«Головна проблема – це війна», - голова Веснянської громади

Війна торкнулася в Миколаївській області практично кожної людини, кожної сім'ї, кожної громади та кожного населеного пункту. Містам і селам дісталися наслідки у вигляді зруйнованих та пошкоджених будівель, а також відтоку робочої сили, що неминуче відбилося на економіці.

Випробувала на собі всі тяготи війни і громада з центром у населеному пункті з гарною та теплою назвою – Весняне. Веснянська громада – це практично передмістя Миколаєва. Через неї пролягає траса М-14, і кожен мандрівник, що прямує транзитом через Миколаїв до Одеси, Южного, Коблевого чи Очакова, неминуче проїжджає через Весняне. Весняне являє собою затишне селище, розташоване за пару кілометрів на захід від Варварівки, і, не знаючи Миколаєва, можна навіть припустити, що це один із мікрорайонів обласного центру.

Знають миколаївці і про села Кір'яківка, Сливине, Петрово-Солониха, також розташовані поряд з Миколаєвом, – всі вони є частиною Веснянської громади. Загалом до її складу входить 18 населених пунктів, у громаді проживає 9 тис. жителів, що робить її однією з найбільших сільських громад сучасного (після укрупнення) Миколаївського району. (Для порівняння: у Сухоєланецькій та Радсадівській громадах, про які «Новини-N» писали раніше, проживає близько по 5 тисяч осіб).

 

 

З початком війни Веснянська громада виявилася досить близькою до лінії фронту і теж зазнала обстрілів. Чотири обстріли було у селі Весняне – адміністративному центрі громади. Причому один із «прильотів» припав на агропідприємство, розташоване поряд із населеним пунктом. Також був «приліт» до села Петрово-Солониха.

– Була одна ракета, все інше – РСЗВ, – розповів «Новинам-N» голова громади Леонід Мухарський. - Було пошкоджено приватні будинки, причому деякі – значно: і стіни, і вікна, і покрівля повністю зруйновані. Другий «приліт» припав за 50 метрів від школи, де поряд знаходилися багатоповерхові будинки. Пошкодило дахи, повибивало вікна. Найбільше постраждала школа. Дісталося також дитячому садочку, клубу. Дах вікна ми ремонтуємо за рахунок бюджетних коштів, ще 50% – дає облдержадміністрація.

Ремонт дахів та встановлення нових вікон, як пояснив Леонід Мухарський, провадиться коштом з різних бюджетів — і державного, і обласного, і бюджету громади. Усі роботи, включаючи проєкт, коштували 10,5 млн грн.

- Нині за програмою ООН роблять покрівлю у Веснянському дитячому садку. Будинок культури, де теж дах був побитий, ми вже робили самотужки, - розповів Мухарський. – Люди теж відновлювали своє житло. Хтось за рахунок фондів, хтось самотужки. Сільська рада надавала допомогу і районна адміністрація нам допомагала. OSB, плівкою закрили вікна. Таким чином ми й долали всі ці труднощі.

 

 

Як уже зазначалося, в громаді проживає 9 тис. жителів. Тих, хто виїхав після початку війни, виявилося небагато – 200-300 осіб. Більшість із них уже повернулися. Громада дала прихисток і деяким переселенцям, що приїхали з місць, які опинилися під окупацією або в зоні активних бойових дій.

- Є проблеми із водою, з електрикою – постійні пориви, відключення. На території колишньої Кір'яківської сільради постійні проблеми з напругою. Як правило, вона низька, і через це не працюють водяні насоси, а люди страждають від проблем із водопостачанням. Не хочу сказати, що проблема з водою виникає щодня, але люди можуть сидіти без води досить довго – буває, по 11, по 12 годин. І ми нічого не можемо з цим зробити.

Ця проблема загострилася саме з настанням війни та пов'язана з посиленням перебоїв з електропостачанням по всій країні, які почалися у 2022 році у зв'язку з обстрілами об'єктів енергетичної інфраструктури. На насоси поставили частотні перетворювачі, які дозволяють відключати їх у разі стрибків напруги. Це допомогло, але не повністю – за рік згоріло десять насосів.

– Ми вже купили трансформатор, хочемо його встановити на свердловині та подивитися, чи вирішить це проблему з низькою напругою, – сподівається голова громади.

 

 

З початком війни багато підприємств громади призупинили свою роботу. Наразі працюють уже практично всі, але «податки вже не ті», у фінансовому сенсі стало важко. Ці складнощі пов'язані не так з виробництвом продукції, як з її реалізацією, оскільки практично всі підприємства у Веснянській громаді працюють в аграрному секторі.

Підприємства також стикаються з проблемою нестачі робочих рук, оскільки багато чоловіків мобілізували. На питання про головні проблеми громади її голова відповідає, не замислюючись: війна. Усі тяготи, що лягли на плечі громади, пов'язані з війною і є її наслідками.

Незважаючи на це, громада живе, функціонує та виконує свої зобов'язання перед жителями. Є й позитивні зрушення. Так, за словами Леоніда Мухарського, 2023 року було зроблено більше, ніж 2022-го. Насамперед, це ремонт доріг.

 

 

Хорошим джерелом наповнення бюджету нещодавно був податок, який надходив від забезпечення військових. Але не всі ці гроші громада витрачала на себе – частина йшла, знову ж таки, на фінансування потреб військових, які перебували на території громади та виконували завдання щодо її оборони.

- Зі 100% податків, які нам надходили, ми 30% віддавали на військову частину, 70% нам залишалося на розвиток – на школи, на дитячі садки. Військові самі висловили нам таку пропозицію, і це було вигідно і їм, і нам. І самі вони були спокійні, бо знали, що й у них на їхні завдання кошти є, і надходять вони щомісяця, – каже Леонід Мухарський.

 

 

 

Велику допомогу громаді надали міжнародні партнери України. Для мешканців вона надійшла у вигляді «гуманітарки», яку вони отримували, а для комунальних служб – у техніці, що допоможе їм виконувати свої функції оперативніше та ефективно.

– Дали нам і сміттєвоз, і автомобіль, який буде працювати як швидка допомога, зараз ми його оформляємо, – зазначає голова громади. – Багато було продовольчої допомоги, а також матеріалів, які ми використали для ремонту пошкоджених будівель.

Загалом жителі Веснянської ОТГ вірять, що все буде добре, і після перемоги всі зруйновані та пошкоджені об'єкти відбудують наново – головне, що є бажання та підтримка небайдужих.