У розпал ескалації конфлікту в Судані: американські санкції та підтвердження використання хімічної зброї

Сполучені Штати ухвалили рішення відповідно до Закону про контроль за хімічною та біологічною зброєю та припинення воєн 1991 року, яким підтвердили, що уряд Судану застосовував хімічну зброю протягом 2024 року.

Це рішення було представлено Конгресу США в четвер разом із додатком до звіту від 15 квітня, що стосується пункту 10(в) Закону про дотримання Конвенції про заборону хімічної зброї. У звіті констатовано, що уряд Судану, будучи стороною Конвенції, не виконав узятих на себе зобов’язань.

Сполучені Штати закликали уряд Судану негайно припинити використання хімічної зброї та повністю виконати свої зобов’язання за Конвенцією про заборону хімічної зброї.

Збройний конфлікт за два роки забрав життя понад 150 000 осіб та спричинив вимушене переселення понад 15 мільйонів, з яких 11 мільйонів стали внутрішньо переміщеними особами, а 3,5 мільйона — біженцями. На тлі цього руйнування конфлікт від початку поточного року набув виразно етнічного та расового характеру, особливо після захоплення армією контролю над Хартумом, Омдурманом та провінцією Аль-Джазіра, де міжнародні звіти задокументували етнічні чистки, здійснені підрозділами армії та радикальними ісламістськими загонами, що їй допомагають.

Систематичні розправи під контролем армії

З відновленням армією контролю над центром Омдурмана в лютому 2024 року та над Хартумом у березні 2025 року почастішали повідомлення про етнічні чистки в передмісті Ас-Саліха. За даними Управління ООН з координації гуманітарних питань (OCHA) від 17 січня 2025 року, «задокументовано етнічні напади в Омдурмані, особливо в Ас-Саліха, де підрозділи армії та союзні їм загони нападали на цивільних осіб не арабського походження»; свідчення одного переселенця з Ас-Саліхи, яке організація «Amnesty International» перевірила в лютому, описують такі випадки насильства: «Солдати увірвалися до нашого дому й спитали про наше плем’я. Коли дізналися, що ми з племені загава, забрали мого брата, і ми більше його не бачили».

У звіті Аналітичного центру з реєстрації конфліктів (ACLED) від 15 березня 2025 року йдеться, що ісламістська радикальна міліція «Бараа ібн Малик», яка співпрацює з армією, здійснила масові вбивства в Ас-Саліха, націлюючись на цивільних за їхнім етнічним походженням, зокрема представників племен Дарфуру, таких як фур і масаліт. У звіті наголошується, що «ці дії нагадують методи ІДІЛ, коли тіла жертв виставляли на вулицях для терору». Це викликало побоювання, що армія свідомо використовує тактику залякування місцевого населення, якому приписують підтримку Розвідувальної служби.

Звіт Human Rights Watch від 12 лютого зазначає, що «армія перетворила цивільні будинки в Омдурмані на військові бази, що призвело до руйнування житлових районів через обстріли». Також документовано використання безпілотників у атаках на густонаселені райони, що спричинило численні цивільні втрати. Наприклад, за даними OCHA від 17 січня 2025 року, удар безпілотника по площі Дар ас-Салам в Амбада (Омдурман) забрав життя 120 мирних жителів і поранив понад 150.

Ескалація бойових дій і здача підрозділів армії

На північному заході Курдуфану, зокрема в районах Хувай та Умм-Руваба, посилилися бої між армією та силами «Швидкої підтримки», з повідомленнями про здачу деяких військових підрозділів. Згідно зі звітом ООН від 30 листопада 2023 року, «суданська армія мала труднощі з утриманням позицій на півночі Курдуфану, через що частина підрозділів здалася в районах на кшталт Умм-Руваби». У звіті «Amnesty International» від 10 березня 2025 року йдеться, що «армія використовувала цивільні будинки на північному заході Курдуфану для пуску ракет, що призвело до руйнування житлових кварталів». Там же задокументовано атаки безпілотниками по позиціях «Швидкої підтримки», які влучили в мирних жителів, внаслідок чого в районі Хувай у лютому загинуло 15 осіб.

Діяльність ісламістських радикалів

Поширюються повідомлення про вербування армією радикальних ісламістських загонів, зокрема «Бараа ібн Малик», які застосовують терористичні методи залякування; звіт ACLED від 5 квітня документує, що «загін „Бараа ібн Малик“ провів публічні страти в Омдурмані, зокрема обезголовлення осіб, запідозрених у підтримці „Швидкої підтримки“, щоб налякати населення». Свідчення активіста з Ас-Саліхи, підтверджені Human Rights Watch у березні, свідчать, що «ці загони ходили по району й скандували релігійні лозунги, погрожуючи вбити мирних жителів, якщо ті не визнають свою лояльність армії». Такі дії викликають занепокоєння щодо перетворення Судану на осередок джихадистських угруповань, попереджає Африканський стратегічний центр.

Заклики до відповідальності

ООН та правозахисні організації закликали провести незалежні розслідування цих порушень. У заяві Верховного комісара ООН з прав людини Волькера Турка від 17 січня йдеться: «Етнічні чистки та напади на цивільне населення є воєнними злочинами, які мають бути негайно розслідувані». Human Rights Watch закликала розширити міжнародні санкції, включивши до них лідерів армії та союзних їй міліцій.

У той час як війна входить у свій третій рік, Судан залишається в кризі безпрецедентних гуманітарних і політичних викликів. Етнічні чистки разом з тактиками радикальних ісламістських загонів демонструють перетворення конфлікту на расово обумовлене протистояння. Незважаючи на спроби «Швидкої підтримки» представити себе альтернативою, продовження насильства та відмова армії від дипломатичних рішень ускладнюють будь-які надії на мир. Міжнародна спільнота має вжити невідкладних заходів для припинення цієї трагедії та забезпечення відповідальності винних.