«Росіянин єврейського віросповідання». У Миколаєві відзначили 150-річний ювілей Шолом-Алейхема

Сьогодні, 17 березня, у Центральній бібліотеці ім. Кропивницького відбувся захід, присвячений 150-річчю від дня народження видатного єврейського письменника-класика Шолом-Алейхема.

Під час заходу звучали добрі відгуки про творчість Шолом-Алейхема (у перекладі «Шолом-Алейхем» означає «Мир Вам!»), фрагменти з його творів. А гра клезмерського ансамблю єврейської культури додавала єврейського колориту.

Ця людина була євреєм, але жила і творила на українській землі. Саме тому його ім’я дороге й українцям (принаймні тій частині населення, яка читає й пише).

Характерною особливістю його творчості є поєднання національного єврейського гумору та ліризму. Твори цього письменника перекладені десятками мов світу, а сам Шолом-Алейхем є одним із засновників літератури мовою їдиш.

За словами голови Миколаївського товариства єврейської культури Михайла Ґольденберга, Шолом-Алейхем шалено любив твори Тараса Шевченка. Він дуже довго не міг знайти збірку його творів, а в одному зі своїх листів навіть написав: «Я багато віддав би, щоб прочитати «Катерину».

«Я – росіянин єврейського віросповідання». Саме так, за словами Михайла Ґольденберга, висловлювався колись Шолом-Алейхем.

- Це людина, яка не жила життям лише одного єврейського містечка – тієї частини населення України, яка зникла з лиця Землі, - зазначає Ґольденберг. - Це людина, яка була відкрита до сприйняття всієї цілісності навколишньої культури. Людина, твори якої просто «дихають» любов’ю до ближнього – тим, що сьогодні ми називаємо словом «толерантність». Він просто описував, як живуть поруч, пліч-о-пліч, євреї та українці, євреї та росіяни. Усе це будувалося на простих, добрих людських відносинах.

Під час заходу була висловлена думка (і підтримана начальником відділу у справах національностей облдержадміністрації Оленою Івашко), що творчість Шолом-Алейхема слід вивчати в рамках української, а не зарубіжної літератури.

У холі бібліотеки організована виставка книг Шолом-Алейхема, «відкопаних» із фондів різних бібліотек Миколаєва.