На Марсі виявлено дещо, що вказує на існування життя: учені спантеличені

Марсохід Curiosity виявив у кратері Гейл на Марсі постійний потік метану, який виходить з-під поверхні планети. Він з'являється в різний час доби, а також його рівень змінюється від сезону до сезону. Вчені спантеличені щодо того, що ховається в надрах Червоної планети, адже метан на Землі виділяють живі істоти. Результати нового дослідження були опубліковані в журналі JGR Planets, пише Daily Mail.

Метан — це найвідоміша молекула на Землі, яка складається з одного атома вуглецю та чотирьох атомів водню. Зазвичай метан є ознакою життя, адже цей газ виділяють тварини після перетравлення їжі. Хоча справжнє позаземне життя на Марсі ще не виявили, усе ж науковці вважають, що джерело метану ховається десь під поверхнею, але що це за джерело, поки що залишається загадкою.

Поки що марсохід Curiosity виявив єдине місце в кратері Гейл, де на поверхню виходить постійний потік метану, як показують проаналізовані дані за кілька років.

Автори дослідження провели експеримент, за допомогою імітації марсіанського ґрунту, щоб з'ясувати, що відбувається на Марсі. За словами вчених, протягом довгого часу з надр планети на поверхню, вкриту пилом, піднімаються солі, які називаються перхлоратами, і на Марсі їх дуже багато. Це токсичні речовини, і вони розташовані в кризі під поверхнею Червоної планети.

Через те, що на Марсі дуже тонка атмосфера, перхлорати випаровуються дуже повільно. Коли ця сіль проникає через марсіанський пил, частина її там залишається. Коли в пилу накопичується достатня кількість солі, вона утворює свого роду оболонку. Водночас, коли виходить соляна пара, то виходить і метан. Але звідки він береться, учені поки що не знають.

Автори дослідження припускають, що метан може бути ув'язнений у затверділу сіль і виходить назовні тільки під час підвищення температури на Марсі. Можливо, джерелом метану є позаземні живі організми, а може бути щось інше, але в будь-якому разі це джерело приховане під поверхнею.

Як показав експеримент, для створення соляної оболонки в марсіанському ґрунті необхідно від 3 до 13 днів, і навіть низька концентрація перхлоратів дає змогу створити тверду сіль. Ця оболонка може утримувати метан тривалий час. Коли підвищується температура на Марсі, оболонка руйнується, і метан потрапляє в атмосферу, де його й зафіксували прилади марсохода.