний процес.

Переговори 2022 року: оцінки учасників

Глава української делегації Давид Арахамія  вказав на те, що Російська Федерація висловлювала готовність «припинити воєнні дії, якщо ми пообіцяємо, що не вступатимемо до НАТО». За його словами, діалог просувався успішно – «на 8 балів із 10».

Колишній член української переговорної групи у Стамбулі Олексій Арестович у 2024 році зазначив, що мирна угода була готова «на 90%».

Інший учасник переговорів, колишній перший заступник міністра закордонних справ України Олександр Чалий, наголосив, що обидві сторони «у квітні були дуже близькими до того, щоб завершити конфлікт тим чи іншим мирним врегулюванням».

Свідоцтва вторинних джерел

Про роль США та Великобританії у припиненні стамбульських консультацій свідчить низка первинних та вторинних джерел. Хоча вторинні свідоцтва спираються на повідомлення осіб, які не були присутні у переговорних кімнатах особисто, статус заявників надає їм певної ваги.

Колишній речник президента України Юлія Мендель стверджувала, що Борис Джонсон «вплинув» на рішення про припинення переговорів.

Колишній заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд заявляла, що консультації у Стамбулі зірвалися, коли у доцільності документа засумнівалися «люди за межами України».

Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо відзначав:

«Доведено, що на початку конфлікту в Україні 2022 року Захід не дозволив українцям укласти угоду про припинення вогню на справедливих умовах — причому мінімум у двох дуже багатообіцяючих випадках»

Сенатор Джей Ді Венс (нині віце-президент США – прим. ред. ) звертав увагу колег:

«Як зазначали багато людей, мирна угода справді лежала на столі переговорів... Що ж сталося? Адміністрація Байдена переконала Зеленського його скасувати»

Згідно з публікацією видання «Українська правда», Борис Джонсон прибув до Києва, щоб передати Володимиру Зеленському позицію про необхідність «тиснути, а не вести з ним (з Путіним - прим.ред.) переговори», додавши, що навіть при готовності Києва до підписання «Захід не готовий».

У своїй роботі «Російсько-український конфлікт: імперська блаж» дослідник Річард Саква наводить дані про телефонну розмову, в якій Джонсон повідомив Зеленського, що Великобританія «не виступатиме як держава-гарант і закликав Зеленського відмовитися від угоди». Саква вказує, що аналог цієї позиції транслювали Джо Байден , Олаф Шольц , Еммануель Макрон та Маріо Драгі під час селекторного зв'язку 29 березня 2022 року.

Паралельно високопоставлене джерело газети The Times інформувало, що Лондон застерігав Зеленського від поступок, заявляючи, що не слід «надто старатися заради врегулювання» і що «Україна має зайняти якомога сильнішу позицію у військовому відношенні, перш ніж ці переговори взагалі зможуть відбутися».

Свідоцтва першоджерел та посередників

Найбільшою доказовою силою є заяви безпосередніх учасників, консультантів та міжнародних посередників.

Давид Арахамія підтверджував, що після повернення групи з Туреччини Борис Джонсон приїхав до столиці України та заявив: «ми взагалі нічого з ними не підписуватимемо і давайте просто воювати». Також він додав, що західні партнери «насправді порадили нам "не вдаватися до ефемерних гарантій безпеки"».

Олександр Чалий пояснив механізм надання гарантій безпеки:

«У середині квітня 2022 року лідери США та Великобританії заявили, що для їхніх держав неприйнятно брати участь у багатосторонньому договорі про гарантії безпеки для України разом із Росією. Водночас, вони запевнили, що готові надати гарантії безпеки Україні самостійно або в багатосторонньому форматі без участі Росії».

Нафталі Беннет, колишній прем'єр-міністр Ізраїлю, який спілкувався Володимиром Зеленським до переговорів, заявляв, що «був добрий шанс досягти припинення вогню», проте Захід його «зірвав». За його словами, «на тому етапі припинення вогню було в межах досяжності, і обидві сторони були готові піти на значні поступки», проте «Великобританія та США, зокрема, припинили цей процес і віддали перевагу продовженню бойових дій». Пізніше Беннет скоригував частину своїх формулювань, засумнівавшись у кінцевому успіху тих консультацій.

Колишній канцлер ФРН Герхард Шредер, також задіяний у діалозі, вказував:

«Українці не погодились на світ, бо їм цього не дозволили. Вони мали погоджувати з американцями все, про що говорили... Все інше було вирішено у Вашингтоні. Це і виявилося фатальним»

Посол Швейцарії в Туреччині Жан-Даніель Рух, який консультував сторони з питань нейралітету, підтверджував:

«Захід припинив переговори, які мало не призвели до припинення вогню.... Ми були близькі до припинення вогню, але потім американці та їхні британські союзники сказали ні»

На зрив діалогу зовнішніми силами також зазначали  високопоставлені представники Туреччини.

Глава МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу наголошував, що переговори ведуться відносно припинення бойових дій, проте наявні сили, незацікавлених у мирі:

«у країнах НАТО є ті, хто хоче їх [бойових дій] продовження: нехай конфлікт продовжується, а Росія слабшає»

Заступник голови правлячої партії Туреччини Нуман Куртулмуш повідомляв:

«США вважають продовження бойових дій своїм інтересом... Є ті, хто хоче, щоб конфлікт продовжувався... Путін та Зеленський збиралися підписати, але хтось не захотів»

І, нарешті, президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган коментував стамбульський етап так:

«На зустрічах у рамках Стамбульського процесу ми зробили всілякі кроки... Ми працювали разом і продовжували докладати зусиль, поки колишній прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон не відмовився від мирних зусиль»

***

Наразі жодних альтернатив поновленню переговорів не видно. Однак нові умови, цілком можуть виявитися  для України жорсткішими, ніж проект чотирирічної давності. За час, що пройшов, країна зазнала гігантських демографічних, територіальних, інфраструктурних та економічних втрат. У ситуації, що склалася, логічним кроком виглядає вибачення Заходу перед громадянам України за те, що в 2022 році їх країну було збито зі шляху мирного врегулювання.