Палили «Сонцепеком» та обстрілювали «Градами»: село на Миколаївщині 8 місяців було на лінії фронту (відео)

8 місяців Першотравнева громада на Миколаївщині була розділена лінією фронту. Села Благодатне та Максимівка були окуповані російськими військовими. Центр громади смт Первомайське та село Квітневе з березня та листопад 2022 року були на лінії вогню. За Квітневим, розповідають тут, били тяжкою вогнементною системою.

Про це повідомляє  krymr.com .

«З початку березня, коли російська армія зайшла до села Максимівка, як передавали певні люди, з якими мені вдавалося зв'язуватися з Максимівкою, ця армія називала себе «Максімівські дракони». Інша частина їхньої бригади, яка планувала захоплювати центр громади, вони ідентифікували себе як «військовослужбовці» «ДНР»/«ЛНР» (незаконні збройні угруповання, підконтрольні Росії – ред.), «які прийшли звільняти нас від «нациків», – розповідає начальник Першотравневій селищній військовій адміністрації Максим Каравай.

Частину села так звані «Максімівські дракони», як тут демонструють, перетворили на справжній укріпрайон. Вирили мережу траншей, які вели безпосередньо до захоплених будинків. Провели зв'язок. Окопи прикрили коробками від патронів та осколково-фугасних снарядів. Поблизу гаражів викопали капоніри для бронетехніки.

«І їх би українці не вибили б. Не вибили б. Вони, па*люки, таке нарили, г*іди. Вдома знесли б. Вони просто пішли», – розмірковує мешканець Максимівки Віталій, котрий 8 місяців провів в окупації.

Одразу за будинками у Максимівці – знищена БМП. Її вежа – за десятки метрів у полі. За словами Віталія, у березні дрон ЗСУ скинув снаряд на бронемашину. Чи не в кожному будинку, каже чоловік, у селі окопався підрозділ окупантів. Віталій показує будівлю, в якій мешкали танкісти. Власника житла, каже, російські військові вигнали надвір. Їх залучив надійний льох у господарстві. Але сховатися від ЗСУ не вдалося. Артилеристи знищили російський Т-72, ​​замаскований у дворі.

«Дуже багато вони позабирали оргтехніки, і ті самі туалети, мікрохвильові печі. Їх просто, знаєте, трохи заїло зсередини, що це може бути звичайне село. Звичайно, в якій там дві вулиці та 50 будинків, але у людей туалет усередині. У людей світло на вулиці, у людей інтернет проведено. Для них це просто було незрозуміло», – розповідає Максим Коровай.

У Благодатному є люди, але нема будинків. Таких руйнувань, можливо, ми ще не бачили на півдні України. Раніше тут було 7 вулиць та 400 дворів, кажуть місцеві. За підрахунками Максима Корова, село зруйноване на 80%.

“Сім місяців тут був фронт. Два села. Там українці стояли, тут росіяни були», – розповідає місцевий фермер Олександр Звіришин, його велике господарство зруйноване вщент.

За 8 місяців російські військові кілька разів заходили до Благодатного, але закріпитись не змогли. Жили на селі, а позиції облаштовували на околицях. У березні бої за Благодатне, за словами місцевих, були найінтенсивнішими.

Так бомбили, що було неможливо. Вбило в мене на очах двох українських солдатів. Одному голову відірвало, біг без голови. А іншого розірвало на шматки, то ми ось тут поховали. Приїжджали дружина з матір'ю, забрали останки», – згадує отець Олександра Михайло Звірішин.

За підрахунками Михайла, за місяць повномасштабного вторгнення у Благодатному загинули шість громадянських. Що було потім, чоловік не знає, чи поїхав із села. За цей час обстріл зруйнував сімейний фермерський бізнес. Стартового капіталу, щоби почати все з нуля, немає, пояснюють Звіришини.

«У нас техніки шість МТЗ було, два Т 150 було, кран МАЗ згорів із причепом, ГАЗони згоріли, легкові згоріли, ось мій «Москвич» згорів. Прожив 50 років і на старість залишився бездомним. Ні вдома, ні біля будинку», – бідкається Михайло Звіришин.

«Центральна вулиця найбільше постраждала. «Сонцепеком» по ній пройшлися. Як сказали нам військові, то «Сонцепеком». Але тут і «Урагани», і що хочеш було. Тут саме лінія розмежування проходила. І таких сіл можна на пальцях перерахувати. Наші військові, звичайно, працюють акуратно, а ці б'ють куди завгодно», – розповідає Квитневий Дмитро Гусаков.

Після атаки важкої вогнеметної системи «Сонцепек» у березні родина Дмитра, розповідає він, залишилася без даху над головою. І додає: термобаричні снаряди за раз зруйнували 13 будинків на головній вулиці Квітневого.

«Багато будинків вигоріло вщент. Для чого це вони робили, важко сказати. Але аналізуючи ситуацію, розумієш, що вони просто хочуть зробити так, як це зараз у них, у Росії. У їхніх селах. У них там немає нічого, жодної цивілізації, благ. Вони хочуть, щоб і ми також не мали», – вважає начальник Першотравневої селищної військової адміністрації Максим Каравай.

Удари «Ураганів» та «Градів», атаки гелікоптерів та авіаудари. Все це пережили люди у Квітневому після 24 лютого 2022 року. Але після 20 березня життя в селі стало остаточно нестерпним, кажуть місцеві жителі.

Ми тут були. Пішли пенсіонери обідати на кухню. Їх розірвало. Пряме потрапляння на кухню. На шматки. На деревах збирали, так. По шматочках. Десь 20 березня, десь так. Були арт-дуелі. Одну жінку теж у будинку прямо на шматочки. І цих двох пенсіонерів», – згадує Світлана Гусакова із Квітневого.

Дмитро та Світлана Гусакови показують, що залишилося від їхнього будинку та господарства. Погріб, в якому сім'я ховалася від бомбардувань до 20 березня, не витримав і був зруйнований. Гусакові приїжджають у рідне Квітневе розбирати завали та прибирати. Поки що не знають, як і за які кошти все відбудувати.