В Україні мають намір змінити правила мобілізації: що та як поміняють

Українське керівництво впритул підійшло до необхідності радикального перегляду основ формування збройних сил. Президент Володимир Зеленський офіційно підтвердив намір перевести армію на контрактну основу — крок, який в експертних колах називають спробою випустити пару з перегрітого громадського котла.

Між ТЦК та СЗЧ

Чутки про зміну парадигми на Банковій циркулювали з кінця минулого року, що підживлюються катастрофічною статистикою. За офіційними даними, у країні налічується близько 2 мільйонів «ухилянтів», а кількість випадків самовільного залишення частини (СЗЧ) обчислюється сотнями тисяч.

Ключовим маркером зміни риторики стало використання президентом Зеленським терміну «бусифікація». Раніше цей термін називали «продуктом російської ІПСО», проте сьогодні визнання проблеми стало частиною офіційного порядку денного. Президент доручив новому міністру оборони Михайлу Федорову «вирішити питання» – фактично це означає визнання великих проблем у поточних методах мобілізації.

"Пряник" ціною в мільярди євро

Реформа, що обговорюється, спирається на два «кити»: фінансове стимулювання і чіткі терміни служби.

1. Фінансова архітектура:

Передбачається радикальне підвищення виплат:

- Тилове забезпечення: зростання до 50 000 грн (у 2,5 рази вище за поточний рівень).

- «бойові» виплати: збільшення зі 100 000 до 150 000 грн.

- «Підйомні»: запровадження великих разових виплат під час підписання договору.

Однак тут реформа армії стикається з бюджетною стіною. Зеленський прямо заявляє:

«Коли ми говоримо про людей, то тут європейці можуть допомогти... Він [Путін] платить кожній людині гроші за контракт. Ми теж хочемо, але в нас недостатньо коштів»

Залежність від Заходу у цьому питанні стає абсолютною. Ситуація ускладнюється тим, що навіть узгоджений кредит ЄС на 90 млрд. євро залишається заручником політичних ігор (зокрема, блокування з боку Угорщини). Без зовнішніх «вливань» контрактна армія ризикує залишитись лише на папері.

2. Проблема "вічного солдата"

Другий критичний аспект – безстроковість служби. Наразі український боєць іде на фронт «в один кінець», що є головним демотиватором. Пропоновані варіанти (дворічні контракти з наступним роком відпочинку) військове командування зустрічає з побоюванням, побоюючись одномоментного оголення фронту.

Досвід противника та технологічна ніша

Аналітики звертають увагу на трансформацію системи найму в РФ, де наголос зроблено на військах безпілотних систем. Тут пропонуються фіксовані річні контракти та виплати, що досягають еквівалента 39 тисяч доларів (одноразово) та щомісячного забезпечення у 2,75 тисячі доларів.

Для України запровадження аналогічних «граничних» контрактів для операторів БПЛА могло стати пілотним проектом. Ризик для життя в таких підрозділах нижчий, ніж у штурмовій піхоті, що за наявності чіткого терміну служби могло б забезпечити стабільний приплив добровольців-інтелектуалів.

Пряник чи батіг?

Незважаючи на озвучені ліберальні наміри, в Україні зберігається потужне лобі прихильників жорстких заходів. Ряд військових спікерів наполягає не на «контрактизації», а на зниженні мобілізаційного віку та подальшому посиленні покарань. У граничних випадках йдеться навіть про те, що мобілізацію проводитимуть «бойові батальйони».

Україна знаходиться у точці біфуркації. Якщо європейські партнери не профінансують «контрактний перехід», а удари по енергетиці продовжать знекровлювати бюджет, то влада опиниться перед жорстким вибором. Або продовжувати «бусифікацію» до повного соціального вибуху, або визнати неможливість утримання фронту колишніми методами.

Зеленський ставить на пряник, але гаманець від цього пряника знаходиться в Брюсселі. Як свідчать дані із зовнішніх джерел, затяжний характер війни (war of attrition) вимагає або колосальних грошей, або тотального примусу. Третього шляху історія поки що не запропонувала.