Цифрова гривня: фінансовий прорив чи шлях у нікуди

​У світі дедалі більше країн досліджують та впроваджують цифрові валюти центральних банків (CBDC). Станом на квітень 2025 року, понад 130 країн, що представляють 98% світового ВВП, працюють над створенням власних CBDC. Серед піонерів у цій сфері можна відзначити Багамські Острови, які першими у світі запровадили цифрову валюту Sand Dollar у 2020 році. Китай також став лідером, запустивши цифровий юань (e-CNY), обсяг транзакцій якого досяг значних обсягів. Нігерія впровадила eNaira, ставши першою африканською країною з CBDC. Європейський центральний банк розпочав багаторічний пілотний проєкт цифрового євро, а Сполучені Штати приєдналися до ініціативи з вивчення можливостей цифрового долара. Україна також не стоїть осторонь цих процесів, активно досліджуючи можливості впровадження власної цифрової валюти — е-гривні. Але чи стане вона каталізатором економічного зростання, чи, можливо, приховує підводні камені?

Що таке е-гривня?

Е-гривня — це електронна форма національної валюти, емітована Національним банком України (НБУ).
Вона покликана доповнити готівкову та безготівкову форми гривні, виконуючи всі традиційні функції грошей. Проте, часто виникає питання: чим е-гривня відрізняється від тих грошей, які ми вже бачимо на банківських рахунках у додатках?

Чим е-гривня відрізняється від грошей на рахунках?

На перший погляд, е-гривня може здатися звичайним цифровим відображенням наших грошей у банківських додатках, адже ми вже давно звикли до онлайн-платежів і безготівкових переказів. Однак між ними є суттєва різниця:

Хто емітує та контролює:

• Е-гривня випускається безпосередньо Національним банком України і є зобов’язанням держави.
• Безготівкові гроші в банках створюються комерційними банками через кредитування або депозитні операції. Вони фактично є борговими зобов’язаннями банку перед клієнтом.

Форма зберігання та обліку:

• Е-гривня зберігається в спеціальному цифровому гаманці або на платформі НБУ. Користувачі можуть зберігати її на окремому балансі, який не залежить від комерційних банків.
• Гроші на банківському рахунку зберігаються на рахунках у комерційних банках і доступні через додатки або картки.

Програмованість транзакцій:

• Е-гривня дозволяє налаштовувати умови використання коштів. Наприклад, можна запрограмувати, що допомога від держави буде витрачена виключно на продукти чи ліки
• Безготівкові гроші не мають таких функцій і використовуються як універсальний платіжний засіб.

Надійність:

• Е-гривня безпосередньо гарантується державою, а не комерційним банком. Навіть якщо банк збанкрутує, е-гривня зберігає свою цінність.
• Гроші на банківському рахунку піддаються ризику у разі банкрутства банку або технічних збоїв.

Потенційні переваги для економіки

1. Прозорість та зменшення тіньової економіки. Використання е-гривні може сприяти підвищенню прозорості фінансових потоків, що, своєю чергою, зменшить обсяги тіньової економіки та підвищить довіру до національної валюти. ​

2. Зниження витрат на фінансові операції. Використання е-гривні може зменшити витрати на фінансові операції, оскільки платежі здійснюватимуться безпосередньо через НБУ, без посередництва комерційних банків. ​

3. Програмованість платежів. Е-гривня дозволяє налаштовувати умови використання коштів. Наприклад, державні виплати можуть бути спрямовані виключно на певні категорії товарів чи послуг, що підвищує ефективність соціальних програм.

Можливі ризики та виклики

1. Фінансова безпека громадян. Централізований контроль над е-гривнею може призвести до можливості блокування або заморожування коштів користувачів, що викликає занепокоєння щодо фінансової свободи.

2. Технічні та інфраструктурні виклики. Впровадження е-гривні вимагає створення надійної та масштабованої інфраструктури, здатної обробляти величезну кількість транзакцій у режимі реального часу.​

3. Довіра населення. Перехід до цифрової валюти потребує високого рівня довіри з боку громадян. Побоювання щодо конфіденційності даних та можливого контролю з боку держави можуть стати серйозними перешкодами на шляху до масового впровадження.​

Поточний стан та перспективи

​Станом на квітень 2025 року Національний банк України (НБУ) активно готується до запуску пілотного проєкту е-гривні. Заступник голови НБУ Олексій Шабан зазначив, що тестування відбуватиметься у реальних умовах із залученням користувачів та бізнесу. Наразі НБУ перебуває на етапі пошуку технологічного провайдера для реалізації цієї платформи.