У селі сотні обманутих людей продали свої нирки за безцінь – фото, подробиці

Непальське село Хоксе відоме не мандрівникам, які збираються підкорити Еверест, а експертам у галузі охорони здоров'я, які працюють над викриттям гнітючої практики міжнародної торгівлі органами. Приблизно кожен другий дорослий у селі продав одну зі своїх нирок за гроші.

Про це пише Metro.

Відомо, що агенти обирають своєю мішенню зубожілих людей у сільській місцевості в усьому світі. У Непалі брокери, які представляють заможних іноземних клієнтів, часто заводять дружбу з потенційними жертвами і обманом змушують їх віддати  нирку, обіцяють великі виплати, водночас брешуть про ризики для здоров'я і навіть неправдиво стверджують, що нирка відросте.

Дослідження 2015 року показало, що понад 300 мешканців села Хоксе продали свої нирки лише за 200 доларів США (7800 грн).

Більшість жертв було вивезено до Індії, яка має величезний кордон з Непалом, і де живе багато клієнтів.

Навіть найбільші виплати в розмірі близько 3 700 доларів – це мізер з огляду на страждання, що можуть зазнати люди, якщо зможуть витримати процедуру.

Люди можуть нормально жити з однією ниркою, але їхнє життя наражається на набагато більшу небезпеку, якщо у них виникають проблеми з органом, що залишився.

Мешканці Хоксе кажуть, що люди припинили продавати свої органи завдяки більшій обізнаності про ризики і скептичному ставленню до брехні, яку поширюють брокери. Але наслідки зараз даються взнаки у трагічний спосіб для тих, хто став жертвою торгівлі людьми впродовж багатьох років.

Бідність призвела до того, що багато молодих непальських чоловіків залишають свої домівки в пошуках роботи в країнах Перської затоки, зокрема в Саудівській Аравії, ОАЕ та Катарі.

Звіти свідчать, що ті, хто продав нирку, особливо вразливі до ниркової недостатності через роботу на спеці у виснажливих умовах.

29-річний Джит Бахадур Гурунг, який три роки працював у Саудівській Аравії, розповів Sky News: "Мені доводилося працювати в екстремальній спеці – близько 50 градусів за Цельсієм. У нас не було часу пообідати, сходити до туалету чи попити води. Я перегрівався. Раптом я відчув, що мої ноги набрякають і я не можу ходити. Потім мені сказали, що у мене відмовила нирка".

Він пережив це випробування і повернувся до Непалу, але тепер йому доводиться тричі проходити діаліз крові, щоб вижити без нирки. За гіркою іронією долі зараз він потребує донорської нирки, але юридично донор повинен бути його родичем, а серед його близьких родичів ніхто не підходить.

Головний хірург клініки Непалу з трансплантації органів сказав, що раніше він робив пересадження лише літнім людям, але тепер має справу з багатьма молодими людьми.

Цифри свідчать, що близько третини всіх трансплантацій у Непалі зараз відбуваються за участю заробітчан, які повернулися з-за кордону.

За словами доктора Пукара Шреста, пацієнти часто працюють в умовах спеки і малої кількості води, а потім повертаються з "повністю зруйнованими нирками".

Навіть серед вразливих людей літнього віку проблеми з нирками часто пов'язані лише з частковою відмовою органу, який може адаптуватися і продовжувати добре функціонувати після лікування.