Нові правила мобілізації: як депутати планують змінити закони

Депутати оборонного комітету Верховної Ради (ВР) півроку готували законопроект, який має внести зміни до процесу мобілізації та демобілізації військових. 22 листопада про наявність такого документа повідомив голова фракції «Слуга народу» та член оборонного комітету Давид Арахамія. Подобності повідомляє Форбс .

Майбутній закон поєднає кілька десятків різних законодавчих ініціатив, напрацьованих в оборонному комітеті. Він містить як технічні деталі, і нові норми. Йдеться про більш чіткий опис процесу демобілізації діючих військовослужбовців, а також про часткову зміну підходу до мобілізації громадян до лав Сил оборони.

«Це врегулювання питань, що накопичилися за два роки повномасштабного вторгнення», – каже заступник голови парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Мар'яна Безуглая. Мета – максимально врегулювати процеси та не повертатися до цього питання, додає вона.

Зареєструвати документ у парламенті мають до кінця цього місяця, а прийняти принаймні у першому читанні – до кінця 2023 року.

Як нардепи хочуть врегулювати питання демобілізації

Перше завдання, яке має вирішити законопроект – демобілізація військових. «Тривалість служби під час воєнного стану має обмежуватися конкретним терміном, після якого боєць може демобілізуватися, якщо буде таке бажання», – каже народний депутат із оборонного комітету ВР Соломія Бобровська.

Попередньо в законопроекті закладено термін у 36 місяців (тобто процес демобілізації розпочнеться не раніше початку 2025-го.  – Forbes  ). Це мають узгодити у Генеральному штабі або надати альтернативний варіант, зазначає Бобровська. Тезу підтвердила і Безугла.

Якщо Генштаб не надасть свого варіанту, комітет прийматиме рішення самостійно, уточнив Арахамія під час ефіру.

Також нардепи планують додати нові правила демобілізації поза цим  терміном:

• військовослужбовці, звільнені з полону, у тому числі іноземці та особи без громадянства (крім тих, хто добровільно здався в полон);
• люди з інвалідністю І та ІІ групи;
• у зв'язку з достроковим розірванням договору для курсанток;
• у зв'язку з проведенням організаційних заходів у розвідорганах Служби безпеки України (СБУ) та Управлінні державної охорони України (УДО);

Також має бути врегульоване питання для осіб з онкологією, зазначав в ефірі телемарафону Арахамія. Ряд категорій громадян мають право на демобілізацію і  зараз .

Військовослужбовці, звільнені з полону, але охочі продовжувати службу, матимуть право на відпустку 90 днів із збереженням грошового забезпечення, додає Бобровська з оборонного комітету.

Законопроект має врегулювати і ситуацію, коли військові, які мають відстрочку від мобілізації, але перебувають на службі, також за бажанням можуть демобілізуватися, зазначає Безуглая.

Ще одна нововведення – зміни до підходів грошового забезпечення військовослужбовців.

Які зміни будуть у мобілізації

Депутати хочуть бачити  активнішу участь представників обласних військових адміністрацій (ОВА) та Національної поліції  у процесі мобілізації. Зокрема, йдеться про вручення повісток військовозобов'язаним.

Також  місцева влада та підприємства мають здійснювати контроль за прибуттям особи до Територіальних центрів комплектування  та соціальної підтримки (ТЦК), йдеться у напрацюваннях нардепів до майбутнього законопроекту, які є у розпорядженні Forbes.

«ОВА мають більше включитися у цей процес і також нести за нього відповідальність», – каже Бобровська із оборонного комітету. Керівники ОВА та мери міст не хочуть цього робити, оскільки вважають це ударом по їхній репутації, додає Бобровська.

Депутати розмірковують і про надання  уповноваженим особам ТЦК можливості перевіряти у військовозобов'язаних чоловіків документи, що засвідчують особу, та  військово-облікові документи  (військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов'язаного.  – Forbes  ). Раніше таке право мали лише представники поліції, які супроводжували співробітників ТЦК.

Відповідний експеримент уже діє на Львівщині, але є багато нарікань, каже Безугла. «Наразі така норма у законопроекті є, але, можливо, ми її приберемо, – уточнює заступник голови оборонного комітету. – Побачимо, як відбуватиметься процес у Львові».

Це має прискорити процес та покращити виконання мобілізаційного завдання, прогнозують автори законопроекту.

Ще одне нововведення – законопроект  скасовує термін «обмежена придатність» . У разі ухвалення закону військовозобов'язаний може бути чи придатний до проходження служби, чи ні. «Категорія «обмежено-придатний» породжувала лише корупційні ризики та маніпуляції», – каже Безугла.

Також документ  скасовує відстрочку від проходження служби для осіб, які здобувають другу чи третю освіту,  додає Бобровська. Кількість охочих навчатися під час дії військового стану збільшилася втричі, зазначає Безугла. Йдеться не лише про підвищення професійного рівня, а й уникнення призову на військову службу, додає вона.

Коли ухвалять законопроект

Зареєструвати його у ВР мають вже наступного тижня, а розглянути у першому читанні – у середині грудня, кажуть Бобровська та Безугла. «Документ дуже об'ємний, лише порівняльна таблиця займає понад 160 сторінок, тому колегам потрібен час, щоб його опрацювати», – каже Безугла.

Арахамія більш оптимістична і вважає, що документ ухвалять у другому читанні вже цього року. Але навіть ухвалення закону не гарантує його введення. Ще у травні парламент ухвалив документ про зниження мобілізаційного віку з 27 до 25 років. Але він досі не підписаний президентом. "Можливо, ці два закони будуть підписані разом", - припускає Безугла.