300 морпіхів прийняли удар і намагалися підірвати мости: аналіз оборони півдня у лютому 2022-го

300 морпіхів прийняли удар і намагалися підірвати мости: аналіз оборони півдня у лютому 2022-го

300 морпіхів прийняли удар і намагалися підірвати мости: аналіз оборони півдня у лютому 2022-го

137-й батальйон морської піхоти та 59-та бригада імені Якова Гандзюка були ключовими силами ЗСУ, які боронили південь України на початку вторгнення РФ. Саме морські піхотинці першими зустрічали колони ворога, що наступали з Криму 24 лютого 2022 року.

Восени 2021 року в ОК Південь було здійснено чергову ротацію. Два формування, які до цього брали участь в операціях ООС на Донбасі, перевели на кордон з Кримом, пише УП. Це була 59-та бригада імені Якова Гандзюка (на той момент частково проходила навчання на кількох полігонах у різних частинах країни, тоді як основна частина бригади на півдні складалася приблизно з 1300 осіб) та 137-й батальйон морської піхоти, який ніс службу безпосередньо на перешийках з Кримом і вів спостереження за росіянами. Морпіхів було 300 осіб, половина з них — строковики.

 
 

І якщо військові 59-ї бригади повинні були зайняти в разі нападу Росії другий оборонний рубіж, саме морпіхи мали стати першою лінією оборони. «Вони побудували її на трьох опорних пунктах: біля КПВВ Чонгар, Каланчак і Чаплинка. На кожному з них чатувало по 30−40 військових. Найважча зброя, яку вони мали — 120-мм міномет», — розповідає УП у своєму розслідуванні.

23 лютого 2022 року, в останній день перед вторгненням, росіяни без офіційних пояснень перестали пропускати людей у Крим і назад. А за кілька днів до того морпіхи помітили, що ворог розміновує окуповану територію перед КПВВ зі свого боку. «Про це повідомили командуванню. Відповідь була: посилити пильність», — пише УП.

Тож у ніч на 24 лютого 300 морпіхів, які мали першими прийняти удар, не спали.

«Ми всі стояли вже в 100-процентній готовності, — розповів виданню колишній комбат 137-го батальйону Вадим Римаренко. — Я свій КСП [командно-спостережний пункт] переніс зі стаціонарного в поле десь за 10 днів. Так само і КСП рот стояли на бойових порядках».

Військовослужбовець 137-го батальйону Іван Сестриватовський, який ніс службу на Чонгарі, близько 3 ранку вже підключив мережі, підготувавши два автомобільних мости до підриву. «Він не був сапером, але його задача і не потребувала особливих знань. Сестриватовський завчасно проходив навчання з активації вибухівки, а сам пристрій є простим у використанні», — пише УП. Сестриватовський прийшов у батальйон ще в 2016-му році, брав участь в АТО / ООС і до вторгнення мав три ротації на Донецькому напрямку.

«Є машинка, в яку треба вставити два проводи, зарядити детонатор і покрутити машинку до загоряння лампочки», — цитує саперів видання.

Близько 3:50 вранці 24 лютого один з підлеглих військовослужбовців комбата Римаренка доповів: «Командир, дивися, росіяни по своїх позиціях влупили».

З’ясувалося, що росіяни накривали артилерією територію між заводом Титан в Армянську й українськими постами на виїзді з Чаплинки. ЗСУ очікували такої поведінки та припустили, що це може бути провокація.

«Ми 23-го числа отримали інформацію, що противник може сам обстріляти завод Титан, а потім звинуватить нас у цьому, і це буде казус беллі для того, щоб почати на нашому напрямку якісь дії, — пояснює генерал-майор Андрій Соколов, якого восени 2021 року призначили командувачем угрупування військ ЗСУ Південь. — Я спочатку подумав, що саме це і відбувається».

 
 

«Уже пізніше армійці зрозуміли: ймовірно, саме цей момент був вирішальним для мостів, які не вдалось підірвати», — відзначають журналісти УП.

«Проаналізувавши всі дії, я зрозумів, що росіяни таким чином реактивною артилерією розміновували наші мінні поля», — відзначає Соколов.

Його висновки підтверджують сапери, з якими консультувалися розслідувачі УП. Зокрема службовець 808-го окремого полку, який опікувався мінуванням на півдні пояснив, що якщо під час мінометного чи артобстрілу уламки потраплять на електромережу, «вона перебивається, і тоді вона не зініціює вибух, не зірветься».

Однак в нічні години 24 лютого відрізнити провокацію росіян від початку повномасштабного наступу було непросто. Лише о 5:00 захисники отримали сигнал Червоний-999, що означав повномасштабну агресію.

«Першим був удар майже по всіх місцях дислокації наших підрозділів, по пунктах управління, по стартових позиціях і пунктах управління засобів ППО, по аеродрому в Мелітополі. Майже по всіх військових об'єктах, які розташовувалися в Херсонській, Запорізькій області», — згадує генерал-майор Соколов, екс-командувач ОК Південь.

Тим часом морпіх Іван Сестриватовський залишався на передовій лінії, очікуючи команди на підрив моста, однак рація мовчала. Радіозв'язок ліг одразу, щойно ворог розпочав атаку. Українські військові спілкувалися в чаті WhatsApp, пише УП.

«Якщо виходить з ладу зв’язок, то відповідальні мають підривати мости самостійно», — каже екскомбат морпіхів Римаренко.

Сестриватовський так і вчинив. Він спробував підірвати мости. «Але вибуху не сталося. Я мав би його побачити. Я стояв саме біля мостів, на першій лінії, — розповів УП боєць. — Намагався перепідключити, перепровірити дроти: може, якась помилка сталася, неправильно щось підключили. Підключив заново, знову спробував. Рази три це зробив — вибуху не відбулося».

У моста на Чонгарі, за словами саперів, мали обвалитися два прольоти, однак він вцілів.

Та цей міст не був єдиним: морпіхам вдалось підірвати 3 з 4 дамб на межі з Кримом, одна з яких, щоправда, не зазнала значних руйнувань. Схожа доля чекала на залізничний міст на Чонгарі — міни вибухнули, але руйнувань не було. Був пошкоджений також міст, розташований далі вглиб, у районі Чаплинки.

Зрештою, ціною власного життя матрос Віталій Скакун підірвав Генічеський міст, за що посмертно отримав звання Героя України. Цей міст, як пише УП, мали підірвати в інший спосіб, на ньому не було завчасно підключених електромереж. Міст був розташований трохи далі вглиб, а людей, які могли би цілодобово там чатувати, не вистачало.

«Але і на ньому все було готове до підриву. У сусідньому селищі Новоолексіївка весь час напоготові стояли завантажені вибухівкою причепи. Скакун мав вивести їх на міст, підключити дріт, відійти на безпечну відстань і активувати пристрій. Матрос встиг зробити все, крім відходу», — нагадує УП.

За інформацією генерал-майора Андрія Соколова, матрос підірвався разом із вибухівкою через вогонь росіян, яким вони вже накривали міст. А за інформацією Римаренка, тодішнього комбата Скакуна, у матроса «перебило провід [що мав підірвати вибухівку], він туди побіг і замкнув». «Не встиг відійти, бо проводу не хватало», — каже Римаренко.

З квітня 2022 року Державне бюро розслідувань розслідує резонансну справу про те, чому на початку вторгнення РФ росіянам так швидко вдалося захопити південь України і чи була належною його оборона.

Справу розслідують за частиною 1-ї статті 111 та частиною 3-ї статті 425 Кримінального кодексу — державна зрада та недбале ставлення до військової служби. За даними ВВС, вже було допитано близько 50 осіб, зокрема представникиів командування та генералів ЗСУ.

Розслідування стосується подій перших днів і тижнів великої війни з РФ, коли після 24 лютого 2022 року російські війська, дислоковані до цього в Криму, швидко опинилися на материковій частині України — зокрема подолавши Чонгарський перешийок.

 
Додати коментар
Коментарі доступні в наших Telegram и instagram.
Новини
Архів
Новини Звідусіль
Архів