ХАМАС готував другий масований напад на Ізраїль, – WP

Бойовики ХАМАС готувалися до «другої фази» масованого нападу на Ізраїль, щоб розпалити ширший конфлікт, викликати кризу в регіоні та розрив зв'язків Ізраїлю з арабськими країнами.

Про це пише The Washington Post, посилаючись на високопоставленого ізраїльського чиновника, який на умовах анонімності говорив про секретні розвідувальні дані: «Вони планували другу фазу, у тому числі у великих ізраїльських містах та на військових базах».

Докази, зібрані від 7 жовтня, свідчать про те, що ХАМАС передбачав більш глибокі атаки, щоб спровокувати війну з Ізраїлем.

За словами офіційних осіб, деякі бойовики мали при собі достатньо їжі, боєприпасів і спорядження, щоб вистачило на кілька днів. Вони також мали інструкції продовжити наступ вглиб Ізраїлю, якщо перша хвиля атак буде успішною, і потенційно завдати удару по великих ізраїльських містах.

Штурмовим групам ХАМАС вдалося проникнути аж до ізраїльського міста Офакім, розташованого за 15 миль від сектора Газа і приблизно на половину відстані між анклавом і Західним берегом річки Йордан.

За словами двох високопоставлених співробітників близькосхідної розвідки та колишнього американського чиновника, який детально ознайомився з доказами, один з підрозділів мав при собі розвідувальну інформацію і карти, що свідчать про намір продовжити штурм аж до кордону Західного берега річки Йордан.

На думку аналітиків, ХАМАС ретельно планував і готувався до масового вбивства ізраїльських цивільних осіб у таких масштабах, щоб спровокувати ізраїльський уряд на введення військ до Гази.

Такі дії мали на меті запустити нову хвилю насильницького палестинського опору в регіоні та звести нанівець зусилля з нормалізації відносин між Ізраїлем і арабськими країнами.

За словами представників розвідки, планування історичного нападу на Ізраїль тривало більше року до подій 7 жовтня. Представники ХАМАСу докладали всіх зусиль, щоб приховати підготовку, навіть коли окремі лідери час від часу натякали на свої наміри.

По всій території Гази ХАМАС проводив наземні й підземні військові навчання. За даними розвідки, бойовики ХАМАС тренувалися з імпортними автоматами АК-47, пістолетами, гранатометами й термобаричними снарядами.

За словами представників західних і близькосхідних розвідок, під час тренувань вони ретельно вивчали населені пункти і військові бази, щоб створити матрицю потенційних цілей.

Для отримання детальних розвідувальних даних ХАМАС використовував дешеві безпілотники для створення карт ізраїльських міст і військових об'єктів в межах кількох кілометрів від паркану між сектором Газа та Ізраїлем. Додаткову інформацію бойовики отримували від людей, які їздили в Ізраїль на роботу.

ХАМАС навіть відстежував ізраїльські веб-сайти, вивчав фотографії нерухомості та публікації в соціальних мережах, щоб мати уявлення про життя в кібуцах, планування будівель і будинків.

Повідомляється, що точні плани щодо того, як і де будуть атакувати ударні загони ХАМАСу, знало лише вузьке коло елітних військових планувальників. Найважливіші деталі могли бути приховані навіть від політичного керівництва ХАМАСу і головних прихильників угруповання − іранського Корпусу вартових ісламської революції і базованої в Лівані бойової групи «Хезболла».

Поки бойовики готували напад, інші члени керівництва ХАМАСу були зайняті поширенням дезінформації.

Ізраїль вважає, що головним архітектором цього плану був військовий лідер Хамасу Єхія Сінвар, який провів два десятиліття в ізраїльських в'язницях, вільно володіє івритом, вивчав ізраїльську політичну культуру та ЗМІ. Озброєний надзвичайно глибоким розумінням панівних політичних течій в Ізраїлі, він та інші лідери ХАМАСу в останні роки почали подавати тонкі сигнали, натякаючи на новий прагматичний підхід ХАМАСу і переконуючи ізраїльтян у тому, що вони хотіли чути: ХАМАС не хоче більше воєн.

Пряма мова колишнього заступника голови Ради національної безпеки Ізраїлю Ерана Еціона: «Вони обманювали Ізраїль на стратегічному рівні, використовуючи ручні радіостанції, наземні дротові мережі в тунелях та інші засоби зв'язку, які ми не могли прослуховувати, а також продовжували закодоване спілкування у так званих відкритих мережах, про які вони знали, що ми їх прослуховуємо. Вони створювали альтернативну реальність».