Дії РФ після вторгнення в Україну викликали реальну загрозу застосування ядерної зброї - WSJ

Завершення Холодної війни обіцяло миру позбавити ядерних кошмарів, але останнім часом загострення глобальних конфліктів призвело до того, що ця обіцянка почала руйнуватися, йдеться в опублікованому 16 жовтня матеріалі The Wall Street Journal. 

Про це пише НВ .

Однак минулого місяця російський диктатор Володимир Путін заявив про нові правила застосування ядерної зброї, що стало останнім сигналом Москви про готовність її використати. Крім того, є інформація про те, що ядерний арсенал Північної Кореї розширюється, а Іран близький до створення підходящого використання ядерної зброї.

Дії Росії після повномасштабного військового вторгнення в Україну вперше за десятиліття викликали реальну загрозу застосування ядерної зброї. Безпосоредньо вторгнення є порушенням умов пакту 1994 року, згідно з яким Київ передавав Москві радянську ядерну зброю, що перебувала на українській території, зазначають журналісти.

Перший із двох найважливіших американо-російських договорів про контроль над ядерною зброєю вже не діє. Термін дії другого, що обмежує кількість ядерної зброї, розміщеної Росією і США, закінчується на початку 2026 року. Обіцянка, дана атомними державами під час холодної війни, прагнути до роззброєння виглядає менш реалістичною, ніж будь-коли, вважають у WSJ.

60 років тому тодішній президент США Джон Ф. Кеннеді прогнозував, що до 1975-го у світі може з’явитися від 15 до 20 ядерних держав. Його побоювання виявилися марними — у 2024-му їх дев’ять.

Проте глобальна система нерозповсюдження ядерної зброї перебуває в найбільшій небезпеці, ніж будь-коли з часів Холодної війни, вважає гендиректор Міжнародного агентства з атомної енергії ООН (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі. На його думку, Загроза ядерної конфронтації, яка ще десять років тому здавалася фантастикою, більше не здається немислимою.

«Загальний консенсус між великими державами з приводу важливості нерозповсюдження, який мав вирішальне значення для створення і підтримки режиму нерозповсюдження з 1960-х років, зруйнувався. Я думаю, що, щонайменше, ми опинимося у світі з більшою кількістю країн, здатних створити ядерну зброю», — вважає Ерік Брюер, колишній директор з питань протидії розповсюдженню ядерної зброї в Раді національної безпеки США, а нині - співробітник аналітичного центру Nuclear Threat Initiative.

Після падіння Берлінської стіни США і Росія спільно деактивували понад 3 тисячі стратегічних ядерних боєголовок, розміщених у колишніх радянських республіках — Білорусі, Казахстані та Україні. До 2012 року Росія і США мали менш як 5 тисяч боєголовок (у кожній країні). У 1988 році, за даними Федерації американських учених, у СРСР і США було понад 41 000 і 23 500 відповідно.

З усіх країн, що мали ядерний арсенал, першою від нього відмовилася Південно-Африканська республіка (на початку 1990-х років). Десятиліття потому Лівія погодилася припинити свою ядерну програму. Іран, після вторгнення США до сусіднього Іраку, погодився почати переговори про свої ядерні дослідження.

Крім того, нерозповсюдження ядерної зброї зіткнулося з невдачами. 1998 року Пакистан провів перші ядерні випробування, а 2006 року аналогічним чином вчинила Північна Корея.

Зусилля зі стримування ядерних загроз були зосереджені на Договорі про нерозповсюдження ядерної зброї 1970 року, або ДНЯЗ. Він кодифікував рішення двох наддержав про те, що обмеження розповсюдження ядерної зброї важливіше, ніж прагнення отримати перевагу шляхом того, що кожна з них дасть бомбу своїм союзникам.

ДНЯЗ, який на сьогодні підписаний 191 державою, зобов’язує країни, що не володіють бомбою, використовувати ядерну енергію в мирних цілях і наділяє МАГАТЕ наглядовими повноваженнями. Документ також містить зобов’язання для держав, що володіють ядерною зброєю, сумлінно працювати над скороченням своїх арсеналів.

Оскільки останніми роками напруженість у відносинах між США, Китаєм і Росією зросла, консенсус навколо нерозповсюдження ядерної зброї було втрачено. Офіційні особи кажуть, що Іран може бути всього за кілька місяців від створення ядерної зброї, а в Саудівській Аравії заявили про готовність наслідувати його приклад.

Вищі посадові особи Південної Кореї та Туреччини також говорять про те, що їхні країни можуть стати ядерними.

Росія неодноразово вказувала на свою ядерну зброю як на засіб оборони, хоча західні розвідслужби не виявили жодних реальних кроків з підготовки до застосування ядерної зброї.

Минулого місяця, поки США та їхні союзники обговорювали можливість дозволити Україні обстрілювати Росію зброєю більшої дальності, Путін оголосив про нову ядерну доктрину, в якій чіткіше вказані підстави для потенційного застосування ядерної зброї.

Нещодавно влада Росії заявила про плани з розміщення ядерної зброї під своїм контролем у Білорусі, яка межує з кількома членами НАТО, включно з Польщею.

Крім того, Москва відкрито ігнорує міжнародні санкції щодо КНДР, пов’язані з ядерною зброєю, — у рамках зростаючого партнерства, в рамках якого північнокорейський диктатор Кім Чен Ин відправив до Росії мільйони артилерійських снарядів.

Частина експертів вважають дії Росії небезпечним послабленням заборони на застосування ядерної зброї.

«Росія використовувала свою ядерну зброю як прикриття для агресії 2022 року, коли вона хотіла завадити західним країнам виступити на підтримку України», — сказав директор із розповсюдження та ядерної політики британського аналітичного центру Royal United Services Institute Лукаш Кулеса.

Колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у вересні 2024 року звинувачував Кремль у використанні «безрозсудної російської ядерної риторики». Крім того, у Північноатлантичному альянсі почали набагато відкритіше говорити про свої щорічні ядерні навчання Steadfast Noon, прагнучи показати як супротивникам, так і жителям країн, що входять до блоку, що готові до конфлікту в разі потреби. Ці навчання почалися в понеділок.

У цих нових умовах небезпека перегонів ядерних озброєнь зростає, підсумували у WSJ.