Чиї ракети впали в Польщі і що означає реакція НАТО

Щойно у вівторок стихли масовані обстріли України з боку Росії, як надійшла гучна новина з Польщі.

Місцеві ЗМІ заявили, що дві ракети впали в поле села Пшеводув Хрубешівського повіту Люблінського воєводства, за п'ять кілометрів від кордону з Україною. Загинули двоє людей.

Далі була низка заяв з України, Польщі, країн ЄС, США.

Київ і низка країн Балтії відразу заявили, що ракети російські і потрібна жорстка відповідь. Але в США це, по суті, спростували, а потім президент Польщі сказав, що ракета, швидше за все, українська. Про це заявив і генсек НАТО Столтенберг.

Оперативні спростування російського походження ракети з боку НАТО, США і навіть Польщі показали, що до ескалації у відносинах із РФ Захід переходити не готовий (не кажучи вже про вступ у війну з нею за 5-ю статтею). Що саме собою примітний момент, на тлі наполегливих чуток у західних ЗМІ про прагнення Вашингтона та західноєвропейських країн підштовхнути Україну до пом'якшення позиції щодо переговорів з Росією.

Обстріл Польщі: що відомо

Близько пів на дев'яту вечора 15 листопада надійшло офіційне повідомлення, що прем'єр Польщі Матеуш Моравецький скликав термінову нараду Комітету уряду з безпеки та оборони.

Підставою для засідання став прикордонний інцидент.

За даними польських ЗМІ, на територію Польщі, в одне із сільськогосподарських угідь, потрапили дві ракети. Подробиці опублікувало видання Polsat News. Журналісти з'ясували, що близько 16 години до поліції надійшло повідомлення про вибух у Пшеводові біля кордону з Україною.

Уточнювалося, що відомо про двох загиблих та знищений трактор. Сам вибух стався на зерносушарці. Серед іншого знищено елементи місцевої інфраструктури.

Із заявою виступив речник уряду Петро Мюллер. Він повідомив ЗМІ про "кризову ситуацію" і закликав не публікувати неперевірену інформацію.

Пізно ввечері ракетний удар підтвердило польське МЗС. За даними дипломатів, у вказаному населеному пункті "упала ракета російського виробництва, внаслідок чого загинули двоє громадян республіки Польща".

Водночас президент Анджей Дуда зазначив, що керівництво республіки не має точної інформації, чиї ракети впали на її території.

Перша реакція України та світу 

Україна, що сталося в Польщі, прокоментувала того ж вечора на найвищому рівні.

"Російські ракети вдарили по Польщі, на території нашої дружньої країни. Загинули люди. Прийміть, будь ласка, співчуття від усіх українських братів!" - Заявив Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні.

Президент заявив, що "терор не обмежується нашими державними кордонами" і було питанням часу, коли б "російський терор пішов далі".

Він сказав, що бити територією НАТО — "це дуже суттєва ескалація" і вказав, що "потрібно діяти", ім'я на увазі, ймовірно, що діяти потрібно тепер уже безпосередньо самому Альянсу.

Подібне повідомлення зробив і голова Офісу президент Андрій Єрмак. "Як і казав раніше - вони не думають зупинятися в Україні", - написав він у Telegram.

Паралельно як мінімум три держави-члени ЄС також звинуватили РФ.

Міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс заявив, що ракети РФ "впали на територію НАТО". Також відреагувала і Естонія. "Останні новини з Польщі викликають занепокоєння. Ми тісно консультуємося з Польщею та іншими союзниками. Естонія готова захищати кожну п'ядь землі на території НАТО", - заявив офіційний Таллінн.

Глава Міноборони Словаччини слідом за ними заявив, що "нерозсудливість Росії виходить з-під контролю".

Дані про російську ракету поширили і деякі західні агентства з посиланням на джерела в американській розвідці.

Офіційний Вашингтон висловився менш емоційно. Увечері у вівторок представник Міноборони США заявив, що Пентагон не має підтвердження повідомлень про падіння двох російських ракет у Польщі, повідомила журналістка Politico Лара Селігман.

У Держдепартаменті зазначили, що "беруть час", щоб розібратися із ситуацією в Польщі. Вказали, що зараз Вашингтон разом із Варшавою займаються збором даних щодо інциденту.

У Держдепі доповнили, що США готові "встати поруч" із союзниками по НАТО, але поки що не хочуть обговорювати гіпотетичні сценарії і не прагнуть ескалації ситуації. А подальші кроки робитимуться за підсумками збору додаткової інформації.

Настала і реакція з Росії. У Москві всі звинувачення назвали "навмисною провокацією з метою ескалації обстановки".

Ближче до півночі з'явилася інформація, що президент Польщі Анджей Дуда поговорив телефоном спочатку з Байденом, а потім із Зеленським. Було оголошено, що вранці 16 листопада на Балі, де триває саміт G20, відбудеться екстрена зустріч країн НАТО.

Що заявили на Балі

Після зустрічі країн Північноатлантичного Альянсу із заявами про те, що сталося, висловилися президент США Джо Байден і турецький лідер Реджеп Ердоган.

"Є попередня інформація. Я не хочу цього говорити, поки ми не проведемо повне розслідування. Але малоймовірно, що її (ракету — Ред.) випустили з Росії, але ще подивимося", - сказав Байден.

Ердоган, у свою чергу, зазначив: "Дані показують, що Росія ні до чого в інциденті з падінням ракети на території Польщі".

Приблизно в цей час пішли інсайди іноземних ЗМІ.

Агентство Associated Press з посиланням на чиновників США повідомило, що у Польщі впала ракета української ППО.

"Троє офіційних осіб США заявили, що, за попередніми оцінками, ракета була випущена українськими військами по російській ракеті, що наближається, під час нищівного залпу по електроінфраструктурі України у вівторок. Чиновники говорили на умовах анонімності, оскільки вони не уповноважені обговорювати це питання публічно", - повідомило агенція.

У міноборони РФ кажуть, що вчора завдавали удару "не ближче 35 км від українсько-польського кордону". Також там заявили, що опубліковані польськими ЗМІ фото вказують на те, що уламки належать українській ракеті С-300.

Російські військові телеграм-канали як докази того, що в Польщі впала ракета ППО С-300, порівняли кадри перфорації в уламках ракети, виявлених у Польщі, з ракетою 5В55 комплексу С-300.

За підсумками цю версію офіційно підтвердив польський президент Анджей Дуда. Він заявив, що з високою ймовірністю це була ракета української ППО, і ознак навмисної атаки в цьому не було.

"Є багато вказівок, що це була ракета ППО, яка, на жаль, впала на територію Польщі", - сказав Дуда.

Про це сказав і генсек НАТО Столтенберг. Він заявив, що, за попередньою інформацією, у Польщі впала ракета української ППО. І немає підтверджень, що інцидент мав навмисний характер.

Офіс президента України випустив коментар після повідомлень про те, що у Польщі впала українська, а не російська ракета.

"Тільки Росія несе відповідальність за війну в Україні і масовані ракетні удари. За ризиками, що швидко зростають, для прикордонних країн стоїть тільки Росія. Не потрібно шукати виправдань і відкладати ключові рішення. Європі пора "закрити небо над Україною". Для вашої ж безпеки теж", – заявив радник голови ВП Михайло Подоляк.

Позицію про вину Росії озвучили й низка західних країн.

Німеччина, Британія та Нідерланди, а також генсек НАТО заявили, що якби не російський обстріл, то українська ракета взагалі не залетіла б на територію Польщі.

Загалом реакція української влади на заяви про те, що до Польщі залетіла ракета ППО, була неоднозначною.

Арестович побачив у цьому навіть позитив.

"Вся політична та суспільна культура Заходу стоїть на здатності розрізняти і чітко встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. Навіть якщо двоє польських громадян загинули (наші співчуття!) від падіння української ракети ППО (що все ще є попередньою версією), всі чудово розуміють, що було причиною - ракетні обстріли України Російською Федерацією. А значить і вина, нехай непряма, на ній. Це не означає ударів по російських цілях з боку НАТО. Але це точно означає розширення наших можливостей для таких ударів. І це - плюс", - написав Арестович.

А ось секретар РНБО Данилов з "українською версією" ракетного удару не погодився і зажадав надати інформацію, на підставі якої НАТО та Варшава заявили, що у Польщі впала українська ракета.

"Виступаємо за спільне вивчення інциденту з падінням ракети в Польщі. Готові передати докази російського сліду, які є у нас. Очікуємо від партнерів інформацію, на підставі якої було зроблено висновок про те, що йдеться про ракету ППО", - написав Данилов у Twitter.

Також він заявив, що Україна просить невідкладно надати доступ до місця вибуху представникам Міноборони та Держприкордонслужби.

П'ятої статті не буде

Одразу після звісток про вибухи в соцмережах почали обговорювати, якою може бути відповідь Польщі та НАТО. Багато хто вважав, що Альянс може задіяти 5 статтю Північноатлантичного договору, за якої активується механізм загальної військової відповіді на зовнішні загрози.

Але після того, як стало зрозуміло, що ракета швидше за все українська ці розмови припинилися.

При цьому на Заході вже почали говорити, що навіть якби ракети були випущені РФ, то й у цьому випадку 5-та стаття навряд чи могла бути застосована. Стаття передбачає, що напад на одного учасника НАТО є нападом на всіх його членів та викликає відповідь усіх держав - членів Союзу. Рішення про застосування 5 статті НАТО ухвалюється після консультацій між учасниками блоку.

У разі введення в дію статті 5 держави-члени можуть надавати будь-яку допомогу, яку вважають за доцільну відповідно до обставин. Це обов'язок кожної країни.

Допомога надаватиметься у координації з іншими членами НАТО. Йдеться необов'язково про військову допомогу. Її характер може залежати від матеріальних ресурсів кожної з держав-учасниць.

Один із прикладів роботи 5 статті – після терористичних атак у США 11 вересня 2001 року. Тоді заходи з колективної оборони включали активніший обмін розвідданими, допомогу Сполученим Штатам у питанні патрулювання повітряного простору тощо.

При цьому, за даними, сьогодні опублікованим агентством Bloomberg, падіння ракети не може бути приводом для 5-ї статті. Потрібно довести саме агресію третьої сторони, а не НП чи помилку.

Також з посиланням на французького чиновника видання повідомило, що статтю 5 не було б автоматично запущено, навіть якби було доведено, що за інцидентом з ракетою, що впала в Польщі, стоїть Росія. Агентство зазначило, що ніхто не хоче ескалації ситуації з Москвою.

І це, по суті, головний висновок із усієї ситуації. Вона показала, що НАТО не готове втягуватись у пряме протистояння з Москвою. Особливо тут показовою є позиція Польщі, яка найбільш жорстко виступає проти Путіна, але цього разу Варшава була дуже стримана.

Хоча, зрештою, Росію все одно багато західних лідерів засудили, заявивши, що Україна пустила ракети, захищаючись від російських ударів. Але це, природно, не є загрозою вступу у війну.

Тобто Захід демонструє, що, як мінімум, хоче утримати конфлікт на нинішньому рівні ескалації - а можливо, і загасити його. Принаймні про такі настрої останнім часом дедалі частіше пише західна преса.

strana.news