10 років з Іловайської трагедії: як росія пообіцяла "зелений коридор", а після розстріляла українських захисників

Через нерівність сил українські військові опинилися в оточенні. Сторона рф пообіцяла їм «зелений коридор» для виходу. Обіцянка не була виконана, і сили АТО були розстріляні. Сьогодні Східний Варіант пригадує події Іловайської трагедії, яка сталася 10 років тому

Передумови

Іловайськ — хоч і невелике місто на Донеччині, однак важливий залізничний і транспортний вузол. Знаходиться за 25 км до Донецька та Макіївки, та за 45 км до кордону з рф. У 2014 році Іловайськ, як і інші міста регіону, потрапило під контроль сепаратистів.

Під час контрнаступу українських захисників влітку того ж року сили АТО підійшли до кордонів міста та успішно атакували противника. В операції брали участь добровольчі загони «Донбас», «Дніпро-1», «Миротворець», «Херсон», «Івано-Франківськ», «Світязь», «Азов», «Шахтарськ», а також Збройні сили України. 6–7 серпня та 10 серпня були спроби штурму міста, однак невдалі. Але нашим захисникам вдалося оточити місто та створити сприятливі умови для подальших наступів.

Добровольчі загони за підтримки ЗСУ продовжували атакувати, заходили та закріплювалися на околицях міста, тривали вуличні бої. Напередодні 24 серпня вони контролювали вже частину міста і тримали позиції. Однак саме в ці дні значні сили регулярних російських військ перетнули кордон України та долучилися до сепаратистських угрупувань, почавши атакувати українських захисників.

Наймасштабніше вторгнення рф відбулось у ніч із 23 на 24 серпня 2014 року. Про це повідомляли в Генеральній прокуратурі України. Сили вторгнення армії рф складалися з дев’яти батальйонно-тактичних груп: 3500 осіб особового складу; до 60 танків; до 320 БМД (БМП); до 60 гармат; до 45 мінометів; 5 ПТРК. Щоб ввести в оману, на російській військовій техніці були завчасно зняті та замасковані тактичні знаки, замість них нанесені розпізнавальні позначки українських підрозділів.

«24 серпня, після нанесення вогневого ураження з території росії, 5-й БТрО, який виконував завдання з прикриття державного кордону на рубежі Кутейникове — Мокроєланчик, самовільно залишив свої позиції. Тим самим було оголено правий фланг наших військ. Особовий склад цього батальйону залишив зону бойових дій і відступив до місця постійної дислокації в Івано-Франківській області (близько 1000 км від району ведення бойових дій). Через державний кордон — у прогалину, яка утворилася, вторглися підрозділи збройних сил російської федерації, здійснивши при цьому акт агресії та порушення норм права війни. Російські вояки перейшли кордон поблизу прикордонних населених пунктів Новоалєксандровскій і Авіло-Успєнка (росія) та Берестове й Кузнецово-Михайлівка (Україна). Не зустрічаючи спротиву на своєму шляху, окупанти просунулися до рубежу: Ленінське — Ольгинське — Новоіванівка — Кумачове», — повідомляли в Міністерстві оборони України.

На жаль, це був не єдиний випадок дезертирства українських воїнів. Того ж дня, 24 серпня, особовий склад 1-ї БТГр 28-ї ОМБр у кількості 223 осіб (крім 18 військовослужбовців) самовільно залишив позиції та відійшов у напрямку Старобешевого. Близько 14 години до Осикового прорвалися російські війська — до двох повітряно-десантних рот. Вони здійснили спробу оточення 3-ї БТГр 51-ї ОМБр у районі селища Дзеркальне. Одна колона російських військ просувалася в напрямку міста Комсомольське (Кальміуське після перейменування у 2016 році).

Підрозділи 51-ї ОМБр, які несли службу на блокпостах південніше Донецька, залишили їх та зосередилися в базовому таборі бригади в районі селища Березове Мар’їнського району. Наступного дня вони залишили базовий табір у районі селища Березове. За одну ніч відступило понад 1200 осіб.

Армія рф і далі просувалася територією України. Окупанти зайняли південно-східні позиції від Іловайська, чим змогли оточити українські підрозділи. Ситуація гострішала чи не кожну годину. 27 серпня українські захисники були оточені. Попри це, вони продовжували виконувати свої завдання і змогли стабілізувати лінію зіткнення, не допустивши подальшого просування незаконних збройних формувань у глибину території.

Брехня про «зелений коридор» та розстріл українських захисників

Ввечері 28 серпня терорист і так званий президент рф володимир путін «запропонував» українським підрозділам в Іловайську «зелений коридор» для виходу з оточення. Але близько 22:30 перший заступник начальника генерального штабу збройних сил рф генерал-полковник Микола Богдановский повідомив, що умови змінюються: вихід можливий без зброї та важкого озброєння. Ці умови спочатку були відхилені, однак пізніше  їх все-таки приймуть. Вихід був запланований на 3 годину ранку, однак перенісся на світанок.

«Згідно з домовленістю, на світанку 29 серпня 2014 року, після прибуття двох бронетранспортерів зі складу збройних сил рф (один — у Многопілля, другий — в Агрономічне), передбачалося здійснити супровід двох колон українських підрозділів до рубежу Старобешеве — Новокатеринівка», — розповідають у Міністерстві оборони України.

За командою українського генерал-лейтенанта Руслана Хомчака о 4:45 29 серпня розпочався запланований вихід українських підрозділів, які блокували та зачищали Іловайськ, на рубіж Многопілля — Агрономічне (лінія, до якої дійшли окупанти з рф). На визначений рубіж підрозділи прибули протягом 07:00–07:30.

Офіцери армії рф неодноразово в той ранок відтягували прохід так званим «зеленим коридором». Потім стало відомо, що так вони отримували необхідний час для облаштування засідок, з яких розстріляли потім українські колони.

Коли українські військові рушили далі «зеленим коридором», їх почали розстрілювати. Лише деяким захисникам вдалося вижити та дістатися підконтрольної Україні території.

За даними Генеральної прокуратури України, під час боїв за Іловайськ загинуло 366 захисників, 429 дістали поранення різного ступеня важкості, приблизно 300 потрапили до ворожого полону.

Згідно з даними Генерального штабу ЗСУ, під час боїв за Іловайськ загинуло 220 осіб, 40 поранено, 40 зникли безвісти. З них безпосередньо під час виходу так званим «зеленим коридором» 129 осіб загинуло, поранено — 18, зникли безвісти — 22 особи. Однак ці дані не включали втрат добровольчих батальйонів Міністерства внутрішніх справ.

Генеральна прокуратура України повідомила Східному Варіанту, що серед факторів, на тлі яких у 2014 році відбулося вторгнення рф, був низький рівень боєготовності та боєздатності ЗСУ, численні факти дезертирства та окремі помилки АТО під час планування та проведення військових операцій. Як зазначили у Генпрокуратурі, єдиним фактором, який знаходиться в безпосередньому причинно-наслідковому зв’язку з Іловайською трагедією, є військова агресія рф у вигляді прямого вторгнення на територію України та подальше вчинення військовими країни-агресора воєнних злочинів.

«За результатами слідства повідомлено про підозру за статтями посягання на територіальну цілісність і недоторканість України, порушення законів та звичаїв війни, ведення агресивної війни чотирьом генералам рф в організації вторгнення регулярних військ рф в Україну та віроломного вбивства українських воїнів під час виходу з оточення біля Іловайська. А саме: першому заступнику начальника генштабу зс рф генерал-полковнику Богдановському М.В., заступнику начальника генштабу зс рф Картаполову A.B., начальнику головного штабу сухопутних військ Істракову С. Ю., начальнику центрального командного пункту генштабу зс рф генерал-полковнику Мізінцеву М. С.», — повідомили у Генеральній прокуратурі України на запит Східного Варіанта.

Водночас тривають заходи щодо встановлення і притягнення до відповідальності всіх осіб причетних до вчинення зазначених злочинів.

10 років тому російська армія вчинила безлюдно, проти звичаїв та правил ведення війни. Українські військові виходили затвердженим «зеленим коридором», більшість із них не мала зброї, але піддалися ворожим обстрілам із важкої техніки. Запропонувавши мирні умови виходу, росія не виконала їх. І підступно позбавила життя хлопців, які встали на захист рідної країни у найважчий для неї час.

Як ми зрозуміємо потім, це був лише початок. У росії та російської армії немає ліміту жорстокості. Без сумлінь вони вбивають не лише військових, які виходять «зеленим коридором», а й цивільних. Приклади Бучі, Ірпеня, Маріуполя це довели.

Памʼятаємо захисників, які полягли під час виходу з Іловайського котла! Памʼятаємо всіх захисників та захисниць, які поклали своє життя за нашу з вами свободу та незалежність!

***