Названі правила першої допомоги при непритомності

Непритомність починається з запаморочення, почуття нудоти, потемніння в очах, дзвону у вухах та слабкості в ногах.

Непритомність - це короткочасна втрата свідомості через порушене кровопостачання головного мозку. Для повної втрати свідомості досить раптового припинення мозкового кровотоку на 6-8 секунд, повідомляє  РБК-Україна .

Найчастіше непритомність починається з запаморочення, почуття нудоти, потемніння в очах, дзвону у вухах і слабкості в ногах. Якщо ви відчули щось подібне, то щоб не допустити втрати свідомості, рекомендується лягти таким чином, щоб голова була нижчою за тулуб, а ноги вищі. Коли немає можливості лягти, слід сісти і, схилившись уперед, опустити голову між ніг якнайнижче, щоб до неї надходила кров.

Види непритомності: 

• рефлекторний, через страх, біль, спеку або задуху;
• ортостатичний, при різкому переході у вертикальне положення;
• кардіогенний, при захворюваннях серця чи судин, а також через порушення серцевого ритму. 

При непритомності забезпечити людині горизонтальне стійке становище. Підняти ноги вище та збільшити доступ кисню. По можливості дати випити води.

Промацати пульс двома пальцями на шиї (у проекції сонної артерії) та послухати дихання. Переконавшись у їх наявності, потрібно спробувати привести потерпілого до тями: потерти вушні раковини, віскі, пальці рук, злегка поплескати по щоках, оббризкати обличчя людини холодною водою, піднести до носа ватку або хустку, змочену нашатирним спиртом (аміак) – 1-2 см. від носа (не давати нюхати нашатир дітям!).

Якщо дихання та пульс відсутні, необхідно приступити до серцево-легеневої реанімації – робимо непрямий масаж серця та штучне дихання («рот у рот»). Викликати негайно швидку допомогу.

Після раптової втрати свідомості, особливо якщо це повторний випадок, слід звернутися за медичною допомогою. Може знадобитися консультація терапевта, кардіолога, невролога. Крім цього, важливо пройти обстеження: холтерівське моніторування, записати ЕКГ та провести МРТ головного мозку. А також дослідити рівень цукру, заліза та гормонів щитовидної залози.