«Головна проблема – це війна», - голова Веснянської громади

Війна в Миколаївській області торкнулася практично кожної людини, кожної родини, кожної громади й кожного населеного пункту. Міста та села зазнали наслідків у вигляді зруйнованих і пошкоджених будівель, а також відтоку робочої сили, що неминуче позначилося на економіці.

Усі тяготи війни відчула на собі й громада з центром у населеному пункті з красивою та теплою назвою – Весняне. Веснянська громада – це фактично передмістя Миколаєва. Через неї проходить траса М-14, і кожен мандрівник, який прямує транзитом через Миколаїв до Одеси, Південного, Коблевого чи Очакова, неминуче проїжджає через Весняне. Весняне – це затишне селище, розташоване за кілька кілометрів на захід від Варварівки, і, не знаючи Миколаєва, можна навіть припустити, що це один із мікрорайонів обласного центру.

Миколаївцям добре відомі й села Кир’яківка, Сливине, Петрово-Солониха, які також розташовані поруч із Миколаєвом, – усі вони є частиною Веснянської громади. Загалом до її складу входить 18 населених пунктів, у громаді проживає 9 тисяч мешканців, що робить її однією з найбільших сільських громад сучасного (після укрупнення) Миколаївського району. (Для порівняння: у Сухоєланецькій та Радсадівській громадах, про які «Новини-N» писали раніше, проживає близько 5 тисяч осіб у кожній.)

 

З початком війни Веснянська громада опинилася досить близько до лінії фронту й також зазнала обстрілів. Чотири обстріли сталися в селі Весняне – адміністративному центрі громади. Причому один із «прильотів» припав на агропідприємство, розташоване поруч із населеним пунктом. Також був «прильот» у селі Петрово-Солониха.

- Була одна ракета, все інше – РСЗВ, - розповів «Новинам-N» голова громади Леонід Мухарський. - Було пошкоджено приватні будинки, причому деякі – суттєво: і стіни, і вікна, і покрівля зруйновані повністю. Другий «прильот» стався за 50 метрів від школи, поруч були багатоповерхові будинки. Пошкодило дахи, повибивало вікна. Найбільше постраждала школа. Дісталося також дитячому садку, клубу. Покрівлі й вікна ми ремонтуємо за рахунок бюджетних коштів, ще 50% дає обласна державна адміністрація.

Ремонт покрівель і встановлення нових вікон, як пояснив Леонід Мухарський, здійснюється за кошти з різних бюджетів – державного, обласного та бюджету громади. Усі роботи, включно з проєктуванням, обійшлися у 10,5 млн грн.

- Наразі за програмою ООН роблять покрівлю у Веснянському дитячому садку. Будинок культури, де також була пошкоджена покрівля, ми вже відремонтували власними силами, - розповів Мухарський. - Люди теж відновлювали своє житло: хто за рахунок фондів, хто власними силами. Сільська рада надавала допомогу, і районна адміністрація нам допомагала. OSB-плити, плівка, щоб закрити вікна. Так ми й долали всі ці труднощі.

 

Як уже зазначалося, у громаді проживає 9 тисяч мешканців. Тих, хто виїхав після початку війни, було небагато – 200–300 осіб. Більшість із них уже повернулися. Громада також прихистила певну кількість переселенців із територій, що опинилися під окупацією або в зоні активних бойових дій.

- Є проблеми з водою, з електропостачанням – постійні пориви, відключення. На території колишньої Кир’яківської сільради – постійні проблеми з напругою. Зазвичай вона низька, і через це не працюють водяні насоси, люди страждають від перебоїв із водопостачанням. Не хочу сказати, що проблеми з водою щодня. Але люди можуть залишатися без води досить довго – буває по 11–12 годин, і ми нічого не можемо з цим зробити.

Ця проблема загострилася саме з початком війни й пов’язана з посиленням перебоїв в електропостачанні по всій країні, які розпочалися у 2022 році через обстріли об’єктів енергетичної інфраструктури. На насоси встановили частотні перетворювачі, які дозволяють вимикати їх у разі стрибків напруги. Це допомогло, але незначно – за рік згоріло десять насосів.

- Ми вже придбали трансформатор, хочемо встановити його на свердловині й подивитися, чи вирішить це проблему низької напруги, - сподівається голова громади.

 

З початком війни багато підприємств громади призупинили свою роботу. Нині працюють уже майже всі, але «податки вже не ті» – у фінансовому плані стало важко. Ці труднощі пов’язані не стільки з виробництвом продукції, скільки з її реалізацією, адже практично всі підприємства Веснянської громади працюють в аграрному секторі.

Підприємства також стикаються з проблемою нестачі робочих рук, оскільки багато чоловіків мобілізовані. На запитання про головні проблеми громади її очільник відповідає, не замислюючись: війна. Усі труднощі, що лягли на плечі громади, пов’язані з війною та є її наслідками.

Попри це громада живе, функціонує й виконує свої зобов’язання перед мешканцями. Є й позитивні зрушення. Так, за словами Леоніда Мухарського, у 2023 році було зроблено більше, ніж у 2022-му. Насамперед ідеться про ремонт доріг.

 

Непоганим джерелом наповнення бюджету донедавна був податок, який надходив від забезпечення військових. Але навіть не всі ці кошти громада витрачала лише на себе – частина, знову ж таки, спрямовувалася на фінансування потреб військових, які перебували на території громади та виконували завдання з її оборони.

- Із 100% податків, які до нас надходили, ми 30% віддавали військовій частині, 70% залишалося нам на розвиток – на школи, дитячі садки. Самі військові запропонували такий варіант, і це було вигідно і їм, і нам. Вони були спокійні, бо знали, що і на їхні завдання кошти є, і надходять вони щомісяця, - каже Леонід Мухарський.

 

Велику допомогу громаді надали й міжнародні партнери України. Для жителів це вилилося в гуманітарну допомогу, а для комунальних служб – у техніку, яка допоможе їм виконувати свої функції швидше й ефективніше.

- Надали нам і сміттєвоз, і автомобіль, який працюватиме як швидка допомога, зараз ми його оформлюємо, - зазначає голова громади. - Було багато продовольчої допомоги, а також матеріалів, які ми використовували для ремонту пошкоджених будівель.

Загалом мешканці Веснянської ОТГ вірять, що все буде добре, і після перемоги всі зруйновані та пошкоджені об’єкти буде відбудовано заново — головне, що є бажання й підтримка небайдужих.