Українські біженці у Німеччині не хочуть працювати – чому?

Високі соціальні виплати, які отримують українські біженці у Німеччині, не стимулюють їх до пошуків роботи та працевлаштування. Лише четверта частина українських біженців у Німеччині має роботу.

Незважаючи на створену міністром праці Хубертусом Хайлем (СДПН) програму працевлаштування TurboJob, яка призначена саме для біженців з України, лише 25,2 % мають у Німеччині роботу.

Для порівняння: у Данії 78 відсотків українських біженців уже знайшли постійний заробіток. У Чехії працює 66 відсотків. У Польщі (65 відсотків), Швеції, Великій Британії (по 56 відсотків) та Нідерландах (50 відсотків), очевидно, частка працевлаштованих серед українських біженців значно вища, ніж у Німеччині. Ці цифри наводить Фонд Фрідріха Еберта з посиланням на результати дослідження політолога Дітріха Тренхардтома з Університету Мюнстера.

Чому більшість українських біженців у Німеччині не працює?

З юридичного погляду умови та вимоги в усіх країнах ЄС фактично однакові: українські біженці набувають статусу тимчасового захисту без складної процедури надання притулку, інтегруються в медичну та соціальну системи та одразу отримують право на роботу.

Однак між країнами ЄС є й суттєві відмінності щодо соціального фінансування біженців.

Німеччина : Дорослі українці отримують звичайну допомогу для громадян (563 євро), діти — від 357 до 471 євро в залежності від віку. Також покриваються витрати на житло та додаткові витрати.

Чехія: українські біженці отримують 200 євро надзвичайної допомоги, за п'ять місяців — 130 євро. Медична страховка та витрати на проживання у колективному центрі покриваються лише протягом обмеженого періоду часу.

Польща: одноразова виплата 66 євро та допомога на дитину 110 євро на місяць. Іншої соціальної допомоги немає. Після закінчення чотирьох місяців половина витрат на проживання в колективному центрі має бути сплачена самим отримувачем допомоги.

Польський державний економічний інститут очікує, що вже 2023 року українські біженці приноситимуть більше податкових надходжень, аніж витрат.

Є ще одне пояснення, тому, чому  у Німеччині такий малий відсоток працевлаштованих українців. За даними Інституту досліджень зайнятості (IAB), близько 72 відсотків українських біженців у Німеччині мають вищу освіту. Вони вважаються висококваліфікованими. Це означає, що необхідні досить тривалі процеси визнання та підтвердження їхньої кваліфікації, перш ніж вони отримають дозвіл працювати, наприклад, лікарями чи фармацевтами. В Італії та Словаччині справа інакша — українцям дозволили працювати у сфері охорони здоров'я ще у березні 2022 року. Натомість, за словами Тренхардта, біженцям часто не вистачає достатнього рівня знання мови.

Експерт ОЕСР Томас Лібіг сподівається, що ситуація з працевлаштуванням "поліпшиться за кілька місяців завдяки мовним курсам".

Bild , Німеччина