В Україні почали затримувати та урізати зарплати. Чому?

В Україні складається неоднозначна ситуація на ринку праці. З одного боку, і влада, і багато експертів заявляють про збільшення кількості вакансій - і, як наслідок, зниження безробіття. Більше того, у компаніях вже активно скаржаться на дефіцит людей, що теоретично дозволяє розраховувати на зростання зарплат. З іншого — все більше компаній підвищувати зарплати не поспішають, більше того — затримують виплати і подумують про урізання окладів.

Як показує недавнє опитування Європейської бізнес-асоціації, за останні три місяці кількість компаній, які платять людям у повному обсязі, скоротилася з 62% до 56%. А тих, хто скорочує зарплати, стало 24%, замість 16%.

За словами керівника деревообробного підприємства "ВДМС" Ірини Мацепури, насправді правда десь посередині: дефіцит співробітників є, але платити їм особливо нема чим.

"Ми цього місяця заплатили людям вчасно, але віддали все, що було. І що далі - питання відкрите", - зазначає Мацепура.

Директор Інституту професійних кваліфікацій, який працює при Конфедерації роботодавців, Родіон Колишко каже, що особливого приводу для оптимізму з роботою поки немає, але деякі українці все ж таки можуть розраховувати на зростання зарплат.

Куди зникли безробітні

В Україні продовжує покращуватись офіційна картина на ринку праці. За даними Державної служби зайнятості, на 1 серпня статус безробітних мали трохи більше 112 тисяч осіб, що значно менше, ніж до війни. І ця цифра з місяця на місяць знижується. Наприклад, у лютому цього року на біржі праці було 166 тисяч осіб.

У чому тут секрет?

По-перше, чоловіки призовного віку оминають біржі праці десятою дорогою, тому що там вони ризикують одразу потрапити в поле зору військкоматів. За даними Держслужби зайнятості, чоловіків серед зареєстрованих безробітних лише 28%.

По-друге, сума допомоги обмежена (не більше мінімалки, а це 6700 гривень на місяць) і отримувати її можна лише три місяці – потім треба оформлятися наново.

По-третє, як каже Родіон Колишко, багато українців просто не можуть зареєструватись на біржі.

"Туди з вулиці не зайдеш. Щоб отримати статус безробітного, потрібно спочатку звільнитися (або бути звільненим) з колишнього місця роботи. Виняток хіба що для молодих фахівців, які тільки-но починають кар'єру. А офіційну роботу мають далеко не всі українці, навіть ті, хто начебто. працює і отримує зарплату - дуже великий сірий ринок праці", - каже Колишко.

У нещодавньому інфляційному звіті НБУ прогнозується, що рівень безробіття цього року знизиться до 19% (2022 року він становив 21,5%). Наступного року показник впаде до 18,9%, а у 2025 – до 14,4%,

Цьому, на думку Нацбанку, сприятиме відновлення економічної активності.

Вакансії ходять по колу

НБУ також констатує покращення ситуації з працевлаштуванням навіть за найпроблемнішими категоріями населення, зокрема переселенцями. І очікує на зростання зарплатного фонду. Підвищувати оклади співробітникам, бізнес нібито змусить те саме "відновлення економіки та подальше пожвавлення попиту на робочу силу".

"Ринок праці справді відновлюється. Кількість вакансій на липень цього року перевищила аналогічні торішні показники на 20%. Загалом за кількістю вакансій ринок вийшов на 85% довоєнних обсягів. Особливо активно роботодавці шукають будівельників, електриків, електротехніків, водіїв та інших представників робітничих професій. І готові підвищувати зарплати, принаймні найціннішим співробітникам", - каже голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.

Втім, те, що, на перший погляд, виглядає як зростання кількості вакансій, насправді не більше ніж реакція ринку на величезну плинність кадрів.

Оскільки робоче місце звільняється, воно знову виставляється в пропозицію, і так по колу: чим вища плинність кадрів, тим більше вакансій у пошукових системах.

Як каже Родіон Колишко, якщо брати нові вакансії, які раніше у пошук не виставлялися, то їх кількість, навпаки, пішла на спад з березня: тоді було 23 тисячі, потім 17-20 тисяч, нарешті, станом на серпень 15 тисяч. Тобто, мінус 8 тисяч вакансій за п'ять місяців.

Хоча при цьому загальна кількість вакансій справді залишається високою і навіть зростає. Це підтверджує вплив на загальну картинку ринку праці плинності кадрів.

Мобілізація та біженці

Одна з головних причин плинності персоналу – мобілізація.

"Це дуже велика проблема зараз: людей забирають на фронт, броню оформити дуже складно. Складається таке враження, що бронюють лише чиновників, тому що ми своїм робітникам, цінним фахівцям, без яких підприємству взагалі незрозуміло як виживати, оформити відстрочку не можемо", - скаржиться голова концерну "Ярослав" Олександр Барсук.

За його словами на підприємстві навіть змушені були перевезти на склад кілька нових верстатів і замінити їх на старі.

"Ті можуть обслуговувати майстри-пенсіонери, яким вже за 60 і які точно нікуди не подінуться", - розповідає Барсук.

За словами Барсука, щоб не отримати повістку, чоловіки призовного віку наразі не дуже охоче оформлюються на роботу офіційно. Тобто співробітники йдуть на фронт, але знайти їм заміну не так легко, оскільки чоловіки не хочуть влаштовуватись на штатну посаду. І в цьому, на думку Барсука, головна причина дефіциту кадрів, причому "грошима тут не допоможеш", зазначив він.

Про цю проблему говорить і Ірина Мацепура. Але, називаючи причини дефіциту кадрів, крім мобілізації додає ще й міграцію жіночого населення.

"У дефіциті у нас, на Львівщині, практично всі робітники. Планували набрати людей, але не можемо знайти: мужики ховаються по хатах від армії, жінки їдуть за кордон на заробітки", - каже Мацепура.

Родіон Колишко каже, що у дефіциті зараз практично всі робітники: від водіїв та сантехніків до енергетиків та будівельників.

"Через мобілізацію людей просто немає. Тим, хто залишився у штаті, розписали зміни аж до грудня, ніхто не дивиться, нічні вони чи денні – працювати нема кому", — додав Колишка.

Причому брак робочих рук лише наростатиме. Як каже голова Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко, якби зараз довелося відбудовувати Каховську ГЕС (а держава заявляла про такі плани), зробити це не змогли б навіть за наявності інвестицій через кадровий дефіцит.

"Потрібно було б 5-6 тисяч фахівців: машиністів спеціального обладнання, гідравліків, бульдозеристів. Їх просто немає в такій кількості, а молодих фахівців ПТУ готують буквально "поштучно" - набір дуже маленький", - каже Мірошниченко.

Трудова тінь

Повернемося до теми тіньового ринку праці. Експерти кажуть, що останнім часом він добряче виріс. Одна з причин – небажання українських чоловіків влаштовуватись офіційно, щоб не потрапити під мобілізацію.

"Зараз люди самі просять не оформлювати їх у штат. Це і їм вигідно – "не світяться" у військкоматі, і роботодавцям – ті економлять на податках", – пояснив голова громадського об'єднання SAVEФОП Сергій Доротич.

В аналітичному звіті Єврокомісії йдеться, що неофіційно працюючих українців не менше ніж 19,5% від загальної кількості зайнятого населення.

Як каже Родіон Колишко, чимало компаній, навіть легально працюючих, почали впроваджувати призабуті елементи сірого ринку, зокрема, зарплати в конвертах.

Що відбувається із зарплатами

Загалом тема зарплат в Україні з початком війни стала ще закритішою, ніж була до цього.

"Середня зарплата за офіційними вакансіями - 14-16 тисяч. Але зрозуміло, що є набагато більш оплачувана робота", - каже Колишко.

Наприклад, водіям пропонують у середньому 30 тисяч, але далекобійникам – до 50 тисяч. Є вакансії ливарників на 70 тисяч, що більше, ніж пропонують зараз керівнику середньої руки.

"Зараз також приблизно на 10% зріс попит на фахівців з догляду - реабілітологів, фізіологів та ін. Бійці повертаються з фронту часто з пораненнями і потребують реабілітації. Таким спеціалістам пропонують більше, ніж у середньому зарплати на ринку - від 20-25 тисяч. Наступний етап - сплеск попиту на психологів і зростання зарплат. Чекаємо на нову хвилю вже до кінця цього року", - каже Колишко.

При цьому вельми скептично оцінює перспективи зарплатного зростання для всіх.

"Поки що немає жодних передумов для тренду на підвищення зарплат. Оклади можуть зростати ситуативно, під сезон або для особливо цінних фахівців. Але підвищувати їх для всіх компаній просто нема з чого", - зазначив Колишко.

Як показує недавнє опитування Європейської бізнес-асоціації, за останні три місяці кількість компаній, які платять людям у повному обсязі, скоротилася з 62% до 56%. А тих, хто скорочує зарплати, стало 24%, замість 16%. До речі, така хвиля "неплатоспроможності" саме збіглася з провалом за новими вакансіями, про який говорить Колишко. Якщо у березні їх було 23 тисячі, до травня стало вже 17 тисяч.

І, як пояснює бізнес, у цей період компанії почали особливо сильно "пресувати" – блокувати податкові накладні, ходити з рейдами, влаштовувати маски-шоу тощо.

Тобто платити зарплати людям особливо нема з чого. А ті, хто має гроші, якось розгубили оптимізм і поки що взяли паузу з новими проектами та розширенням штатного розкладу, зазначив Доротич.

Як каже Ірина Мацепура, навіть незважаючи на дефіцит персоналу, підвищувати зарплати вони не можуть.

“Є проблеми з експортом на європейські ринки, а всередині країни збут теж слабкий. розрахувалися з людьми вчасно, але віддали все, що було. І як платитимемо далі, поки не знаю", — розповідає Мацепура.

Водночас, Барсук каже, що вони платять вчасно і планують підвищення зарплат на 10%.

Про те, що з січня мають намір підвищувати зарплати, нам розповів і директор фармкомпанії "Алкалоїд Київ" Артем Матвєєв.

"У нашому сегменті теж є дефіцит і велика плинність персоналу: усі шукають де краще. Ми своїх намагаємося утримувати, платити день у день, з січня наступного року буде зростання зарплат", - каже Матвєєв.

Водночас у компанії "Арселор Мітал Кривий Ріг" нам розповіли, що частину робітників відправили до простою. Виробничі потужності завантажені лише на третину, тому в залежності від поточного завантаження змінюється потреба в людях. А ті, хто перебуває у простої, одержують не більше 75% окладу.

strana.news