Хвороба Паркінсона: Лікарі розвінчали міфи

11 квітня – Всесвітній день боротьби із хворобою Паркінсона. Вона має чи не найбільші темпи поширення з-поміж неврологічних захворювань. За оцінками експертів, у світі налічується понад 4 млн пацієнтів. А до 2040 р. їхня кількість сягне 14,2 млн, оскільки людство стрімко старіє.

В Україні тим часом, за даними НСЗУ, нараховується 56 135 людей зі встановленою хворобою Паркінсона. Кожного року про цей діагноз дізнаються від лікарів майже 2,5 тисяч українців.

Наразі хвороба Паркінсона є невиліковною. Всі наявні методи лікування спрямовані на полегшення її симптомів. Водночас про це захворювання побутує і чимало міфів. Їх розвінчує лікар-невролог Юлія Карпенюк.

Міф 1. ХП швидко призводить до інвалідного візка

Швидке прогресування порушень ходи, що потребує застосування інвалідного візка в перші 5 років захворювання є “червоним прапорцем” для ХП і змушує задуматись чи вірно поставлений діагноз і чи справді у пацієнта ХП.

У більшості випадків спостерігається повільний темп прогресування хвороби. Велику роль в цьому зіграло введення в клінічну практику препаратів леводопи (1950-1960-ті роки), що покращило якість і тривалість життя пацієнтів.

Міф 2. ХП обов’язково закінчиться хворобою Альцгеймера

Хвороба Паркінсона і хвороба Альцгеймера – це два різних захворювання і дуже рідко поєднуються в одного пацієнта. У 24-31% пацієнтів на пізніх стадіях ХП може спостерігатись деменція (порушення пам’яті).

Міф 3. Від хвороби Паркінсона швидко помирають

Вкрай рідко ХП є безпосередньою причиною смерті, найчастіше до смерті призводить супутня патологія (пневмонія, серцево-судинні захворювання, онкологічні хвороби тощо).

Міф 4. Якщо рано приймати леводопу, то хвороба швидко прогресуватиме

У багатьох дослідженнях було доведено, що препарати леводопи не спричиняють прогресування ХП. Дане захворювання має стадії, які наступлять незалежно від прийому препаратів. І навпаки, своєчасно розпочате лікування продовжує тривалість життя пацієнта з ХП більш ніж на 5 років. А також, що не менш важливо, якість життя пацієнтів, які мали ранній початок лікування препаратами леводопи та іншими протипаркінсонічними препаратами, значно вищий. КОЛИ і ЯКІ препарати слід приймати повинен вирішити лікар невролог, врахувавши симптоми пацієнта.

Міф 5. Мій знайомий приймає леводопу, може і мені приймати?

Леводопа – це справді “золотий стандарт” лікування ХП. Проте призначення даного препарату залежить від багатьох чинників (вік пацієнта, стадія хвороби тощо) і має вирішуватись лікарем індивідуально.

Міф 6. У мене тремтять руки, мабуть у мене ХП

Частим симптомом ХП є тремор кінцівок. Проте тремор буває різним (тремор спокою, кінетичний тремор; високо-, низькоамплітудний тремор) і може спостерігатись при різних захворюваннях (есенціальний, посилений фізіологічний, дистонічний тремор тощо). Тому для встановлення остаточного діагнозу слід звернутись до невролога.

Міф 7. В мене НЕ тремтять руки, значить в мене НЕ ХП

Майже в 15% пацієнтів з ХП тремору може взагалі не бути. Відсутність тремору не виключає ХП.

Міф 8. У моєї мами/тата ХП, у мене теж буде?

Приблизно у 1% пацієнтів хвороба передається генетично. Проте не можливо передбачити у кого розвинеться ХП, а у кого ні. Відомо, що кількість пацієнтів з ХП зростає з віком. Після 80 років поширення ХП складає 4%, тому з віком шанси захворіти зростають. У зв’язку з “старінням” населення відсоток захворювання також росте.

Міф 9. Синдром Паркінсонізму і хвороба Паркінсона, у чому різниця?

Симптоми паркінсонізму можуть виникати не лише при ХП, але й при інших захворюваннях нервової системи:

• наслідки інсульту,
• медикаментозний паркінсонізм (після прийому нейролептиків, цинаризину, мотоклопраміду тощо),
• токсичний паркінсонізм (при отруєнні марганцем, оксидом вуглецю, метанолом, ціанідами тощо),
• посттравматичний паркінсонізм (після черепно-мозкових травм),
• постенцефалітичний паркінсонізм ( після перенесених інфекційних захворювань нервової системи),
• пухлини мозку,
• нормотензивна гідроцефалія.