Декілька ситуацій у салонах краси, які викликають лише одне питання: «А що це було?»

Історія про кінчики волосся, які «підрівняли» на 10 см, знайома кожній дівчині. І звичайно, всі ми хоч раз йшли із салону краси незадоволеним. А тим часом і майстри мають у запасі достатньо історій, які ну зовсім неможливо забути. Один тільки «дружній укус» від клієнта чого вартий.

Ми просто-таки з головою поринули у подібні одкровення. І ще вкотре переконалися, що спокійний видих і почуття гумору можуть урятувати абсолютно будь-яку ситуацію.

• Працюю візажистом у салоні. Прийшла до нас днями дівчина: вся із себе, у дорогому одязі, доглянута. Обговорили з нею макіяж, я взялася до роботи. Коли справа дійшла до губ, вона раптом трохи вкусила мене за руку, схопилася і втекла з салону. У результаті я так і залишилася стояти в подиві, дивлячись їй услід. У голові якийсь каламбур думок, усі іржуть, як коні, коли розповідаю про це. Яких клієнтів немає. © Підслухано / Ideer

• Замовлення на вечірній макіяж, готовність до 19:00. Зробила роботу, а клієнтка включила режим «не подобається мені, я платити не буду», хоча в процесі все влаштовувало. І тут у мозку щось клацає, мовляв, чи не хочуть просто обдурити.
  — Добре, якщо не подобається, не платіть. Макіяж зараз змиваємо та розходимося.
  — У сенсі «змиваємо»?
  — Вам образ не сподобався, тому повертаємось до вашого природного вигляду та розходимося.
  Невелика пауза.
  — А хоч-я... в принципі, нічого, залишайте.
  Сплатила роботу повністю. Потім я дізналася від колег, що клієнтка відома такою підставою, але змити макіяж їй ніхто не пропонував. © LRAss / Pikabu

• Якось прийшла клієнтка на лазерну епіляцію. А в оброблюваній зоні у неї виявилося татуювання, яке цим лазером протипоказано торкатися. Клієнтка вимагала обійти тату за контуром. А майстер знову і знову намагалася пояснити, що до міліметра обробку лазером не прорахувати, а шкіра в зоні татуювання дуже чутлива. Клієнтка кричала та вимагала. Що ж, майстер зробила те, що вона просила. З криком дівчина вискочила до ресепшен і написала скаргу про те, який біль їй завдали. Майстра усунули від роботи, а мені ніяк не забути це татуювання у вигляді жаби.

• Я зазвичай не працюю вдома, тому що є маленька дитина (півтора року), але сьогодні клієнтка попросила зібрати її на моїй території. Так ось, роблю їй макіяж, а дрібний усе поруч бовтається, тихенько так, головне, що взагалі на нього не схоже. Клієнтка пішла задоволена, збираюся я мити кисті, складаю свою валізу і тут виявляю, що немає двох пензликів, хайлайтера, скульптора... У мене ступор, починаю шукати по всій квартирі — НІ! Думаю, ну все, фіг мені хтось поверне. І тут лунає дзвінок від клієнтки: «Доброго дня, я тут у себе в сумці виявила вашу косметику, машинку і памперс». Ось який у мене добрий синок, гадаю, вирішив моїм клієнтам подарунки дарувати. © Цинічний візажист / Vk

• Клієнт: Ти, напевно, вчилася погано, так?
  Я: "Ммм... Ні, з чого ви взяли?"
  Клієнт: «Ну ти ж перукарка! Що тут складного?
  Я *згадую весь витрачений на навчання, практику та семінари час*: «Ну, взагалі-то, це не так вже й легко...»
  Клієнт: «Так-так! Ви все так кажете! У мене ось сусідка двотижневий курс пройшла і пішла працювати, і взагалі...» Ла-ла-ла-ла...
  Мої думки: «Я більше не прийматиму цю жінку...»  © KateSova / Pikabu

• Досить довго я ходила на манікюр до однієї дівчини. Роботу вона робила ідеально, а ось характерами ми ніяк не могли зійтися. Якось на день запису дівчина зателефонувала і попросила прийти на годину пізніше, я погодилася. А працювала вона на іншому кінці міста, куди ходив один автобус із періодичністю раз на годину. І ось я розумію, що можу трохи запізнитись — буквально на 5–7 хвилин, і тому дзвоню, щоб попередити. У відповідь я почула дикі крики про те, що після мене є і інші клієнти і поводжуся я огидно. Я намагалася сказати, що можу зовсім не запізнитися, що мені можна зробити манікюр без складного дизайну. Марно. Мені було сказано, щоб я не приходила. Я й більше не приходила. Зовсім.

• Пишу пост: «Потрібна модель на макіяж 10 вересня о 14.00. Безкоштовно». Модель знайшлася за годину, внизу посту я дописала: «Знайдена модель, спасибі». 10 вересня, вже вечір, пише дівчина із проханням записати її на завтра, 11 вересня. Дивлюся графік, час є вільний, записую, пишу їй адресу студії, де працюю. Приходить вчасно, роблю макіяж. Їй подобається. Іде.
  - З вас 1000 рублів.
  - Як? Писали, що безкоштовно!
  - Хто писав? Де ж писали?
  - Зараз покажу! - І починає шукати мій піст, показує його мені.
  — Модель була потрібна Вчора на заняття для моєї подруги. Все ж таки написано (день і час).
  - Ви незрозуміло написали!
  Далі була гнівна тирада про те, яка я погана, заманюю дівчат, які ні в чому не підозрюють, на непотрібні їм послуги. © Lisycha / Pikabu

• Работаю мастером маникюра. Начало работы в 12:00. И вот 9:00 звонок на мобильный.
  — Здравствуйте, а вы помните, что я к вам на 12 записана?
  — Да...
  — Ой, я вас разбудила?
  — Да...
  — Ну что же вы такая соня? Утро уже! Мы вот в 6 всю жизнь вставали... © Подслушано / Ideer

• Занесла нелегкая работать в один салон красоты. Позиционировал он себя как суперкрутой, а по факту там все было поставлено на поток, брали только количеством, но никак не качеством, жесточайшая экономия на всем. Делали в том числе массажи для лица. Так вот, вместо массажного масла над выдавали... подсолнечное! Да-да, подсолнечное масло на лицо. Кто-то его и использовал, я не могла — приносила свое специальное, для массажа. Естественно, долго я там не проработала.

• Как-то пришла клиентка с иссиня-черными волосами. И, естественно, перекрасить она их хотела в пепельный белый. Я объяснила, что за 1 раз такого не добиться, при лучшем исходе цвет станет карамельным. Она согласилась, мы все сделали, клиентка ушла. А через несколько дней вернулась со скандалом — мол, она хотела быть блондинкой, а ее сделали рыжей! Администратор поднимала записи разговоров, где девушку об этом предупреждали. Клиентка вновь ушла. А спустя 5 лет под всеми моим постами начали появляться гневные тирады о том, что когда-то она хотела быть блондинкой, а ее сделали рыжей... © IVANETSKAYA / YouTube

• Так, у моєї подруги-перукаря найбільша скарга — нереалістичні очікування. Люди хочуть перейти від темного до платинового за один сеанс, яскраво-рожеве волосся, яке ніколи не тьмяніє, дивовижне райдужне волосся з ретельно відфільтрованої фотографії в Instagram...  © manlikerealities / reddit

• Я: «Здрастуйте, як вас постригти?»
  Клієнт: «Здрастуйте. Мені, будь ласка, шапочку».
  Я добре". (Починаю стрижку.)
  Клієнт: «Ой, а мене ось Наташа по-іншому стригла...»
  Я: «Так? А що ж ви до мене сіли, а не до Наташі?
  Клієнт: Ой, так ви знаєте! Вона мене так погано постригла минулого разу!» © KateSova / Pikabu

• Якось увечері я сиділа на ресепшені салону краси. Сам салон порожній, із клієнтів нікого, тиша. І раптом заходить чоловік. Веселий такий. Спочатку він був переконаний, що потрапив до магазину (якийсь, мабуть, дуже незвичайний магазин). Потім почав розпитувати про все, що ми тут займаємось. Процедури, ціни і т. д. Довго розпитував. А потім попросив книгу зауважень та пропозицій і написав мені подяку за те, що я «добре і по-доброму з ним поговорила».

• Я самоучка, вже півроку працюю у салоні. Одного з будніх днів до мене підходить адміністратор салону і каже: «Ти тільки не сперечайся з клієнткою, яка зараз прийде. Роби все, що вона захоче і як скаже, вона дуже прискіплива і примхлива! І ще подруга господині салону». Ну втішили, так би мовити.
  Із запізненням уривається наша клієнтка. Ні привіт, ні вибачте, а з порога: «Ну хто мене фарбуватиме?!» Загалом працюю з нею, а паралельно вона весь час крутиться, дзвонить усім, дивиться фото у телефоні... Потім така: «Я на перерву» — і виходить. А коли продовжуємо, все їй не те: брова одна ширша, а може, і не ширша, а та наче довша чи коротша, починає терти очі, коли я вже нанесла кремові рум'яна. Вії їй клеїти, а за хвилину вже не клеїти. Запитує постійно, мовляв, навіщо так, а ось це, навіщо те, а це? Я все як маленькій дитині пояснюю, попутно швидко працюю.
  Зрештою, незважаючи на нервування, макіяж вийшов дуже ніжний і красивий, жінка довго дивилася на себе і милувалася. А я зараз лежу, і в мене сіпається око. © Цинічний візажист / Vk

• Я тогда только училась на парикмахера. И вот как-то раз ко мне пришла девушка с волосами до талии, которая хотела очень короткую стрижку. Просто-таки радикально короткую. Несколько раз я переспрашивала, уверена ли она в своем решении, предлагала убирать длину постепенно, в несколько этапов. Но нет, девушка хотела изменений прямо сейчас. В итоге я сделала точную копию стрижки, фотографию которой она принесла как образец. Вот только когда девушка повернулась к зеркалу, она испугалась! Плакала и кричала, что я испортила ее прекрасные длинные волосы. Это было ужасно. После этого я так и не смогла продолжать стричь и начала карьеру в другой области. © Barbara Klickstein / Quora

• Працюю в салоні краси – роблю манікюр. І ось одного разу до мене приходить ЧОЛОВІК з проханням про накладні нігті! Виявилося, у його маленької дочки незабаром день народження. І проходитиме ця тусовка буде в стилі «Я у мами принцеса», і навіть татові треба буде одягнути рожеве плаття, з нафарбованими нігтями і в короні бути присутнім на цьому святі! Вперше таке у моїй практиці. © Підслухано / Ideer

• Вранці заходить до салону жінка і починає кричати. Без слів, просто якийсь тваринний крик. З кухні вдаються дівчата-перукарки, і ми дружно чекаємо закінчення припадку клієнтки. Зойк переходить у слова:
  — Ви мені все життя зіпсували! Я на вас до суду подам!
  Будь-яка моя спроба щось запитати у цієї дами веде до відновлення криків, тому діалог не виходить, зате перед моїм носом трясуть якимись «офіційними документами» і кидають у мене парочкою дрібно поцяткованих нервовим почерком листів. Постараюся передати стиль: «...Холодний піт виступив на моєму обличчі, і я з жахом завмерла, коли побачила в дзеркалі, як майстер схилилася наді мною і почала вистригати моє волосся нерівними шматками! О скільки сліз я пролила, повернувшись додому! Навіть зараз я плачу щоразу, варто лише мені подивитися в дзеркало! І так на двох аркушах. Читали із задоволенням. Було соромно, що так скалічили життя нормальній людині. Повернули дамочці гроші під розписку з обіцянкою більше до нас не приходити. © Unjoy / Pikabu

• Працюю косметологом, для чого знімаю невеликий та досить скромний кабінет. Ходила до мене клієнтка досить довго та регулярно. А потім раптом: "Анечко, я хочу сходити в красивий дорогий салон". Хазяїн — пан, як то кажуть. Сходила вона туди і почалося. Мене звинуватили в тому, що я закуповую лише дешеву продукцію для роботи, а то й зовсім її водою розводжу для економії, тож до мене не ходитимуть. Це було дуже неприємно, але вирішила не витрачати нерви на те, щоб переконати, і просто попрощалася з людиною. Минає кілька місяців, дзвінок: «Анечко, я хочу до тебе записатися, ти такий чудовий фахівець, у салоні якось усе погано мені роблять» — ну і т. д. Не почала я її записувати.

• Я зрозуміла, що свій набір косметики та інструментів потрібно фотографувати! І, в принципі, бути готовою до того, що щось вкрадуть. Моделі такі жадібні! Слово честі, я збираюся вкусити наступну неохайну ручку, що потяглася за моїм спреєм для закріплення макіяжу. © bitelulz / reddit

• Сиджу в перукарні. Заходить хлопець років 19–22, сідає у крісло. На запитання перукаря «Як стригтися?» відповідає: «Наймоднішу стрижку у чоловіків 18–27 років». Вона мовчки відвертає його від дзеркала, бере машинку і голить наголо. Ось що означає зрозуміло без зайвих слів. © Підслухано / Ideer

• adme