Все, що відомо про нову ракету «Орєшнік», якою Росія вдарила по Дніпру

Про балістичну ракету «Орєшнік», якою, за словами Володимира Путіна, Росія обстріляла українське місто Дніпро, до 21 листопада не було відомо нічого, включаючи назву. Однак варіантів не так багато.

BBC розповідає , що являє собою випущена по Дніпру ракета і який сигнал Путін намагався послати Україні та Заходу, зважившись на її використання.

Ракета, якою Росія обстріляла місто Дніпро, була новою розробкою російської промисловості, заявив Володимир Путін.

За його словами, і по тій відстані, яку вона подолала, це була ракета середньої дальності. Такі ракети було заборонено розробляти до 2019 року, доки діяв договір РСМД.

Відповідно, або Росія розробляла таку ракету до 2019 року з порушенням договору, або зуміла створити нову за дуже короткий час.

Як можна вивчити запуск 21 листопада

Пуск балістичної ракети на таку відстань не може залишитись непоміченим, особливо в регіоні, до якого прикута увага багатьох розвідок.

У польоті ракету добре видно. Насамперед, це стосується смолоскипа — вогняного струменя, що виривається з двигуна ракети. Його випромінювання добре помітне із супутників, а також літаків-розвідників.

Параметри смолоскипів ракет, які часто запускають у ході навчань чи випробувань, відомі, як відомі та характеристики цих ракет. Тому, вивчаючи дані пуску нової ракети, можна зрозуміти деякі її параметрів.

У західних розвідок має бути більш менш точне уявлення про тип ракети. Представник Пентагону Сабріна Сінгх сказала, що, судячи з характеристик, йдеться про «експериментальну балістичну ракету середнього радіусу дії», яка була зроблена на основі російської ракети РС-26 «Рубіж».

Коментатори у пресі та соцмережах, а також експерти висунули свої припущення на підставі інших передумов. Незалежно від американських військових вони також дійшли висновку, що Росія адаптувала експериментальну міжконтинентальну балістичну ракету «Рубіж» для ударів на середній дальності.

Поки що західні розвідки свої висновки не опублікували, але, швидше за все, вони мають більш-менш точне уявлення про тип ракети.

Українська розвідка, у свою чергу, 

стверджує, що, за її даними, Росія могла використати для удару експериментальний ракетний комплекс «Кедр», параметри якого близькі до тих, що були доступні для аналізу за відкритими джерелами.

Однак, як повідомляло агентство ІТАР-ТАРС у грудні 2021 року з посиланням на джерело в оборонно-промисловому комплексі, «дослідно-конструкторська робота зі створення новітньої МБР „Кедр“ розпочнеться на рубежі 2023–2024 років, а науково-дослідна робота НДР з питань Кедру“ профінансовано в рамках чинної Державної програми озброєнь».

Імовірність того, що за три роки в Росії була створена принципово нова балістична ракета такого класу, невелика.

Техдані від Путіна

Якусь інформацію про ракету поширив російський президент Володимир Путін у своїй заяві, з якою він виступив у четвер увечері.

Він сказав, що ракета була в «без'ядерному гіперзвуковому оснащенні», її боєголовки «атакували цілі зі швидкістю 10 махів — це 2,5–3 кілометри на секунду».

Відсутність ядерної боєголовки була очевидною, а швидкість блоків балістичної ракети, що прямували до землі, як правило, і буває гіперзвуковою.

Це була ракета з бойовою частиною, що розділялася. Тип боєголовки викликає розбіжності коментаторів.

На відеозаписі, зробленому в момент удару у Дніпрі, видно, як на землю падають шість груп об'єктів. У кожній з цих груп було теж приблизно до шести крапок, що світяться.

Це досить багато блоків для такої ракети. Однак на відео не було видно вибухів на землі. Якщо вибухів справді не було, то, можливо, крапки, що світяться, були кінетичними суббоєприпасами.

Вони можуть бути будь-якого розміру та не мати жодного наповнення. Такі, по суті, металеві болванки вражають ціль за рахунок кінетичної енергії, що виділяється під час зіткнення. І ця енергія, враховуючи таку високу швидкість, мала бути великою.

Одразу кілька джерел кажуть, що ракета була запущена з полігону Капустін Яр в Астраханській області.

Якщо це так, то дальність ракети у цьому польоті становила приблизно 800-850 кілометрів.

Володимир Путін назвав «Горішник» ракетою середньої дальності. Радіус дії таких ракет становить від 1000 до 5500 км. Однак ці цифри використовуються для класифікації ракет у документах. Тисяча кілометрів – це не нижня межа траєкторії польоту.

Виріб МІТ

Найімовірніше, «Орєшнік», про яку говорив Путін, міг розробити Московський інститут теплотехніки (МІТ).

Справа в тому, що балістичними ракетами такого класу в Росії займаються два підприємства – Ракетний центр Макєєва та МІТ.

Перший створює рідинні ракети, і одна з його розробок — ракета «Сармат» — нещодавно, ймовірно, випробовувалась на космодромі Плесецьк. Випробування закінчилося вибухом.

Рідинні ракети запускаються з шахтних пускових установок, у них велика вага, що закидається, і дуже велика дальність. Наприклад, заявлена ​​дальність ракети "Сармат" - до 18 тисяч кілометрів.

Московський інститут теплотехніки займається створенням менших ракет із твердопаливним двигуном, які запускаються з мобільних пускових установок. Такі ракети — легші, з меншою бойовою частиною, і вони летять на меншу відстань. Дальність ракети "Ярс" - 12 тисяч кілометрів.

Ракету, подібну до тієї, яка впала на Дніпро, швидше розробляв би МІТ. І він створював щось схоже за параметрами. Наприклад, ракету РСД-10 «Піонер», яка стояла на озброєнні з 1970-х років і аж до набрання чинності Договором про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності у 1988 році.

Тоді всі пускові установки та ракети середньої та меншої дальності в СРСР та США були знищені, а сторони домовилися не виробляти, не випробовувати та не розгортати такі ракети у майбутньому.

Що таке ракетний комплекс «Рубіж»

Договір РСМД припинив існування у 2019 році. На початку лютого того ж року тодішній міністр оборони Сергій Шойгу заявив, що Росія має намір створювати наземний комплекс середньої дальності до 2020 року. Цього не сталося, але роботи зі створення таких ракет велися.

Одна з останніх розробок МІТ, РС-26 "Рубіж" - міжконтинентальна балістична ракета. Її дальність, заявлена ​​у відкритих, але неофіційних джерелах, становить від двох до шести тисяч кілометрів, тобто вона ненабагато виходить за межі ДРСМД.

МІТ розробляв її ще до закінчення договору. Як нагадує ІТАР-ТАРС, командувач Ракетними військами стратегічного призначення генерал-полковник Сергій Каракаєв ще 2013 року розкрив деякі характеристики ракети.

« Якщо ми говоримо про рухомий ґрунтовий "Ярс", то у нас на сьогоднішній день пускова установка важить більше 120 тонн. На цій удосконаленій ракеті ми досягнемо вагових характеристик до 80 тонн, вона буде легшою », – заявляв генерал. Він мав на увазі РС-26 "Рубіж".

Іншими словами, Росія спочатку робила на базі «Ярса» легший ракетний комплекс, який лише на 500 кілометрів перевищував параметри ДРСМД.

Тому багато коментаторів сходяться на тому, що, найімовірніше, «Ліщина», про яку говорив Путін, це насправді або комплекс, який може запускати ракети на 800 кілометрів, або його подальший розвиток шляхом скорочення дальності.

Справа в тому, що використовувати міжконтинентальну ракету для удару по меті на відносно невеликій відстані у звичайному робочому режимі неможливо, тому що у ракет далекого радіусу є нижній поріг дальності.

Для удару по місту Дніпро з полігону Капустін Яр дальність цієї ракети потрібно було зменшувати, тобто створювати новий виріб.

Занадто швидко, надто близько

Договір про ліквідацію ракет меншої та середньої дальності було розроблено для того, щоб знизити напруженість у Європі.

Ядерне стримування працювало щодо міжконтинентальних балістичних ракет, пуск яких можна було засікти засобами систем попередження про ракетний напад, а довгий підлітковий час давало можливість завдати зустрічного удару. Те саме стосується і стратегічних бомбардувальників.

Але він зовсім не працює у випадку, якщо підлітковий час ракети вимірюється ліченими хвилинами.

Ракети малої та середньої дальності були одним із найсерйозніших факторів, які заважали забезпечити стратегічне ядерне стримування. Здатні нести ядерні боєзаряди, ці ракети майже неможливо було перехопити і збити. На це просто не вистачало часу.

Вони також не залишали можливості завдати зустрічного удару, коли один із противників встигає запустити свої ракети після того, як виявить пуск з протилежного боку.

Нарешті, їх мобільні пускові установки також дуже важко засікти та знищити першим ударом.

Наявність ракет малої та середньої дальності могла спровокувати військовий конфлікт — їхня присутність поблизу кордонів загрожувала ударом, який майже неможливо було відбити. І це могло спровокувати супротивника на превентивний ядерний удар.

Попередження

Удар по Дніпру був першим в історії бойовим використанням ракети такого класу.

Путін заявив, що попереджатиме про застосування таких ракет у майбутньому.

"За 30 хвилин до пуску "Горішника" Росія відправила США повідомлення в автоматичному режимі по лінії центру зі зменшення ядерної небезпеки", - заявив прес-секретар президента Дмитро Пєсков.

За день до пуску балістичної ракети по Дніпру США закрили своє посольство в Києві через «конкретну інформацію про потенційну значну повітряну атаку».

Проте застосування «нової зброї» ще раніше анонсував спікер Держдуми В'ячеслав Володін. "Не виключено використання нових систем озброєння, які територією України Російська Федерація не застосовувала", - написав він 18 листопада.